Рішення № 12149697, 18.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/29718.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство "Защита-92"

до Приватного підприємства "Інтерком"

про стягнення 49 579,30 грн.

                                                                                          Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Поратуй О.Б.–представник за довіреністю від 12.09.2010р.

від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ :                    

Заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства "Інтерком" заборгованості за Контрактом підряду № 19 від 27.06.2007р. та Контрактом підряду № 20 від 24.07.2007р. в розмірі 49 579,30 грн., в тому числі 33352,70 грн. –основного боргу, 2530,60 грн. –3% річних та 13686,00 грн. –інфляційних витрат .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2010р. порушено провадження по справі № 53/297, розгляд справи призначено на 18.10.2010р. Також ухвалою суду від 29.09.2010р. відмовлено позивачу у задоволенні заяви про вжиття заходів щодо забезпечення позову.

В судовому засіданні 18.10.2010р. представник позивача надав суду уточнений розрахунок суми позову, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 49268,60 грн., в тому числі 33152,80 грн. –основного боргу, 2519,74 грн. –3% річних та 13596,06 грн. –інфляційних витрат.

          Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 18.10.2010р. не з’явився, вимоги ухвал суду від 29.09.2010р. не виконав, про причини неявки суду невідомо. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД № 957714 від 14.10.2010р., наданим позивачем.

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалою суду від 29.09.2010р., про що свідчить відмітка про відправку на зворотній стороні вказаної ухвали, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.10.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.06.2007р. між сторонами у справі було укладено Контракт підряду № 19, відповідно до умов якого Замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) зобов’язується у відповідності до умов даного контракту виконати: будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи пожежної сигналізації. (п. 1.1 Контракту № 19).

24.07.2007р. між сторонами у справі було укладено Контракт підряду № 20, відповідно до умов якого Замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) зобов’язується у відповідності до умов даного контракту виконати: будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи звукового сповіщення про пожежу та світлового управління евакуацією людей при пожежі. (п. 1.1 Контракту № 20).

21.08.2008р. сторони у справі уклали між собою Додаткову угоду № 1 до Контракту № 19 від 27.06.2007р. та Контракту № 20 від 24.07.2007р. в якій сторони погодили виконання додаткових робіт.

18.02.2009р. сторони у справі уклали між собою Додаткову угоду № 2 до Контракту № 19 від 27.06.2007р. та Контракту № 20 від 24.07.2007р. в якій сторони погодили виконання додаткових робіт.

На виконання умов Контракту № 19, Контракту № 20, Додаткової угоди № 1 до Контракту № 19 від 27.06.2007р. та Контракту № 20 від 24.07.2007р. та Додаткової угоди № 2 до Контракту № 19 від 27.06.2007р. та Контракту № 20 від 24.07.2007р. позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 33352,70 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи копіями актів приймання виконаних підрядних робіт: за вересень 2007р., за жовтень 2007р., за жовтень 2009р. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт: за вересень 2007р., за жовтень 2007р., за жовтень 2009р.

При дослідженні актів приймання виконаних підрядних робіт: за вересень 2007р., за жовтень 2007р., за жовтень 2009р. та довідок про вартість виконаних підрядних робіт: за вересень 2007р., за жовтень 2007р., за жовтень 2009р. суд встановив, що вказані документи належним чином оформлені та підписані обома сторонами.

Відповідно до п. 4.2 Контракту № 19 Замовник перераховує Підряднику щомісячно проміжні платежі за виконані роботи на підставі довідки про вартість виконаних робіт за звітний місяць по формі КБ-3 підписаний та завірений печаткою сторін протягом 15 календарних днів.

Кінцевий розрахунок за виконання Підрядником робіт проводиться Замовником протягом 15 календарних днів після підписання (завіреного печатками сторін) акту приймання виконаних робіт КБ-2, довідки про вартість виконаних робіт за звітний період по формі КБ-3. (п. 4.3 Контракту № 19).

Відповідно до п. 4.2 Контракту № 20 Замовник перераховує Підряднику щомісячно проміжні платежі за виконані роботи на підставі довідки про вартість виконаних робіт за звітний місяць по формі КБ-3 підписаний та завірений печаткою сторін протягом 15 календарних днів.

Кінцевий розрахунок за виконання Підрядником робіт проводиться Замовником протягом 15 календарних днів після підписання (завіреного печатками сторін) акту приймання виконаних робіт КБ-2, довідки про вартість виконаних робіт за звітний період по формі КБ-3. (п. 4.3 Контракту № 20).

Відповідач за виконані на його користь роботи розрахувався частково.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів належного виконання зобов’язання за договором щодо оплати робіт відповідач не подав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 33152,80 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Також, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить стягнути з останнього 2519,74 грн. –3% річних та 13596,06 грн. –інфляційних витрат.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 2519,74 грн. та збитків від інфляції в сумі 13596,06 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Інтерком" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 31307295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство "Защита-92" (40030, м. Суми, вул. Холодногорська, 51, код ЄДРПОУ 14008181) основний борг у розмірі 33152 (тридцять три тисячі сто п’ятдесят дві) грн. 80 коп., 13596 (тринадцять тисяч п’ятсот дев’яносто шість) грн. 06 коп. збитків від інфляції, 2519 (дві тисячі п’ятсот дев’ятнадцять) грн. 74 коп. 3% річних, 492 (чотириста дев’яносто дві) грн. 69 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     О.А. Грєхова

Повне рішення складено 19.10.2010р.