Рішення № 12149515, 11.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/43011.10.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівагро»

До відповідача          Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудсервіс 2008»

Про                              стягнення 6110171,81 грн.

                                                                                           Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Самсонов В.М. (за дов. б/н від 29.06.2010 р.)

від відповідача не з’явились

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Золочівагро»до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудсервіс 2008»про стягнення з відповідача 6110171,81 грн., з яких: 5032775,00 грн. основного боргу, 819119,40 грн. інфляційних, 258277,41 грн. три проценти річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено за товар, поставлений позивачем за договором купівлі-продажу № 01-12/2008 від 17.12.2008 р..

Ухвалою суду від 20.09.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/430, розгляд останньої призначено на 11.10.2010 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, представники в судове засідання не з’явилися, про день та час проведення судового засідання був повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17.12.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Золочівагро»(продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудсервіс 2008» (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу №01-12/2008 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець прийняв на себе зобов'язання передати у власність покупця цукор-пічок у поліпропіленових мішках масою 1944,100 тон пакетах, а покупець взяв на себе зобов'язання прийняти зазначений товар та оплатити його вартість.

Згідно з п. 3.2 Договору загальна вартість товару, що передається у власність покупця, складає 5346275,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата за партію товару здійснюється покупцем протягом 5-ти календарних днів з дня її отримання.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що документом, який засвідчує факт та обсяг передачі майна покупцю, є відповідна накладна, яка підписується в день отримання покупцем товару.

На виконання умов Договору продавцем було поставлено покупцю товар на суму 5032775,00 грн., що підтверджується підписаними покупцем накладними, наданими в матеріали справи.

Покупець за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у нього станом на 06.09.2010 р. утворилась заборгованість у розмірі 5032775,00 грн.

На день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 5032775,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 5032775,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який судом приймається як вірний, інфляційна складова становить 819119,4 грн. (борг з урахуванням встановленого індексу інфляції –5851894,4 грн.), три відсотки річних, що підлягають стягненню, становлять 258277,41 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудсервіс 2008»(01010, м. Київ, вул. Московська, 17/2, кв. 35, код 36086564) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівагро»(80750, Львівська обл., Золочівський район, село Ясенівці, вул. Заводська, 1, код 31691832) 5851894,4 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 258277,41 грн. трьох відсотків річних, 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 19.10.2010 р.