Рішення № 12149431, 12.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/13112.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудкомплект"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу № 2-11-09 У/2 від 02.11.2009 в розмірі 102 851,94 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Гурез І.О. дов. №14 від 11.02.2010 р.,

були Кощук М.Г. дов. № 10 від 02.02.2010 року, Коваль Д.О. - директор

від відповідача не з'явився, був ОСОБА_1.

в судовому засіданні 12.10.2010 відповідно до ст.82 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудкомплект" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) заборгованості за договором поставки № 2-11-09 У/2 від 02.11.2009 в розмірі 102 851,94 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач мотивує наявністю простроченого грошового зобовязання за договором поставки.

15.03.2010 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/131, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 30.03.2010 року.

17.03.2010 року до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

30.03.2010 року в судове засідання зявились представники позивача та відповідача, вимоги ухвали про порушення провадження у справі виконали частково.

Дослідивши клопотання про забезпечення позову та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи суд визнав клопотання позивача таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.

Ухвалою суду від 30.03.2010 року розгляд справи відкладено на 20.04.2010 року.

В судове засідання, призначене на 20.04.2010 року зявилися позивач та відповідач. В ході розгляду справи, позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову. Відповідач заперечив поставку та прийняття ним товару на підставі накладних на яких, як стверджує відповідач, він не розписувався.

Для з'ясування питання чи належить ОСОБА_1. підпис на видаткових накладних №РН 0001540 від 24.11.09 № РН0001571 від 01.12.09 та №РН0001658 від 29.12.09, суд призначає судову почеркознавчу експертизу у зв'язку з чим ухвалою від 20.04.2010 року зупиняє провадження у справі до отримання висновку експерта.

27.09.2010 року до Господарського суду міста Києва надійшов висновок судово-почеркознавчої експертизи № 3290/10-11 від 24.09.2010. Ухвалою суду від 27.09.2010 року провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 12.10.2010 року.

12.10.2010 року в судове засідання зявився представник позивача який підтримав позовні вимоги та наполягав на відмові у задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання не зявився, належних представників в судове засідання не направив, поважних причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали від 27.09.2010 року не виконав.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст..ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудкомплект" (надалі позивач, продавець) та Фізичною особою - підприємця ОСОБА_1(надалі відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 2/11-09 У/2 від 02.11.2009 року (надалі - Договір), відповідно до якого продавець зобовязується на протязі дії даного Договору поставити та передати у власність покупця сітку зварну та сітку арматурну, дріт ВР-1, а покупець зобовязується прийняти товар та провести оплату згідно умовам даного Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору, товар поставляється товарними партіями, точна адреса поставки, асортимент і кількість товару в кожній товарній партії визначається на основі заявки покупця.

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору сторони передбачили строки та умови поставки товару, відповідно до якого продавець зобовязується поставити товар на обєкт покупця не пізніше 1 банківського дня з моменту отримання продавцем письмової заявки від покупця. Датою поставки товару вважається дата передачі товару покупцю.

Як передбачено розділом 3 Договору, ціна одиниці товару, кількість товару обумовлюються в накладних, що є невідємною частиною даного Договору. Сума Договору складає суму окремих накладних на поставку товару, що є невідємною частиною Даного Договору. Покупець проводить розрахунки з Продавцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок подавця не пізніше 1 банківського дня з моменту поставки товару.

На виконання вимог Договору позивачем було відвантажено відповідачу товар, зазначений в Договорі купівлі-продажу № 2/11-09 У/2 від 02.11.2009 року на загальну суму 96637,07 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН 0001540 від 24.11.2009 року, № РН-0001571 від 01.12.2009 року та № РН-0001658 від 29.12.2009 року, підписаними обома сторонами (належним чином засвідчені копії долучені до матеріалів справи).

В ході розгляду справи позивач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем не було виконано умови договору купівлі-продажу № 2/11-09 У/2 від 02.11.2009 року, а саме: передбачений в договорі товар позивачем поставлено не було, у звязку з чим зазначені видаткові накладні відповідач не підписував.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 24.09.2010 року, підписи від імені ОСОБА_1 у видаткових накладних № РН 0001540 від 24.11.2009 року, № РН-0001571 від 01.12.2009 року та № РН-0001658 від 29.12.2009 року, виконані ОСОБА_1.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає факт поставки позивачем відповідачу товару та отримання його останнім доведеним.

В порушення вимог п.3.3 договору, відповідач не виконав взятих на себе зобовязань стосовно оплати поставленого позивачем товару.

25.02.2009 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 23 від 22.02.2010 року з вимогою погасити заборгованість за Договором, проте зазначена позивачем вимога залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за вищевказаним договором становить 96637,07 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Станом на день розгляду справи відповідач за поставлений позивачем товар не розрахувався, доказів проведення розрахунків суду не надав.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 96637,07 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу за договором купівлі-продажу № 2/11-09 У/2 від 02.11.2009 року в розмірі 96637,07 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню, в розмірі 4010,00 грн.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вказаних в п.3.3 покупець виплачує пеню продавцю в розмірі 0,5% від вартості неоплаченої продукції за кожний день просрочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Як передбачено ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку, наданим позивачем, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 4010,00 грн., визначена виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період, з урахуванням дати виникнення зобовязання щодо оплати суми боргу, та розрахована за період прострочення, але не більше шести місяців, як те передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України. З розрахунком розміру пені в сумі 4010,00 грн. суд погоджується та вважає його обґрунтованими.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором позивач просить суд стягнути з останнього витрати повязані з інфляційними процесами в сумі 2204,87 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за користування утриманими боржником грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно розрахунку суду, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 2204,87 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім основного боргу, пені та інфляційних втрат позивач нарахував та просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в розмірі 1500,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про адвокатуру”, оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

В обґрунтування вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 1500,00 грн., позивач надає в якості доказів договір про надання адвокатських послуг від 26.01.2009 року, укладений між позивачем та ОСОБА_2, свідоцтво ОСОБА_2. про право на заняття адвокатською діяльністю № 2483/10 від29.01.2004 року та рахунок-фактури № 106 від 206.03.2010 року за надані ОСОБА_2. юридичні послуги на загальну суму 1500,00 грн. Дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача стосовно стягнення витрат на послуги адвоката є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 96637,07 грн. основного боргу, 4010,00 грн. пені, 2204,87 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати на послуги адвоката, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудкомплект (04080, м. Київ, вул.. Фрунзе, буд. 20-22; 03048, м. Київ, вул.. Медова, 3-А, код ЄДРПОУ 31752507) 96637 (девяносто шість тисяч шістсот тридцять сім),07 грн. основного боргу, 4010 (чотири тисячі десять),00 грн. пені, 2204 (дві тисячі двісті чотири),87 грн. інфляційних втрат, 1500 (одна тисяча пятсот),00 грн. витрат на послуги адвоката, 1028 (одна тисяча двадцять вісім),52 грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 18.10.10