Рішення № 12149296, 13.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/41513.10.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного

відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”

до Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради

України

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 178 572,01 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Півень Д.О. –дов. № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010 р.

від відповідача Шапошнікова Н.В. –дов. б/н від 26.07.2010 р.

в судовому засіданні 13.10.2010 відповідно до ст.82 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ та СУТЬ СПОРУ:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України (далі - відповідач) 155 314,39 грн. основного боргу, 13388,56 грн. пені, 6979,98 грн. інфляційних втрат, 2889,08 грн. 3% річних, у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1310108 від 01.09.2001 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2010 року Києва порушено провадження у справі №13/415, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 21.09.2010 року.

21.09.2010 року в судове засідання з’явилися представники позивача та відповідача, на виконання вимог ухвали суду представники сторін надають додаткові письмові докази витребувані ухвалою про порушення провадження у справі. Ухвалою суду від 21.09.2010 року розгляд справи відкладено на 13.10.2010 року.

В судове засідання, призначене на 13.10.2010 року з’явилися представники позивача та відповідача. В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову. Представник відповідача в судовому засіданні надав письмовий відзив та повідомив, що відповідач частково визнав позовні вимоги в сумі 62814,39 грн. та просив розстрочити виплату заборгованості терміном на 12 місяців. В задоволенні позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 13388,56 грн., 3% річних в сумі 2889,08 грн. та інфляційних втрат в сумі 6979,98 грн. відповідач просив відмовити.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ, про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (постачальник) та Управлінням житловими будинками Управління справами Верховної Ради України (споживач) 01.09.2001 року було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1310108, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Згідно з п. 2.2.1. договору позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах зазначених в додатку № 1, яку згідно з п. 2.3.1 та п.2.3.2 договору відповідач зобов’язаний оплачувати в порядку, зазначеному у додатку № 4.

Відповідно до п.3 додатка № 4 до договору оплату спожитої теплової енергії споживач здійснює щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.06.2009 року по 01.08.2010 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.08.2010 року складає 155314,39 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за договором теплової енергії на суму 155314,39 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 155314,39 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній не виконав взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1310108 від 01.09.2001 року у сумі 155314,39 грн.

В ході розгляду справи представник відповідача надав платіжне доручення відповідно до якого відповідач частково погасив заборгованість перед відповідачем в розмірі 2500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 679 від 09.07.2009 року.

До прийняття рішення у справі відповідач надав докази, а позивач підтвердив, оплату боргу у сумі 90000,00 грн. (копії платіжних доручень № 750 від 10.09.2010 року на суму 10000,00 грн. та № 762 від 16.09.2010 на суму 80000,00 грн. долучені до матеріалів справи).

За таких обставин, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 90000,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п1-1ч.1 ст.80 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 62814,39 грн.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 13 388,56 грн. пені, 2889,08 грн. 3% річних та 6979,98 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.5 додатку № 4 до договору сторони погодили, що у випадку наявності у споживача енергії боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця), йому нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення до моменту повного погашення боргу, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством.

Як передбачено ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені, а також дат поставок та проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені з урахуванням обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ підлягають задоволенню повністю, а саме в сумі 13388,56 грн.

Виходячи з положень статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Беручи до уваги світову фінансову кризу, тяжке матеріальне становище відповідача, його бюджетне фінансування та відсутність відповідного фінансування на погашення штрафних санкцій, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір штрафу до 1,00 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає до стягнення 2889,08 грн. 3% річних та 6979,98 грн. та інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 2889,08 грн. 3% річних та 6979,98 грн. та інфляційних втрат ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення та наданні докази в його обґрунтування, суд вважає за необхідне використати право, надане суду пунктом 6 частини 1 статті 83 ГПК України, та розстрочити виконання рішення на 12 місяців.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення з Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України основного боргу у сумі 90000,00 грн. припинити.

3. Стягнути з Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України (01021, м. Київ, вул.. Інститутська, 8, код ЄДРПОУ 22869342) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 26187764) 62814 (шістдесят дві тисячі вісімсот чотирнадцять),39 грн. основного боргу, 1 (одна),00 грн. пені, 2889 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев’ять),08 грн. 3% річних, 6979 (шість тисяч сімдесят дев’ять),98 грн. інфляційних втрат, 1626 (одна тисяча шістсот двадцять шість),84 грн. витрат по сплаті державного мита та 214 (двісті чотирнадцять),99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 року у справі 13/415 на 12 місяців наступним чином:

до 13 листопада 2010 року - 5234,53 грн.;

до 13 грудня 2010 року –5234,53 грн.;

до 13 січня 2010 року –5234,53 грн.;

до 13 лютого 2010 року - 5234,53 грн.;

до 13 березня 2010 року - 5234,53 грн.;

до 13 квітня 2010 року - 5234,53 грн.;

до 13 травня 2010 року - 5234,53 грн.;

до 13 червня 2010 року - 5234,53 грн.;

до 13 липня 2010 року - 5234,53 грн.;

до 13 серпня 2010 року - 5234,53 грн.;

до 13 вересня 2010 року - 5234,53 грн.;

до 13 жовтня 2010 року –5234,53 грн.;

В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 18.10.10