Рішення № 12149233, 08.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/34008.10.10                                         

За позовомПідприємства “Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів”

До Спілки громадських організацій інвалідів Києва

Третя особаяка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

Простягнення 38 600,00 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаЛюбович Є.Л —представник за довіреністю від 25.08.2010 р.

Від відповідача Ворона О.В. —президент спілки, Шкуро В.П. —представник за довіреністю від 26.08.2010 р., Ресенчук В.М. —представник за довіреністю від 26.08.2010 р.

Від третьої особиКасьянова О.Г. —представник за довіреністю від 20.09.2010 р. 08.10.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство “Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів “Національного комітету спорту інвалідів України” звернулося до суду з позовом про стягнення зі Спілки громадський організацій інвалідів Києва 38600,00 грн. заборгованості з оплати послуг, наданих за договором від 27.08.2008 р. № 120.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/340 від 03.08.2010 р., яку призначено до розгляду на 27.08.2010 р.

Ухвалою від 27.08.2010 р. розгляд справи було відкладено на 20.09.2010 р. зважаючи на неявку в засідання суду представника відповідача та неподання витребуваних судом документів.

30.08.2010 р. через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, відзив на позовну заяву про заперечення заявлених вимог та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи –Київської міської державної адміністрації.

Ухвалою від 20.09.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію).

У судове засідання, призначене на 08.10.2010 р., з’явились представники сторін, які надали пояснення по справі.

Під час розгляд спору по суті представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість, що складається з наданих, але не оплачених комплексних послуг з розміщення громадян.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.08.2008 р. Підприємством “Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів “Національного комітету спорту інвалідів України” в якості виконавця та Спілкою громадських організацій інвалідів Києва в якості замовника було укладено договір про надання послуг № 120 (надалі —договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання за поданням комплексної послуги з розміщення громадян (мешкання, харчування та ін.) за ціною, узгодженою сторонами в ціновому листі (додаток №1 до договору), і в термін з 02.09.2008 р. по 15.09.2008 р.

Відповідно до п. 2.1 договору об’єм послуги визначається сторонами згідно до заявки замовника з вказівкою усіх необхідних даних для бронювання місць (переліку послуг, що замовляється, дані про громадян, що прибувають, терміни обслуговування, дані про те, який спортивний об’єкт буде використаний і т.і.) і оформлюється в додатку № 1 (ціновий лист).

Згідно п. 3.1 договору вартість договору визначається в національній валюті України і включає вартість всіх замовлених місць і послуги, що надається згідно додатку № 1 (ціновий лист) на загальну суму 38600,00 грн.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивачем на виконання договору були надані відповідачеві комплексні послуги з розміщення громадян, що підтверджується підписаним актом здачі-прийому наданих послуг від 15.09.2008 р. на суму 38600,00 грн. Зауважень та претензій щодо наданих послуг з боку відповідача не надходило.

Відповідно до п. 3.7 договору оплата послуг за даною угодою здійснюється у вигляді безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця на підставі рахунків, виставлених виконавцем (не пізніше за 3-и банківські дні після отримання рахунку), і актів здачі-прийому наданих послуг. Відповідач надані позивачем послуги не оплатив.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

01.10.2008 р. відповідач направив позивачу гарантійний лист № 208 з зобов’язанням погасити заборгованість.

Зважаючи на непогашення заборгованості відповідачем, сторони 26.12.2008 р. уклали додаткову угоду № 1 до договору, згідно якої домовились пролонгувати дію договору від 27.08.2008 р. № 120 до 31.12.2009 р. з метою проведення відповідачем розрахунків за надані позивачем послуги. Позивач 05.10.2010 р. направляв відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість. Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не погасив.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом позивачем було надано комплексні послуги з розміщення громадян на суму 38600,00 грн., але відповідач зазначені послуги не оплатив, чим порушив умови договору та чинне законодавство і його борг перед позивачем становить 38600,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує з наступних підстав.

Згідно п. 1.2 договору розрахунки за послуги по цьому договору здійснюється на підставі Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23.04.2008 р. № 591. Відповідно до п. 1 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23.04.2008 р. № 591 управлінню у справах жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наказано виділити кошти у сумі 55300,00 грн. для фінансової допомоги Спілці громадських організацій інвалідів Києва. Пунктом 2 цього Розпорядження встановлено, що зазначені кошти передбачено на виконання програми міської комплексної програми «Турбота»на 2006-2010 роки.

Проте, за твердженнями відповідача, з передбачених 55300,00 грн. було перераховано лише 9548,88 грн., не дивлячись на неодноразові звернення відповідача щодо надання коштів, тому зазначене призвело до невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором. Крім того, відповідач неотримання коштів для фінансування кваліфікує як обставину непереборної сили (форс-мажор), а тому просить відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Суд не погоджується з зазначеними твердженнями відповідача виходячи з наступного. Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, тобто коли виконанню зобов’язання перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. При цьому, не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Виходячи з вищезазначеного, відсутність фінансування зі сторони Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не можна вважати обставиною непереборної сили (форс-мажор), крім того, в договорі від 27.08.2008 р. № 120 відсутня прив’язка щодо проведення розрахунків за цим договором до наявності чи відсутності фінансування зі сторони Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а лише зазначено, що розрахунки за послуги по цьому договору здійснюється на підставі Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23.04.2008 р. № 591.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 38600,00 грн. за договором про надання послуг від 27.08.2008 р. № 120 є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Вирішуючи даний спір, суд з власної ініціативи вважає за доцільне відстрочити виконання рішення у даній справі у порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України на три місяці зважаючи на обставини незадовільного фінансування відповідача, про які доповів його представник під час розгляду справи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути зі Спілки громадських організацій інвалідів Києва (04215, м. Київ, просп. Радянської України, 20, ідентифікаційний код 25641668) на користь Підприємства “Національний центр параолімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів “Національного комітету спорту інвалідів України” (97493, АР Крим, м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, 1, ідентифікаційний код 31871926) 38600 (тридцять вісім тисяч шістсот) грн. боргу.

3.          Стягнути зі Спілки громадських організацій інвалідів Києва (04215, м. Київ, пр.-т. Радянської України, 20, ідентифікаційний код 25641668) в доход Державного бюджету України 386 (триста вісімдесят шість) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Відстрочити виконання рішення суду на три місяці з дати набрання ним законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 13.10.2010 р.