Постанова № 121404548, 03.09.2024, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1166/24

Номер провадження № 3/371/626/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2024 р. м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області ГелічТ.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від Відділу поліції №2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, безробітня, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченогост. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12 серпня 2024 року близько о 19 год. 00 хв. перебуваючи вгромадському місці заадресою: АДРЕСА_1 , виражалася нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, чіплялася до громадянки ОСОБА_2 , внаслідок чого порушила громадській порядок і спокій громадян, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, була повідомлена належним чином. Подала заяву в якій просила розгляд справи здійснювати за її відсутності у зв`язку знеможливості бути присутньою за станом здоров`я. Просила суворо не карати.

У судове засідння з`явилась потерпіла ОСОБА_2 , яка пояснила, що ОСОБА_1 проживає у сусідньому будинку. Вказала, що ОСОБА_1 постійно конфліктує з сусідами, виникають постійні скандали, втой день черговий раз йдучи по город, зі сторони сусідів, зокрема ОСОБА_1 , почали лунати безпідставні погрози. Висловлювала побоювання щодо життя і здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується доадміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне їїсповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання провідкладення розгляду справи.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності особи, суд враховує практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, поведінку особи (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року усправі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов довисновку про розгляд справи на підставі наявних у справі даних і доказів.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п.35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально

використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах «Олександр Шевченко проти України» (заява № 8371/02, п.27, та «Трух проти України» заява №50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Судом при розгляді даної справи також враховано позицію Верховного Суду відображену вп.34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 де зазначено, щовжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, айв осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, щозаявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, щостосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).

Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 була достовірно обізнана про розгляд справи в суді, а також те, що судом були вжиті всі можливі засоби завчасного повідомлення останньої про розгляд справи, суд вважає, що неявка останнього на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судових засіданнях зметою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту тазметою затягування розгляду справи і неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст. 38 КУпАП, тому суд не вбачає підстав відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими їй чинним законодавством, передбаченими статтею268 КУпАП, не надала пояснень, заперечень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, а тому, суд дійшов довисновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 напідставі наявних документів, доданих до протоколів про адміністративне правопорушення.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 надала суду пояснення, за яких у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол проадміністративне правопорушення серія ВАВ № 104872 від 12.08.2024. Пояснила суду, що

Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, зврахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи вїхсукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом проадміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається доадміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.

Згідно статті 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, щоґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи вїхсукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 104872 від 12.08.2024, в якому вірно кваліфіковано та зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП;

- електронним рапортом від 12.08.2024 № 3753;

- заявою потерпілої ОСОБА_2 від 12.08.2023;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 12.08.2023;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 12.08.2023;

- усними поясненнями потерпілої в судовому засіданні.

Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП, дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, щопорушують громадський порядок і спокій громадян.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються угромадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок ібажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

З суб`єктивної сторони хуліганські дії правопорушника характеризуються умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.

Так, ОСОБА_1 умисно порушила громадський порядок зумовлений закономірностями соціального розвитку системи правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певної організаційної форми.

Суд повно та всебічно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП України, є повністю доведеною.

Разом з тим, суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, удусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення інестановити особистий надмірний тягар для особи.

Згідно ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність, визначені статтями 34-35 КУпАП, судом не встановлено.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується доадміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, суд приходить довисновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних доходів громадян, що становить51 (п`ятдесят одна) гривня.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі проадміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 34-35, ст.173, 245, 251, 252, 256, 283, 285, 289, 291, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогостатею 173 КУпАПта накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51(п`ятдесят одну) гривню.

Штраф підлягає сплаті на рахунок отримувача: UA628999980313080106000010748, Код класифікації доходів бюджету:21081100, Банк отримувача:Казначейство України (ел. адм. подат.), Код отримувача (код заЄДРПОУ):37955989, Отримувач коштів: ГУКуКиїв.обл/Миронівська міс/21081100.

Штраф має бути сплачений добровільно протягом 15 днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першоюстатті 307 КУпАП, відповідно до частини другоїстатті 308 КУпАП, упорядку примусового виконання постанови штраф підлягає стягненню в подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір всумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити положення статей 307, 308 КУпАП, відповідно до яких штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1 і 300-2цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ