Рішення № 121255404, 27.08.2024, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8221/24

Провадження № 2/643/3898/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2024 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Замікули Б.С.

за участю секретаря судового засідання - Ткачова Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог

АТ «А-Банк», в особі представника Шкапенка О.В., 29.07.2024 засобами поштового зв`язку звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н 17.01.2019 у загальному розмірі 57979,34 грн, з яких: 32051,29 грн - заборгованість за кредитом, 25928,05 грн - заборгованість за відсотками.

Обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги

ОСОБА_1 , шляхом підписання Анкети-заяву № б/н від 17.01.2019, приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору та отримання кредитної картки. Як наслідок, відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним і банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Також всі основні умови кредитування доведені відповідачеві шляхом підписання останнім паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». При укладанні договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України. Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку із чим станом на 05.07.2024 має заборгованість у розмірі 57959,34 грн., яка складається з: 32051,29 грн. - заборгованість за кредитом; 25928,05 грн. - заборгованість за відсотками; 0,00 грн. - штраф.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2024 прийнято позовну заяву АТ «А-Банк» до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті.

Позиція та аргументи учасників справи.

Сторони у судове засідання не з`явились.

Представник позивача разом із позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Крім того, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач подала до суду заяву, у якій просила розглядати справу за її відсутності. Не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

01.07.2010 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банку», в якій підтвердила, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами є договором про надання банківських послуг (а.с. 9).

Із наданого позивачем паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», у якому містяться істотні умови кредитного договору вбачається, що цей документ підписаний відповідачем простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком 17.01.2019 з номера телефону НОМЕР_1 у відповідності з Умовами та правилами надання банківських послуг (а.с. 10).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 17.01.2019, укладеного між «А-Банком» та ОСОБА_1 , станом на 05.07.2024, розмір заборгованості складає 57979,34 грн., яка складається з: 32051,29 грн. - заборгованість за кредитом; 25928,05 грн. - заборгованість за відсотками; 0,00 грн. - штраф (а.с. 6-8).

Згідно виписки по карті від 05.07.2024 № SAMABWFC00001882974 за період з 17.01.2019 по 05.07.2024 (а.с. 11-20) встановлено, що відповідач має банківський рахунок НОМЕР_2 , за яким здійснювались фінансові операції. Зокрема, за період з 17.01.2019 по 05.07.2024: сума витрат 137481,96 грн; сума зарахувань 80570,76 грн; сума комісій 1336,6 грн; сума кешбеку 70,42 грн.

Згідно довідки за картами від 15.07.2024 (а.с. 21) встановлено, що відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_3 та видано дві платіжні картки зі строком дії до січня 2023 та грудня 2024 року.

Згідно довідки за лімітами від 15.07.2024 (а.с. 22)встановлено, що за кредитним договором № б/н від 17.01.2019 відповідачу встановлювався кредитний ліміт: 17.01.2019 у розмірі 15000 грн, 06.09.2019 - 35000 грн, 17.01.2020 - 50000 грн, 02.03.2022 - 38082 грн, 29.08.2023 - 32051,29 грн, 27.01.2024 - 32100 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 626, 628 ЦК України).

За змістом ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч.1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У силу ч.1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з цим позовом, АТ «А-Банк» посилалося на те, що уклало з ОСОБА_1 договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Під час підписання анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що така заява разом із Умовами та Правилами і Тарифами банку, які викладені на офіційному сайті www.a-bank.com.ua складає між сторонами договір про надання банківських послуг, а також те, що він зобов`язується виконувати його умови.

ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання, унаслідок чого утворилась заборгованість.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечувала наявність кредитних зобов`язань перед АТ «А-Банк». Понад те, відповідач подача заяву, в якій зазначила, що не заперечує проти задоволення позову.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з тим, що у цій справі підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 15000,00 грн., який у подальшому було збільшено до 35000,00 грн., потім збільшено до 50000,00 грн., а потім поступово зменшено до 38082,00 грн, 32051,29 грн. та 32100,00 грн.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ «А-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Банк, обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення заборгованості, у тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на витяг з Тарифів банку та витяг з Умов та Правил, які розміщені на сайті (https://a-bank.com.ua/terms), як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Умов та Правил, які розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms, що надані банком на підтвердження позовних вимог, визначено, зокрема: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «А-Банк».

Крім того, роздруківка із сайту банку не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 у справі № 6-16цс15.

У зв`язку з неодноразовою зміною Умов та Правил, що розміщені на офіційному сайті АТ «А-Банк» (www.a-bank.com.ua), кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Суд зазначає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток та Витяг з Умов та Правил, які містяться у матеріалах цієї справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 17.01.2019 шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі № 393/126/20 вказано, що потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Отже, паспорт споживчого кредиту не може бути невід`ємною складовою частиною спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

Зазначене не спростовує факт наявності між сторонами кредитних правовідносин та обов`язок позичальника повернути кредитору суму непогашеної позики, оскільки надані позивачем виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 підтверджують факт користування відповідачем кредитними коштами і такі обставини не заперечуються самим позичальником.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

На переконання суду, подання відповідачем заяви про визнання позову, не може бути безумовною підставою для задоволення позову у повному обсязі. Встановлені судом фактичні обставини справи, не дають підстави для висновку про правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами, зважаючи на юридичну необізнаність відповідача у цих питаннях.

Враховуючи, що отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ«А-Банк» не повернуті, а також положення ч.2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, банк вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника повернути фактично отриману та неповернуту суму кредитних коштів.

Таким чином, суд зазначає про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь банку непогашеного тіла кредиту у розмірі 32051,29 грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведеного.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно згідно вимог ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11) заборгованість за кредитним договором № б/н 17.01.2019 в розмірі 32 051,29 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11) судовий збір у розмірі 1 673,90 грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Б.С. Замікула