Рішення № 12125308, 07.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/549-А07.10.10 За позовомНаціонального комплексу «Експоцентр України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Сербіна Т.Ю. (довіреність № 01-11/922 від 27.09.2010);

Північук Л.І. (довіреність №01-11/1235 від 31.12.2009р.)

від відповідача: Карпенко О.В. (довіреність №665/9/10 від 15.04.2010).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 жовтня 2010 року о 10 год. 50 хв. проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 12.10.2010р.

Обставини справи:

Національний комплекс «Експоцентр України» (надалі - позивач) звернулося з позовом про визнання недійсним податкового повідомлень - рішень СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків (надалі СДПІ у м. Києві про роботі з ВПП, відповідач) № 0000341505/0 від 17.11.2005, № 000341505/2 від 05.04.2006 та № 0000341505/3 від 09.06.2006р. про донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 437592,99 грн. та штрафних санкцій в сумі 218796,50 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не порушував вимог Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97 ВР.

Відповідач надав заперечення на позов, в якому зазначає про те, що податкові повідомлення рішення № 0000341505/0 від 17.11.2005, № 000341505/2 від 05.04.2006 та № 0000341505/3 від 09.06.2006р. є правомірними, обґрунтованими, оскільки сума податку на додану вартість, сплачена при придбанні позивачем товарів (послуг) за рахунок державних коштів не відноситься до складу податкового кредиту, а тому відповідачем правомірно зроблений висновок про заниження податку на додану вартість.

Ухвалою від 10.10.2006 розєднано у самостійні провадження позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача, винесених на підставі акту перевірки від 04.11.2005 № 630/15-5/21710384 на окремі позови та присвоєно справі за позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача № 0000341505/0 від 17.11.2005, № 000341505/2 від 05.04.2006 та № 0000341505/3 від 09.06.2006р., яким визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції № 25/549-А. Ухвалою від 10.10.2006 призначено попереднє судове засідання у справі № 25/549-А га 07.11.2006.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.11.2006 позов залишене без розгляду. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 скасовано ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.11.2006 та справа направлена до Господарського суду м. Києва для продовження розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.03.2009 (суддя Митрохіна А.В.) прийнято справу до провадження та призначено попереднє судове засідання на 25.03.2009. В судове засідання 25.03.2009 представники сторін не зявилися, у звязку з чим розгляд справи відкладено до 13.04.2009. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.04.2009 позов залишено без розгляду. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010. ухвала Господарського суду м. Києва від 13.04.2009 скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.09.2010 справа № 25/549-А прийнята до провадження (суддя Морозов С.М.), призначене попереднє судове засідання на 28.09.2010. В судовому засіданні 28.09.2010 Господарський суд м. Києва перейшов до судового розгляду, у справі оголошено перерву до 07.10.2010.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем в період з 12.09.2005 по 21.10.2005р було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства НК «Експоцентр України» за період з 01.07.2002р. по 30.06.2005р. та складено акт № 630/15-5/21710384 від 04.11.2005р. Перевіркою виявлено порушення позивачем пп. 7.4.2 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобовязання з ПДВ з грудня 2004 року по червень 2005 року включно на загальну суму 434198,77 грн.

На підставі вказаного акту відповідач повідомленнямрішенням №0000341505/0 від 17.11.2005р. визначив позивачеві суму податкових зобовязань з ПДВ у розмірі 656389,49 грн., в тому числі основний платіж 437592,99 грн. та штрафні (фінансові) санкції 218796,50 грн.

За результатами оскарження в адміністративному порядку винесеного повідомлення-рішення до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, скарга позивача залишена без змін, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000341505/1 від 23.01.2006р.

Рішенням ДПА у м. Києві від 31.03.2006р. № 745/10/25-114 скаргу позивача в частині оскарження податкового повідомлення рішення № 0000341505/1 від 23.01.2006 було залишено без змін, а відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000341505/2 від 05.04.2006р.

За результатами розгляду повторної скарги, рішенням від 09.06.2006р. №6403/6/25-0215 ДПА України було залишено без змін податкові повідомлення-рішення №0000341505/0 від 17.11.2005р., № 0000341505/1 від 23.01.2006р, та № 0000341505/2 від 05.04.2006р, а відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000341505/3 від 20.06.2006р.

Порушення, які вплинули на правильність визначення податку на додану вартість НК «Експоцентр»в період з 01.07.2002р. по 30.06.2005р. викладені у акті перевірки від 04.11.2005р. на ст. 23-25 (розділ 2.5 Податок на додану вартість).

Щодо виявлених під час перевірки порушень, які стали підставою для донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій судом встановлено наступне.

На ст. 24 акту перевірки від 04.11.2005р. зазначено про те, що в порушення вимог п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1, п. 7.3, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач у перевіряємому періоді не включив в базу оподаткування операції з продажу товарів (робіт, послуг), операції, що оподатковуються за ставкою 20% суму 16971,09 грн., отриману від КСК «Динамо України»за послуги в липні 2003 року. Таким чином, встановлене заниження податку на додану вартість на суму 3394,22 грн.

Як свідчить зміст позовної заяви та пояснень позивача, наявних в матеріалах справи, позивач не оспорює визначені відповідачем суму заниження податкового зобовязання з ПДВ в сумі 3394,22 грн.

З матеріалів справи та даних Акту перевірки від 04.11.2005 слідує, що згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.10.2002 р. №615-р «Про участь України у Всесвітній виставці «Експо 2005», Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.11.2004р. №863-р «Про виділення коштів для забезпечення участі України у Всесвітній виставці «Експо 2005»НК «Експоцентр України»отримав з державного бюджету на протязі 2004р. суму коштів в розмірі 4 000 000,00 грн. та на протязі І кварталу 2005 року - в розмірі 4 500 000,00 грн. для організації та забезпечення участі України у виставці, що відбувалася з 25 березня по 25 вересня 2005р. у місті Айчі (Японія). Дані кошти були включені до складу валового доходу у відповідних періодах. До складу податкових зобов'язань по податку на додану вартість бюджетні кошти не включались.

В період з грудня 2004 року по червень 2005р. позивач для проведення виставки здійснив придбання товарів та отримання відповідних послуг за рахунок бюджетних коштів. Кошти на оплату вищезазначених товарів (послуг) перераховувались НК «Експоцентр України»з бюджетних рахунків підприємства.

Сума податку на додану вартість в розмірі 434 198,77 грн. була віднесена до складу податкового кредиту в наступних періодах:

грудень 2004 року - 100000,00 грн.,

січень 2005 року - 35863,27грн.,

лютий 2005 року -70821,41грн.,

березень 2005 року - 180912,97грн.,

квітень 2005 року -32821.24грн

травень 2005 року - 7613,88 грн.,

червень 2005 року - 6166.00 грн.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-РВ (далі - Закон «Про податок на додану вартість»), який був чинним на момент здійснення вищезазначених операцій, передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

Отже, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг.

Отримання чи перерахування коштів, не пов'язане з поставкою товарів чи послуг не є об'єктом оподаткування ПДВ. За таких умов, одержання з державного бюджету коштів, спрямованих на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави, не є об'єктом оподаткування з податку на додану вартість.

Згідно п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Зважаючи на те, для організації виставки позивач використовував не власні кошти, отримані ним від його господарської діяльності, а кошти, виділені йому з Державного бюджету України на ці цілі, і отримання позивачем цих коштів не було обєктом оподаткування ПДВ, відповідно сума податку на додану вартість, сплачена при придбанні НК «Експоцентр України»товарів (послуг) за рахунок державних коштів, не відноситься до складу податкового кредиту.

Враховуючи викладене, судом підтверджується правомірність визначення податкового зобовязання в загальному розмірі 437592,99 грн. Оскільки в результаті встановленого порушення судом підтверджено донарахування позивачеві податку на суму 437592,99 грн. застосування додатково штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»суд вважає правомірним.

У відповідності до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано доказів, які свідчили б про неправомірність податкових повідомлень рішень №0000341505/0 від 17.11.2005р., № 0000341505/1 від 23.01.2006р, № 0000341505/2 від 05.04.2006р, та № 0000341505/3 від 20.06.2006р. про нарахування позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість в розмірі 656389,49 грн., в тому числі за основним платежем 437592,99 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 218796,50 грн. А тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

СуддяС.М. Морозов Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 12. 10.2010