Рішення № 12125312, 06.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/29306.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Далгакиран компресор Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач"

про стягнення 10966,90 грн.,

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Орищенко Л.І. (дов. №147 від 21.07.2010р.)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор України” (далі по тексту –позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостач" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 10966,90 грн., з яких 8073,79 інфляційні збитки та 2893,11 3% річних.

Заявлені позовні вимоги позивач тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2010 року по справі №14/225 позов ТОВ "Далгакиран компресор України" було задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Променергопостач” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор Україна” 101275,20 грн. основного боргу по договору купівлі-продажу № 98/2008, 8439,60 грн. пені, 9453,49 грн. інфляційних збитків за період з 18.09.2008 року по 30.04.2009 року та 1619,68 грн. 3% річних за період з 18.09.2008 року по 22.05.2009 року за договором купівлі-продажу від 23.06.2008 р. № 98/2008.

Проте, рішення господарського суду міста Києва по справі № 14/225 на день подання цього позову не виконано, основна заборгованість в повному обсізя не погашена, позивачем здійснено нарахування інфляційних збитків та трьох відсотків річних за подальші періоди, виходячи з розміру основної заборгованості 84102,00 грн. (120138,00 грн. - 36036,00 грн. = 84102,00 грн.) існуючої на день подачі даного позову. Так, розмір інфляційних збитків за період з 01.05.2009 по 31.03.10 складає 8073,79 грн., 3% річних на прострочену суму за період з 23.05.2009 по 26.07.2010, що становить 2893,11 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 було порушено провадження у справі №9/293 та призначено розгляд справи на 26.08.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2010 року розгляд справи був відкладений на 16.09.2010 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та неподанням позивачем всіх необхідних для розгляду справи документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2010 року розгляд справи був відкладений на 06.10.2010 року у зв’язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та неподанням сторонами всіх витребуваних судом доказів по справі, зокрема позовної заяви у справі № 14/225 та доказів не погашення суми основного боргу в повному обсязі.

Відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи (про що свідчать наявні в справі повідомлення про вручення поштової кореспонденції уповноваженою особою відповідача за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, яка є його юридичною адресою згідно довідки ЄДРПОУ станом на 21.08.10р., наданою позивачем), проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судове засідання своїх представників не направив. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р.N01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2008 року між ТОВ “Далгакиран компресор Україна” (продавець) та ТОВ “Променергопостач” (покупець) укладений Договір купівлі-продажу №98/2008, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов’язується продати, а покупець зобов’язується оплатити та прийняти на умовах Договору товар, а саме: повітряний винтовий компресор DVK 100, що визначено Додатком № 98/2008 (Специфікація устаткування) до Договору, який є його невід’ємною частиною.

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що загальна сума договору на день його підписання становила 120138,00 грн. (сто двадцять тисяч сто тридцять вісім грн.00 коп.).

Відповідно до умов п.п. 2.2.1-2.2.3. Договору відповідач зобов'язався здійснити перший платіж у розмірі 30% вартості товару до 30.06.08, сплатити інші 60% вартості товару протягом 5 банківських днів з дня отримання товару на склад Продавця, та решту 10% вартості - протягом 3 банківських днів з дня введення устаткування в експлуатацію.

ТОВ «Променергопостач»27.06.08 р. здійснив платіж на адресу Продавця у розмірі 36036,00 грн., що становить 30% вартості устаткування /платіжне доручення від 27.06.08 № 20/.

Свої зобов'язання за Договором щодо оплати устаткування ТОВ «Променергопостач»не виконало, та не перерахувало нам обумовлені Договором 60% вартості устаткування.

30 жовтня 2008 року Покупцем було отримано повітряний компресор DVK-100, що підтверджується видатковою накладною № РН-0001160 від 30.10.2008 р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 1029/1 від 29.10.08.

Рішенням господарського суду м.Києва по справі № 14/225 за позовом ТОВ «Далгакиран компресор Україна»до ТОВ «Променергопостач»з Відповідача було стягнуто на користь позивача 101275,20 грн. - основної заборгованості за Договором купівлі-продажу від 23.06.2008 № 98/2008, 8439,60 грн. пені, 9453,49 грн. - інфляційних збитків за період 18.09.08-30.04.09 та 1619,68 грн. - трьох відсотків річних за період 18.09.08-22.05.2009.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з ч. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.11.2008 № 01-8/685 чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості. Згідно зі статтями 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Водночас, приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (постанова Верховного Суду України від 30.09.2008 №1/384-07).

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2001 року відповідач вчасно не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення розмір інфляційних збитків за період з 01.05.2009 по 31.03.10 складає 8073,79 грн., 3% річних на прострочену суму за період з 23.05.2009 по 26.07.2010, що становить 2893,11 грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 35, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Променергопостач” (01103, м. Київ, вул. вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 32982693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор Україна”(04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-А, код ЄДРПОУ 33399780) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 8073 9вісім тисяч сімдесят три) грн. 79 коп. інфляційних втрат, 2893 (дві тисячі вісімсот дев’яносто три) грн. 11 коп. 3% річних, 109 (сто дев’ять) грн. 70 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор Україна” (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-А, код ЄДРПОУ 33399780) з державного бюджету України помилково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп., сплачених квитанцією №296 від 23.07.2010 року.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 14.10.2010 року