Рішення № 12125288, 01.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/38301.10.10 За позовомПриватного підприємства “Агротемп” До Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнесінвест Корпорейшен”

Простягнення 208 853,71 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаЦимбал В.І.–представник за довіреністю від 10.02.2010 р.

Від відповідача не з’явився

01.10.2010 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство “Агротемп” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнесінвест Корпорейшен” 200919,14 грн. боргу з оплати вартості нафтопродуктів, поставлених за договором від 29.01.2009 р. № 29/01, 6 027 грн. 3 % річних з простроченої суми та 1907,00 грн. інфляційної складової боргу.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/383 від 18.08.2010 р., яку призначено до розгляду на 13.09.2010 р.

У судове засідання, призначене на 13.09.2010 р., відповідач не з’явився, уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 18.08.2010 р. не виконав.

Представник позивача, подавши через канцелярію суду клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб та додаткове обґрунтування позовних вимог у судовому засіданні відмовився від поданого клопотання про залучення третіх осіб, надав в матеріали справи документи відповідно до вимог ухвали про порушення провадження у справі та пред’явив для огляду оригінали документів, доданих до позовної заяви.

У судове засідання, призначене на 01.10.2010 р., з’явився представник позивача, який подав клопотання про залишення без розгляду клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб. Відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву не подав. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Під час розгляду спору по суті представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог, на порушення відповідачем умов договору щодо повноти розрахунків за отримані у власність нафтопродукти.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.01.2009 р. Приватне підприємство “Агротемп” в якості продавця та Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнесінвест Корпорейшен”в якості покупця уклали договір поставки нафтопродуктів № 29/01 (надалі —договір), за умовами якого продавець зобов’язався поставити покупцю, а покупець зобов’язався оплатити і прийняти для подальшого використання (збуту) наступні нафтопродукти: бензин А-76, А-80, А-92, А-95, дизпаливо, мазут, нафту, конденсат газовий, пічне паливо, важкий вуглеродистий залишок.

Відповідно до п. 3.1 договору продавець зобов’язаний відгрузити всю замовлену партію товару протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання 100 % передоплати на розрахунковий рахунок продавця, а також повідомити покупцю номера вагоно-цистерн та вагу товару в кожній цистерні та в кожному автомобілі.

Відповідно до п. 5.2 договору підставою для оплати є рахунок-фактура (інвойс).

Відповідно до п. 5.4 договору остаточний взаєморозрахунок по договору здійснюється згідно акту прийому-передачі на підставі кількості товару, вказаного в товаротранспортних накладних та є остаточним та обов’язковим для обох сторін.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Оскільки відповідно до параграфу № 7 глави 79 Цивільного кодексу України притримання є правом, а не обов’язком сторони зобов’язання, суд доходить висновку про те, що дії позивача по передачі товару до отримання повної попередньої оплати не суперечать законодавству та укладеному сторонами договору.

Позивач у період з 29.01.2009 р. по 24.02.2009 р. поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 641653,30 грн., що підтверджується накладними № 12, № 14, № 15 від 29.01.2009 р., № 2, № 3 від 03.02.2009 р., № 11 від 20.02.2009 р., № 12 від 23.02.2009 р., № 15 від 24.02.2009 р., (в матеріалах справи).

Відповідач отримані нафтопродукти оплатив частково у сумі 440734,16 грн. заборгувавши 200919,14 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу лист з вимогою від 27.10.2009 р. погасити заборгованість у сумі 200919,14 грн., який відповідач отримав 20.12.2009 р., про свідчить відмітка відповідача на зазначеному листі про отримання.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідач прийняв товар на загальну суму 641653,30 грн., за який розплатився з позивачем частково у сумі 440734,16 грн., чим порушив умови договору та чинне законодавство і його борг перед позивачем становить 200919,14 грн.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 200919,14 грн. за договором від 29.01.2009 р. № 29/01 документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 6 027 грн. 3 % річних з простроченої суми та 1907,00 грн. інфляційної складової боргу.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки виставлені позивачем рахунки не містять строків оплати, тому 3 % річних з простроченої суми та інфляційну складову боргу стягується у відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України через 7 днів після отримання вимоги (з 27.12.2009 р.).

Виходячи з вищезазначеного, перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають 1907,00 грн. інфляційної складової боргу та 1 304,60 грн. 3 % річних з простроченої суми нарахованих за період з 27.12.2009 р. по 15.03.2010 р.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнесінвест Корпорейшен” (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 50-Б, ідентифікаційний код 34493086) на користь Приватного підприємства “Агротемп” (42000, Сумська обл., м. Ромни, вул. Горького, 57, ідентифікаційний код 22590605) 200919 (двісті тисяч дев’ятсот дев’ятнадцять) грн. 14 коп. основного боргу, 1907 (одну тисячу дев’ятсот сім) грн. інфляційної складової боргу, 1 304 (одну тисячу триста чотири) грн. 60 коп. 3 % річних, 2 041 (дві тисячі сорок одну) грн. 31 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 06.10.2010 р.