Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 37/39511.10.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»
ДоКомунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-5»
Простягнення 2876,12 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь:
Від позивача: Лупачов Д.М., дов. № Д07-2010/07/19-3 від 19.07.2010 р.
Від відповідача: Черненко В.А., дов. № б/н від 13.01.2010 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»до Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-5»про стягнення 2675,76 грн. основного боргу та 200,38 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором оренди нежилих приміщень № 101 від 01.04.2004 р.
Ухвалою суду від 18.08.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/395 та призначено її розгляд на 22.09.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.
Представник відповідача у судовому засіданні 22.09.2010 р. повідомив, що не отримав копії позовної заяви, у зв’язку з чим просив відкласти розгляд даної справи 37/395.
Представник позивача у судовому засіданні 22.09.2010 р. заперечив проти даного клопотання та передав представнику відповідача копію позовної заяви, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав витребувані судом документи.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, судом було оголошено перерву у судовому засіданні 22.09.2010 р. до 04.10.2010 р. о 12:55 та зобов’язано відповідача надати суду –письмовий відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 04.10.2010 р. представник відповідача повідомив, що позовні вимоги визнає, та просив суд розстрочити виконання рішення строком на 6 місяців, у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства.
Представник позивача проти даного клопотання заперечив.
Судом у даному засіданні було оголошено перерву до 11.10.09.2010 р., зобов’язано відповідача надати суду докази скрутного фінансового становища.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»(орендодавець) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва(орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 101 від 01.04.2004 р., відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення (далі –об’єкт оренди) за адресою: вул. Жмеринська, 16, для розміщення слюсарної майстерні.
У зв’язку з реорганізацією системи управління житловим господарством Святошинського району міста Києва на підставі рішень Святошинської районної у місті Києві ради від 27.12.2007 р. № 16 від 24.04.2008 р. № 220 та розпорядження Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 08.08.2008 р. № 372-к, сторони дійшли згоди про перехід прав та обов’язків орендаря до Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-5», у зв’язку з чим 10.04.2009 р. сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору оренди нежилих приміщень від 01.04.2004 р. № 101, в якій погодили викласти преамбулу даного договору в наступній редакції: «Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»(орендодавець), з однієї сторони, та Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційна організація-5»(орендар), з другої сторони, уклали цей договорі про наведене нижче:»
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором оренди.
Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У відповідності до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Актом приймання-передачі приміщень, що надаються в оренду від 01.01.2004 р., орендар передав, а орендодавець прийняв в орендне користування нежиле приміщення загальною площею 34 кв.м. за адресою вул. Жмеринська, 16, що перебуває на балансі орендодавця.
Пунктом 3.8 договору оренди нежитлових приміщень № 101 від 01.04.2004 р. передбачено, що вартість комунальних послуг, витрат на утримання при будинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги.
Відповідно до пункту 4.9 даного договору орендар зобов’язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеним з цими організаціями, її тарифами, які в установленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, та пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території, та послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньо будинкових мереж.
Додатком № 3 № 101 від 01.04.2004 р., сторони погодили, що розрахунок за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання здійснюється згідно з табуляграмою СВП «Енергозбут Київенерго»відповідно до площі приміщення, яка орендується.
Постачання теплової енергії у гарячій воді для центрального опалення приміщення, орендованого відповідачем здійснювалось на підставі договору № 810047 від 01.12.1998 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді, укладеного між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та філією «Теплові розподільчі мережі Київнерго», відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов’язалася постачати теплову енергію у вигляді гарячої пари на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатками до договору, а споживач зобов’язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
В додатку 4 до договору № 810047 від 01.12.1998 р. визначено порядок розрахунків за теплову енергію.
Пунктом 5 зазначеного додатку передбачено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду..
Відповідно до п.3 додатку № 4 до договору, відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 28 числа поточного місяця.
Згідно додатку 8 до договору № 810047 від 01.12.1998 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідач користувався центральним опаленням приміщення за адресою вул. Жмеринська, 16-а, особовий рахунок № 810318.
На підставі листа Енергопостачальної організації від 14.03.2007 р. № ДО1/2-34-457, номер договору 810047 від 01.12.1998 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді змінено на № 710179.
Позивач пояснив, що відповідно до табуляграм позивачу нараховано за споживання теплової енергії за період з листопада 2008 р. по грудень 2008 р. 2675,76 грн., що підтверджується розрахунком та табуляграмами споживання теплової енергії.
Листом від 21.05.2009 р. № 09/1696 позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості по комунальним послугам та вимогою їх погашення протягом 5 банківських з дати відправлення даного листа днів. Дана вимога позивача залишилась без задоволення, заборгованість не погашена.
За таких обставин, позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 195055,96 грн. основного боргу за комунальні послуги та 200, 38 пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором оренди нежилих приміщень № 101 від 01.04.2004 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Представник відповідача не надав заперечення проти позовник вимог, проте у зв’язку зі скрутним економічним становищем Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-5»на даний момент не може погасити дану заборгованість.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 2675,38 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі філіалу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-5»суми основного боргу у розмірі 2675,38 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача 200,38 грн. пені за порушення договірного зобов’язання, посилаючись на статтю 1 Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій»та пункт 6.2. договору оренди нежилих приміщень № 101 від 01.01.2004 р., яким передбачено, що за несвоєчасне внесення орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством України.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання за кожний день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11. 1996 р. із змінами і доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.
При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було встановлено, що позивачем в даному розрахунку не було враховано, що розмір облікової ставки НБУ було змінено та з 08.06.2010 р.- 07.07.2010 р. становив 9,5 %, з 08.07.2010 р. –09.08.2010 р. –8,5 %, у зв’язку з чим судом було виконано власний розрахунок пені, у відповідності до якого стягненню з Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-5»підлягає пеня в розмірі 195, 04 грн.
Враховуючи наведене, згідно розрахунку суду, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 195,04 грн.
У судовому засіданні 04.10.2010 р. представник відповідача надав суду клопотання про розстрочку виконання рішення на 6 місяці в порядку пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтовуючи це тим, що Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційна організація - 5»на даний момент знаходиться в скрутному фінансовому стані.
Відповідно до пункту 6 статті 83 ГПК України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Враховуючи тяжке фінансове становище відповідача, суд вважає за необхідне використати право, надане суду пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, та розстрочити виконання рішення на 3 місяці.
Розстрочуючи виконання рішення суд приймає до уваги ті умови та обставини, що при застосуванні пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України щодо розстрочення виконання рішення № 37/395 від 11.10.2010 року, виконання вказаного рішення є більш вірогідним і є підстави вважати, що відповідач вчинить заходи щодо його належного і своєчасного виконання.
Враховуючи вищевикладене, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»підлягає задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-5»(03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 15-Б, ідентифікаційний код 36114025) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”(01001, пл. Івана Франка, 5, м. Київ, ідентифікаційний код 00131305) в особі філіалу “Теплові розподільчі мережі Київенерго”(вул. Володимирська,82-Г, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 25665166) 2 675 (дві тисячі шістсот сімдесят п’ять) грн. 76 коп. основного боргу, 195 (сто дев’яносто п’ять) грн. 04 коп. пені, 101 (сто одну) грн. 81 коп. витрат по сплаті державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2010 р. у справі № 37/395 на 3 місяці та стягнувши заборгованість наступним чином:
1. з 11.10.10 р. - 891,92 грн. –основного боргу, 65,02 грн. –пені, 101,81 грн. –витрат по сплаті державного мита та 235,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
2. з 11.11.10 р. - 891,92 грн. –основного боргу, 65,02 грн. –пені;
3. з 11.12.10 р. - 891,92 грн. –основного боргу, 65,02 грн. –пені.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.
Судове рішення № 12125160, Господарський суд м. Києва було прийнято 11.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 37/395. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: