Рішення № 12124878, 06.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/50406.10.10 За позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Верес"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачаОСОБА_1

простягнення 277 750,00 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Тодісієнко В.М., Мацко Т.В., Калантай М.А.

від відповідача:Бойко А.О.

від третьої особи:ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Експрес-Банк" (надалі "Банк") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес" (надалі "Товариство") про стягнення 277 750,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує умови договору про відкриття кредитної лінії №35-05/кл від 26.07.2005 р., у звязку з чим позивач на підставі договору поруки №35-05/пр1 від 24.11.2005 р. вказує на обовязок відповідача по сплаті заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №35-05/кл від 26.07.2005 р. у розмірі 277 750,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.08.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.09.2010 р.

В судовому засіданні 20.09.2010 р. представником відповідача заявлене клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №2-1907/10 за позовом ТОВ "Верес" до АБ "Експрес-Банк", ОСОБА_1 про визнання договору про відкриття кредитної лінії №35-05/кл від 26.07.2005 р. недійсним, яка розглядається Печерським районним судом м. Києва.

На підтвердження заявленого відповідачем надано копію ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05.03.2010 р. про відкриття провадження у справі №2-1907/10 та копію позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2010 р. у звязку із необхідністю витребування у сторін доказів подальшого розгляду вказаної справи та залученням ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи відкладено до 06.10.2010 р.

В судове засідання 06.10.2010 р. представники позивача з'явилися, надали додаткові документи, проти заявленого клопотання про зупинення провадження у справі заперечують, вказуючи на штучне подання позовів та вчинення дій на затягування строків розгляду таких позовів, просять позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 02.09.2010 р. про залишення без змін ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05.03.2010 р. про відкриття провадження у справі, вказує що справа передана на розгляд Печерського районного суду м. Києва.

Також, представником третьої особи та відповідача подані клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Апеляційним судом м. Києва апеляційної скарги на ухвалу Подільського районного суду м. Києва про закриття провадження у справі №2-5713/09. Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.07.2010 р. у справі №2-5713/09 закрито провадження у справі за позовом АБ "Експрес-Банк" до ОСОБА_1, Фонду сприяння інвестиціям та приватизації, ТОВ "Верес" про стягнення заборгованості у звязку із непідвідомчістю вимог до ТОВ "Верес" та Фонду сприяння інвестиціям та приватизації Подільському районному суду м. Києва та необхідністю розгляду таких вимог в порядку господарського судочинства.

Судом в задоволенні клопотань відмовлено з огляду на їх необґрунтованість.

При цьому, суд відзначає, що згідно приписів Конституції України та Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду про закриття провадження у справі набирає законної сили в момент винесення, а її оскарження в апеляційному порядку не зупиняє строк набрання нею законної сили. Відтак, у суду відсутні підстави вважати про наявність в провадженні іншого суду справи між тими ж самими сторонами про той же предмет та з тих же підстав. Тобто, відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Представником третьої особи подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті справи №2-80-1/10 за позовом ОСОБА_1 до АБ "Експрес-Банк" про захист прав споживачів, стягнення збитків та моральної шкоди.

Клопотання обґрунтоване ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2009 р. про відкриття провадження у справі, уточнення позовних вимог (зміна предмету позову), що зумовило передачу справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва (ухвала від 05.05.2010 р.), апеляційною скаргою ОСОБА_1 на таку ухвалу та повідомленням Апеляційного суду м. Києва про призначення судового засідання про вирішення питання поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали на 23.09.2010 р.

Представники позивача проти його задоволення заперечують, вказуючи на штучне затягування строків розгляду скарги шляхом подачі заяв про зміну предмету позову, що зумовило передачу справи до іншого суду, та наступне оскарження такої ухвали. Звертає увагу суду на те, що провадження у вказаній справі було відкрито 14.07.2009 р., а засідання по суті заявлених позовних вимог досі не проведені.

Судом з огляду на встановлені обставини в задоволенні клопотання відмовлено через його необґрунтованість.

Представником третьої особи подано клопотання про припинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що стороною спірних правовідносин є громадянин ОСОБА_1, який в цих відносинах не виступав субєктом підприємницької діяльності, а тому спір не носить господарського характеру.

Представник відповідача вказане клопотання підтримує, а представники позивача проти його задоволення заперечують.

Судом в задоволенні клопотання відмовлено, оскільки субєктивний склад сторін у даній справі відповідає приписам ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, а підстави для припинення провадження у справі відсутні.

Представником третьої особи подано клопотання про відвід судді. Після виходу судді з нарадчої кімнати оголошено ухвалу про залишення клопотання без задоволення.

Представники позивача позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечують з підстав, викладених у клопотаннях.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2005 р. між Банком (кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №35-05/кл (надалі "Кредитний договір").

У період з 21.09.2005 р. по 31.03.2008 р. сторонами Кредитного договору було укладено договори №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору (надалі "Додаткові договори").

Як вбачається із Кредитного договору та Додаткових договорів кредитодавець зобовязався відкрити Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом максимальної заборгованості 8 585 000,00 грн. строком до 26.07.2010 р. із сплатою 18% річних та надати в її межах на підставі заявок кредит Позичальнику, на придбання майна та іншіх поточних потреб, а Позичальник зобовязався повернути отриманий кредит, сплатити проценти за його користування та виконати інші свої зобовязання передбачені цим договором (п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 4.1, 5.1, 5.2 Кредитного договору з Додаткових договорів).

На виконання умов Кредитного договору позивачем було надано ОСОБА_1. кредит на загальну суму 8 585 000,00грн., а також нараховані відсотки за його користування у період дії Кредитного договору у розмірі 2 184 588,51 грн.

В якості забезпечення виконання ОСОБА_1 зобовязань за Кредитним договором 24.11.2005 р. між Банком та Товариством (поручитель) було укладено договір поруки №35-05/пр1 (надалі "Договір поруки"), відповідно до якого, з урахуванням договору про внесення змін та поповнень до Договору поруки №2 від 31.03.2008 р., поручитель поручився перед кредитодавцем за виконання ОСОБА_1 своїх зобовязань за Кредитним договором в частині, зокрема, повернення кредитодавцю частки суми кредиту в розмірі 277 750,00 грн. при загальній сумі кредиту 8 585 000,00 грн., з кінцевим терміном повернення не пізніше 26.07.2010р. (п. 1.1, 2.1 Договору поруки).

Листами № 20.4-16/211 від 19.05.2009 р. (направлений відповідачу поштою 22.05.2009 р.) та №20.4-16/255 від 04.06.2009 р. (отриманий відповідачем 11.06.2009 р.) позивач звернувся до відповідача, як поручителя, з вимогою виконати прострочене Позичальником зобовязання, яке було забезпечене порукою, вказував на прострочене третьою особою зобовязання по сплаті процентів у розмірі 381 032,88 грн.

Листом №20.4-16/521 від 15.10.2009 р., що отриманий третьою особою 19.10.2009 р., та листом №20.4.-16/522 від 15.10.2009 р., що отриманий відповідачем 16.10.2009 р., позивач звернувся з вимогою до третьої особи про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором, та до відповідача про виконання зобовязання третьої особи за Кредитним договором в межах Договору поруки, у звязку із простроченням останнього по сплаті суми кредиту та нарахованих за користування кредитом відсотків.

Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням третьою особою (позичальником) зобовязань за Кредитним договором, у звязку з чим позивач вказує на існування зобовязання відповідача (поручителя) виконати таке зобовязання.

Договір про відкриття кредитної лінії є кредитним договором, а відтак між позивачем та третьою особою виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін зобов'язань, а саме майнових зобов'язань згідно ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобовязань за Кредитним договором та надання третій особі кредиту, сума якого з урахуванням додатку №7 від 31.03.2008 р. (зміна валюти) та виписок з позичкового рахунку позичальника, становить 8585 000,00 грн.

Із змісту Кредитного договору та Додаткових договорів вбачається, що сторони домовилися про обовязок Позичальника сплатити відсотки (проценти), нараховані Банком за користуванням кредитом за погодженою сторонами ставкою.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п. 4.2 Кредитного договору (в т.ч. в редакції Додатку №7) нараховані проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за поточним місяцем, шляхом внесення готівки через касу Банку або шляхом безготівкового перерахування суми нарахованих процентів на рахунок Банку.

Із наданого Банком розрахунку та виписок по рахунку Позичальника вбачається, що проценти починаючи з періоду користування коштами за лютий 2009 року (строк оплати до 16.03.2009 р.) та пізніше позичальником не сплачено.

Тобто, з 17.03.2010 р. Позичальником допущено прострочення виконання зобовязань по сплаті процентів, а станом на 18.05.2009 р. загальний розмір простроченого зобовязання по сплаті процентів становив 381 032,88 грн.

Листами № 20.4-16/211 від 19.05.2009 р. (направлений відповідачу поштою 22.05.2009 р.) та №20.4-16/255 від 04.06.2009 р. (отриманий відповідачем 11.06.2009 р.) позивач звернувся до відповідача (поручителя) з вимогою виконати прострочене Позичальником зобовязання, яке було забезпечене порукою.

Прострочене зобовязання по сплаті процентів ні Позичальником, ні відповідачем виконано не було.

Статтею 526 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Станом на 15.10.2009 р. заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами становила 681 625,49 грн., у звязку із чим Банк згідно п. 5.3.6 Кредитного договору звернувся до Позичальника з листом №20.4-16/521 від 15.10.2009 р. (отриманий Позичальником 19.10.2009р.) з вимогою достроково повернути суму наданого кредиту та процентів за користування ним протягом 30 днів з моменту отримання даної вимоги.

15.10.2009 р. Банком направлено аналогічний за змістом лист №20.4-16/522 відповідачу (поручителю) (одержано відповідачем 16.10.2009 р.).

Таким чином, зобовязання по поверненню суми наданого кредиту у повному обсязі мало бути виконано до 18.11.2009 р. (19.10.2009 р. + 30 днів).

Розмір несплачених станом на 19.07.2010 р. відсотків становить 2 184 588,51 грн., а станом на 06.10.2010 р. 2 574 088,79 грн.

Доказів повернення коштів Банку ні відповідачем, ні третьою особою не надано, доказів на спростування викладеного не надано.

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Договором поруки з урахуванням договору №2 від 31.03.2008 р. (зазначене забезпечення передбачене Кредитним договором в т.ч. з урахуванням додатку №7 від 31.03.2008 р.) відповідач поручився за виконання Позичальником (третя особа) зобовязань за Кредитним договором в т.ч. по поверненню частки кредиту в розмірі 277 750,00 грн. та сплаті Банку процентів за користування частковою кредиту за ставкою 18,00 % річних в порядку, визначеному Кредитним договором тощо.

Згідно із ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки відповідач відповідає перед Банком за виконання Позичальником (третьою особою) своїх зобовязань за Кредитним договором як солідарний боржник в повному обсязі, а згідно п. 2.1 Договору (в редакції додатку №2 від 31.03.2008 р.) розмір забезпеченого порукою зобовязання по поверненню кредиту становить 277 750,00 грн.

Частинами 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами ст. 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Матеріалами справи підтверджується існування заборгованості третьої особи перед позивачем за Кредитним договором, порушення третьою особою виконання зобовязання по поверненню такої заборгованості та звернення Банку згідно п. 3.2.1 Договору поруки до Товариства, як поручителя, з вимогою погасити заборгованість.

Судом не встановлені обставини, з якими чинне законодавством пов'язує припинення фінансової поруки за договором, зокрема, зміна процентної ставки та переведення суми кредиту за Кредитним договором були погоджені з поручителем Договором №2 від 31.03.2008 р. про внесення змін та доповнень до Договору поруки, а звернення до поручителя було здійснено в строк, який не перевищує шестимісячного строку з моменту порушення Позичальником основного зобовязання, до того ж п.5.1 Договору поруки сторони погодили строк дії Договору поруки до повного виконання Позичальником та/або поручителем зобовязань Позичальника за Кредитним договором.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у третьої особи перед позивачем зобовязання на суму, що перевищує розмір забезпеченого порукою відповідача зобовязання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача (поручителя) грошових коштів у розмірі 277750,00 грн. на підставі Кредитного договору та Договору поруки є правомірними.

Відповідачем та третьою особою заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано. Доказів визнання Кредитного договору чи Договору поруки недійсними не надано, а тому згідно ст. 204 Цивільного кодексу України такі правочини є правомірними.

За таких обставин, позовні вимоги Банку про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 277 750,00 грн. задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес" (04086, м. Київ, вул.Петропавлівська, 15; ідентифікаційний код 30108718) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25; ідентифікаційний код 20053145) заборгованість у розмірі 277 750 (двісті сімсот сімдесят тисяч сімсот пятдесят) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 2 777 (дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 11.10.2010 р.