Рішення № 12124784, 08.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/25108.10.10 За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна цегла»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд - 2»

Про                              стягнення 14760,90 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Тягло І.І., довіреність № б/н від 27.09.2010р.

від відповідача          Педан О.Т., довіреність № б/н від 07.10.2010

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна цегла»(далі –позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд - 2» (далі –відповідач) про стягнення з останнього 19460,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не оплачується вартість товару поставленого позивачем.

Ухвалою суду від 22.07.2010р. порушено провадження у справі № 1/251 та призначено розгляд на 03.09.2010р.

Позивач 22.07.2010р. подав до канцелярії суду доповнення до позовної заяви.

23.07.2010р. сторони в судове засідання не з’явились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

У зв’язку з відсутністю сторін, суд вирішив відкласти розгляд справи на 08.10.2010р.

08.10.2010р. представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову не заперечував.

У судовому засіданні 08.10.2010р. представникам сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було досягнуто усної домовленості про поставку товару, згідно якої відповідачу було поставлено товару на суму 14760,90 грн., про що свідчить видаткова накладна № РН-0000090 від 03.112009.

Проте відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Відповідач наявність боргу визнав, про що свідчать акт звірки розрахунків за 01.11.2009 –30.04.2010, завірений підписами уповноважених сторін та круглими печатками, а також листом відповідача № 99 від 14.12.2009.

Станом на день подачі позову до суду борг відповідача перед позивачем складає 14760,90 грн.

Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 14760,90 грн. боргу, та судові витрати.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав взятих на себе зобов’язань, кошти за отриманий товар не перерахував.

Відповідно до п.1 ст.181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконань замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Відповідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань по поставці товару доведена матеріалами справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 148,00 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, та те, що відповідач визнав наявність боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 181, 193, ГК України, ст.ст.11, 525, 526, 530, 612 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд - 2»(04060, м.Київ, вул. Ризька 73-Б, код ЗКПО 32373468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна цегла»(02121, м.Київ, проспект Бажана 34, кв. 95, код ЄДРПОУ 36159039) 14 760 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят) грн. 90 коп. - боргу; 148 (сто сорок вісім) грн. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення роздруковане та підписане 13.10.2010)