Рішення № 12124611, 15.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/31915.09.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Житомироблпаливо»до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця», Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокресурс»про стягнення 1600,57 грн., за участю представників позивача –Басюка В.І, відповідача-1 –Майданіка В.В., відповідача-2 –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Житомироблпаливо»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(далі –відповідач-1) про стягнення збитків від вартості нестачі вугілля в сумі 434,60 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.07.2010 року.

У судовому засіданні 15.07.2010 року представник відповідача-1 надав клопотання про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Востокресурс».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.07.2010 року залучено до участі у справі в якості іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Востокресурс»(відповідач-2).

Позивач зазначав, що 13.03.2010 року на підставі укладеного з ТОВ «Поліпромінвест»(постачальник) договору № 40 від 04.01.2007 відповідач-2 як вантажовідправник відвантажив 68 900 кг вугілля антрацит марки АС 6-13 за залізничною накладною № 52257450 напіввагон № 60030038.

Комерційним актом АА 001438/1/3 від 16.03.2010р. було виявлено нестачу вугілля у розмірі 2400,00 кг.

Посилаючись на те, що з вини відповідачів йому заподіяні збитки у розмірі вартості втраченого вугілля за вирахуванням норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто, позивач просив задовольнити позов та стягнути з останніх на свою користь 1 600,57 грн. недостачі.

У судовому засіданні 15.07.2010 року представник відповідача-1 надав відзив на позовну заяву, де просив суд в позові ВАТ «Житомироблпаливо»до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача-2 в судове засідання 15.09.2010 року не з’явилися, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача-2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги до відповідача 2 підлягають задоволенню, а до відповідача 1 –не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.01.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Житомироблпаливо»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліпромінвест»(постачальник) був укладений договір № 40, згідно з якими постачальник зобов’язався відвантажити і передати у власність покупцю вугільну продукцію, а покупець прийняти та оплатити одержаний товар на умовах передбачених договором.

Позивач перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти на загальну суму 790600,00 грн. за поставку вугілля, що підтверджується платіжними дорученнями № 5112 від 23.04.2010 року.

На виконання умов договору ТОВ «Поліпромінвест»забезпечило постачання на адресу позивача вугілля антрацит марки АС 6-13, вантажовідправником якого є відповідач-2. Згідно залізничної накладної № 52257450 обсяг вугілля вказаний 68 900 кг, вугілля завантажувалось засобами відправника, маса вантажу визначена відправником, що підтверджено підписом його представника.

Комерційним актом АА № 001438/1/3 від 16.03.2010р стверджується те, що відповідачем-1 фактично передано позивачу 66 500,00 кг вугілля в технічно несправному вагоні, замість зазначених 68900,00 кг. вугілля в залізничній накладній № 52257450 напіввагон № 60030038.

Згідно Комерційного акта ст. Коростень Південно-західної залізниці вагон № 60030038 технічно несправний. Вантаж, якого недостає, в вагоні вміститися міг. По ходу поїзда в торці вагону між першими люками заглиблення вантажу розміром: довжина 500 мм, ширина 1200 мм, висота 500 мм. Решта навантаження рівномірне нижче рівня бортів, відстань від вантажу до краю борта 150 мм. Між першими люками по ходу поїзда з обох сторін на хребтовій балці і автосцепці є сліди течії вантажу. В момент прибуття течі вантажу не було. По верху вантажу нанесено маркування вапном, в місці заглиблення маркування відсутнє. Вантаж катком не ущільнений.

З урахуванням норми природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто нестача становить 1711,00 кг. вугілля вартістю 1 600,57 грн.

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Судом встановлено, що комерційний акт складений у відповідності з Правилами складання актів.

Згідно ст. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

За ст.31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається, зокрема, вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст.113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Вагон прибув на станцію призначення в технічному несправному стані, що підтверджується комерційним актом №АА 001438/1/3 від 16.03.2010 р.

Завантаження вантажу відбулося вантажовідправником у технічно несправний вагон, що спричинило втрату вантажу.

Доказів відмови відповідача-2 від використання технічно несправного вагону при завантаженні спірного вугілля суду не надано.

Таким чином, недостача сталася з вини вантажовідправника, оскільки вантаж надійшов у технічно несправному вагоні, від якого вантажовідправник не відмовився при завантаженні вантажу.

Отже, позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокресурс»як вантажовідправника недопоставленого вантажу про відшкодування збитків у розмірі 1600,57 грн. вартості нестачі 1711,00 кг вугілля є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Правові підстави для покладення на Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»відповідальності у вигляді відшкодування збитків у вигляді вартості нестачі вугілля відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги до відповідача-1 не підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача-2.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокресурс»задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокресурс»(86600, Донецька область, м. Торез, пр. Гагаріна, 19, код 322366953) на користь Відкритого акціонерного товариства «Житомироблпаливо»(10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, буд. 63-А, код 01881706) 1 711 (одну тисячу сімсот одинадцять) грн. 00 коп. збитків, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя Чебикіна С.О.