Ухвала суду № 12124607, 14.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 15/504-б-28/168-б14.09.10 за заявою (боржника) товариства з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус"

(код 32046706)

про                     визнання банкрутом (ст. 51)

Суддя Копитова О.С.

Секретар с/з Пугачова А.С.

Представники сторін:

від заявника (боржника): Турченюк Н.В., представник за довіреністю б/н від 01.07.2010;

Чекшуріна Т.М., голова ліквідаційної комісії, протокол

№ 2/2010 від 01.04.2010;

В судовому засіданні присутні:

1) представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» –Харченко Р.М., довіреність № 39/10 від 17.03.2010;

2) представник акціонерного банку «Діамант»- Василішин С.А., довіреність б/н від 09.10.2009.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус" звернулось до господарського суду з заявою про визнання його банкрутом, у зв’язку із неможливістю погасити борги перед всіма кредиторами в зв'язку з недостатністю майна та просило суд застосувати процедуру передбачену ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.11.2009 порушено провадження у справі про банкрутство № 15/504-б (суддя Хоменко М.Г.).

Постановою господарського суду від 02.12.2009 товариство з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого –Чекштуріну Тетяну Миколаївну (ліцензія серії АВ № 158470 від 14.12.2006) та зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 02.12.2010.

Акціонерний банк “Діамант” та публічне акціонерне товариство “Райффайзен банк Аваль” не погодившись із зазначеною постановою, звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами в яких просили скасувати постанову господарського суду міста Києва від 02.12.2009.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2010 касаційну скаргу Акціонерного банку “Діамант” та публічного акціонерного товариства “Райффайзен банк Аваль ”задоволено, постанову господарського суду міста Києва від 02.12.2009 у справі № 15/504-б скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Відповідно до резолюції заступника Голови Господарського суду міста Києва Шевченка Е.О. від 02.04.2010 матеріали справи № 15/504-б були передані на розгляд судді Копитовій О.С.

Ухвалою суду від 26.04.2010 справу прийнято до свого провадження суддею Копитовою О.С., присвоєно номер 15/504-б-28/168-б та призначено її розгляд на 01.07.2010.

Розгляд справи відкладався.

05.08.2010 до загального відділу суду від представника заявника (боржника) надійшла заява про призначення колегіального розгляду справи № 15/504-б-28/168-б.

Ухвалою суду від 05.08.2010 заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус" про призначення колегіального розгляду справи залишено без задоволення, призначено наступне судове засідання на 14.09.2010.

Відповідно до ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У постанові Вищого господарського суду України від 24.03.2010 вказано, що господарському суду першої інстанції при новому розгляді справи належить з'ясувати факт наявності чи відсутності підстав для застосування процедури передбаченої ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та виконання боржником, при зверненні з заявою про порушення справи про банкрутство, вимог норм ст.ст. 105,110,111 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінує докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На думку суду звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство за процедурою, передбаченою ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", можливе лише після виконання вимог та дотримання строків, передбачених ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, які регулюють процедуру ліквідації юридичної особи власником.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачає перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, в даний перелік включена інформація про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" спеціалізований друкований засіб масової інформації - видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

Згідно ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною 3 ст. 110 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог частини 5 статті 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Виходячи із визначених норм діючого законодавства, суд вважає, що тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст. 60 Господарського кодексу України, публікації оголошення в порядку ст. 105 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та відповідно можливе звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства. Однак таке звернення можливе лише після закінчення строку, який передбачений ст. 105 Цивільного кодексу України для прийняття вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, публікацію було здійснено 16.11.2009 в газеті «Експресс об’ява»№ 221 та зазначено, що протягом двох місяців з дня публікації кредитори можуть направляти свої вимоги до боржника. Також заявником було здійснено відповідну публікацію в № 138 (23) за 2009 рік бюлетеня державної реєстрації.

При цьому, вже 19.11.2009 товариство з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус" звернулось до господарського суду з заявою про визнання його банкрутом за процедурою передбаченою ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тим самим не дотримавшись приписів вказаних вище норм закону.

Крім того, на день подання заяви до суду заявником не було додано доказів повідомлення податкового органу про ліквідацію підприємства у встановленому законом порядку, не надано проміжного ліквідаційного балансу, тощо.

Більшість передбачених законом дій було вчинено заявником після порушення провадження по справі та визнання його банкрутом, в зв’язку з чим зазначені докази не приймаються судом до уваги.

За таких обставин господарський суд вважає, що на дату подання заяви до суду не було достатніх підстав для звернення з вимогами про визнання його банкрутом в порядку передбаченому ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В зв’язку з викладеним, на думку суду, відсутні підстави для продовження розгляду справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Міком-Хаус" і провадження по справі підлягає припиненню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом провадження", Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, суд -

У Х В А Л И В:

Провадження по справі припинити.

Дію мораторію на задоволення вимог кредиторів припинити.

Зобов'язати державного реєстратора за місцем знаходження боржника виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про порушення провадження у справі про банкрутство, в зв'язку з припиненням провадження по справі.

Копію ухвали направити:

заявнику, державній виконавчій службі за місцем знаходження боржника, державному реєстратору за місцем знаходження боржника для виконання, державній податковій інспекції за місцем знаходження боржника для відома.

Суддя                                                   О.С. Копитова