Рішення № 12124202, 28.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.10 р.                     Справа № 25/185                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „АВК Будінвест” м. Донецьк

про стягнення 1762 653грн.50коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Кухтик В.М. – провідний фахівець юридичного відділу (довіреність № 8/10 від 11.01.2010);

від відповідача: не з’явився

          Позивач – дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „АВК Будінвест” м. Донецьк про стягнення 1762 653грн.50коп., у тому числі заборгованість за поставлене за договором купівлі-продажу обладнання в сумі 1593330грн.48коп., пеня в сумі 127547грн.71коп., індекс інфляції в сумі 18892грн.35коп., 3% річних в сумі 22882грн.96коп.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу обладнання з розстроченням платежу № 21/07-98 від 31.05.2007, Специфікацію до договору купівлі-продажу обладнання з розстроченням платежу № 21/07-98 від 31.05.2007, Додаток № 2 „Графік платежів” до договору купівлі-продажу обладнання з розстроченням платежу № 21/07-98 від 31.05.2007, акт приймання-передачі обладнання від 13.06.2007, рішення господарського суду Донецької області від 26.07.2010 по справі № 37/27-10, довідку щодо стану заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не представив. В матеріалах справи міститься поштове повернення з відміткою поштового відділення про те, що ТОВ „АВК Будінвест” за адресою: вул. Лабутенка, б. 16-А, кв. 15, м. Донецьк, 83023, не розшукано.

Відповідно до довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві (вих. № 21-10/133д від 14.06.2010) товариство з обмеженою відповідальністю „АВК Будінвест” станом на 01.06.2010 значиться в ЄДР та зареєстровано за адресою: вул. Лабутенка, 16-А, кв. 15, м. Донецьк, 83023, код ЄДРПОУ 33290042.

          В силу ст.1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15.05.2003 № 755-ІV (з змінами), Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

          Згідно ч. 1 ст. 16 Закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

          За змістом ч. 2 ст. 17 Закону, в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться такі відомості щодо юридичної особи:

повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; види діяльності; відомості про органи управління юридичної особи; дата та номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номери записів про внесення змін до нього; підстави для відмови у проведенні державної реєстрації; серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію, дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію; дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них; підстави для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів; дата та номер запису про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; дані про дату постановки на облік та дату зняття з обліку в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування; дані про відокремлені підрозділи юридичної особи; дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, зокрема дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо); дата затвердження передавального акта або розподільчого балансу; дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа; дані про юридичних осіб - правонаступників; дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством, щодо порушення (припинення) провадження у справі про банкрутство, щодо визнання її банкрутом, щодо скасування державної реєстрації припинення; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення; дата та номер запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, підстава для його внесення; місце проведення державної реєстрації, а також місце проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом тощо.

          При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

          З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

          31.05.2007 між дочірнім підприємством „Газ-тепло” Національної акціонерного компанії „Нафтогаз України”, правонаступником якого відповідно до Статуту ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (нова редакція 2010р.) є дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерного компанії „Нафтогаз України” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „АВК Будінвест” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу обладнання з розстроченням платежу № 21/07-98 від 31.05.2007, відповідно до якого Продавець зобов’язався передати у власність Покупця в порядку та на умовах, визначених цим Договором, обладнання згідно до Специфікації, яка є невід’ємною частиною даного Договору (Додаток № 1), а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити обладнання.

Згідно п. п. 4.1., 4.2. передача обладнання від Продавця до Покупця за цим Договором здійснюється протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання Договору шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі.

Право власності на обладнання переходить від Продавця до Покупця в момент передачі обладнання у відповідності до п. 4.1. договору.

Сторони підписали Специфікацію до договору, якою узгодили найменування обладнання, одиницю виміру, кількість та ціну.

Додатком № 2 „Графік платежів” до даного договору Сторони визначили порядок оплати за поставлене обладнання.

На виконання умов зазначеного договору позивач за актом приймання-передачі обладнання від 13.06.2007 поставив відповідачу обладнання на суму 8200941,00грн. з ПДВ.

Факт отримання відповідачем обладнання на вказану суму підтверджується зазначеним актом приймання-передачі, підписаним та скріпленим печаткою відповідача без зауважень, заперечень та претензій стосовно кількості та якості переданого обладнання (п. 2 Акту).

          У відповідності з п. п. 5.2., 5.3. договору Перший платіж за даним Договором у сумі 1600000,00грн. Покупець зобов’язується сплатити у строк до 16.07.2007.

Решта заборгованості за даним Договором у сумі 6 600941,00грн.сплачується Покупцем у сумах не менших та у строки не пізніше ніж ті, що визначені графіком платежів, наведеним у Додатку 2, який є невід’ємною частиною Договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу з розстроченням платежу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Як зазначалося, Сторони в Додатку № 2 до договору визначили строки платежу та суми, які належить оплатити в ці строки.

В даній справі розглядається заборгованість за період з 15.12.2009 по 15.06.2010 (попередній період заборгованості згідно Додатку № 2 розглядався в справі № 37/27-10, по заборгованості за попередній період (лютий 2008р. – листопад 2009р.) вимоги ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” були задоволені).

В порушення умов договору, Додатку № 2 до договору та вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов’язання по оплаті обладнання в строки, визначені в Додатку № 2 до договору, а саме: за період 15.12.2009 – 15.06.2010, не виконав.

Загальна сума заборгованості становить 1593330,48грн.

На момент прийняття рішення по справі відповідач документів в підтвердження відсутності/погашення боргу не представив, позовні вимоги, в силу положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував, тому заборгованість за поставлене обладнання в сумі 1593330,48грн. підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 216 –218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 6.2. договору закріплює, у разі порушення Покупцем строків оплати вартості обладнання за цим Договором, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення оплати обладнання, від суми затриманої оплати, за кожен день прострочення.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 6.2. договору нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пеня розраховувалася по кожній сумі заборгованості, яка виникла, починаючи з 15.12.2009 по 15.06.2010 (за сім місяців). Відповідно до розрахунку розмір пені становить 127 547грн.71коп.

Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, розмір пені на правильність розрахунку судом перевірений, тому сама пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

          З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції за період з січень 2010р. - березень 2010р. та 3% річних за період з 16.12.2009 по 08.09.2010 (за 266 днів).

Відповідно до розрахунку індекс інфляції становить 18892грн.35коп., 3% річних –22882грн.96коп.

Нарахування інфляційних та 3% річних на суму основного боргу законодавчо закріплено.

Суд перевірив розміри індексу інфляції та 3% річних на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог за законністю та обгрунтованістю.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15.05.2003 № 755-ІV (з змінами), керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „АВК Будінвест” м. Донецьк про стягнення 1762 653грн.50коп., у тому числі заборгованість за поставлене за договором купівлі-продажу обладнання в сумі 1593330грн.48коп., пеня в сумі 127547грн.71коп., індекс інфляції в сумі 18892грн.35коп., 3% річних в сумі 22882грн.96коп., задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „АВК Будінвест” (вул. Лабутенка, б. 16-А, кв. 15, м. Донецьк, 83023, код ЄДРПОУ 33290042) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827) основний борг в сумі 1593330грн.48коп., пеню в сумі 127547грн.71коп., індекс інфляції в сумі 18892грн.35коп., 3% річних в сумі 22882грн.96коп.,держмито в сумі 17626грн.54коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя