Постанова № 12123176, 20.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.10.10Справа №2а-9098/10/8/0170 (14:09 год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І. О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ВАТ “Акціонерна компанія “Кримавтотранс” (третя особа 1), Відкрите акціонерне товариство «Бахчисарайське АТП 14340» (третя особа 2)

про визнання протиправними дій та протиправним і нечинним рішення

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 11.08.2010р.;

від відповідача: Чорнолуцький Руслан Олександрович, довіреність №4771-01/09/18-10 від 25.08.2010р.

від третіх осіб: не з'явились

Сутність спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом та просить із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, наданої в судовому засіданні 15.09.2010р. (а.с.158-161, т.1) визнати протиправними дії Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та звязку України по позбавленню права здійснювати пасажирські перевезення на маршруті Бахчисарай-Севастополь рейси 8111/8112, 8113/8114, 8115/8116, 8117/8118, 8119/8120, 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134, 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142 ФОП ОСОБА_1 та визнати протиправним та нечинним наказ №89 від 24.06.2010р. Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та звязку України в частині анулювання дозвільних документів та позбавлення права здійснювати пасажирські перевезення на маршруті Бахчисарай-Севастополь рейси: 8111/8112, 8113/8114, 8115/8116, 8117/8118, 8119/8120, 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134, 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142 ФОП ОСОБА_1

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що організатор конкурсу відповідач по справі - прийняв рішення про позбавлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 права здійснювати пасажирські перевезення на маршруті “Бахчисарай-Севастополь” рейси 8111/8112, 8113/8114, 8115/8116, 8117/8118, 8119/8120, 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134, 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та про передачу на самостійне виконання рейсів 8111/8112, 8113/8114, 8115/8116, 8117/8118, 8119/8120, 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134, 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142 ФОП ОСОБА_1 на маршруті Бахчисарай-Севастополь ВАТ “Бахчисарайське АТП-14340” поза межами прав, передбачених п.55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008p. №1081, так як організатор мав тільки право достроково розірвати договір з автомобільним перевізником (позбавити його дозволу) у разі виявлення фактів подання на конкурс недостовірних відомостей, тоді як організатор при прийнятті зазначеного рішення не мав достовірних фактів про подання на конкурс недостовірних відомостей, оскільки таких фактів не існувало.

Як зазначає позивач в адміністративному позові, ФОП ОСОБА_1 подав на конкурс правдиві відомості, у підтвердження чого й надав письмові докази до позовної заяви суду.

Разом із адміністративним позовом на адресу суду надійшло клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Державній адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України надавати маршрути “Бахчисарай-Севастополь” рейси 8111/8112, 8113/8114, 8115/8116, 8117/8118, 8119/8120, 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134, 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142 та укладати договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на маршрутах “Бахчисарай-Севастополь” рейси 8111/8112, 8113/8114, 8115/8116, 8117/8118, 8119/8120, 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134, 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142 з третіми особами, а також шляхом заборони ВАТ “АК “Кримавтотранс” (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 20а) виводити ФОП ОСОБА_1 із автостанційної мережі на маршрутах “Бахчисарай-Севастополь” рейси 8111/8112, 8113/8114, 8115/8116, 8117/8118, 8119/8120, 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134, 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВАТ «АК «Кримавтотранс» закінчено підготовче провадження по справі, витребувані докази від відповідача.

Згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2010р. задоволено клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову. До набрання рішенням по справі №2а-9098\10\8\0170 законної сили заборонено Державній адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України (м. Київ -135, пр. Перемоги, 14, інші відомості не відомі) надавати маршрут Бахчисарай-Севастополь рейси 8111/8112; 8113/8114; 8115/8116; 8117/8118; 8119/8120; 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134. 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142 та укладати договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на маршруті Бахчисарай-Севастополь рейси 8111/8112; 8113/8114; 8115/8116; 8117/8118; 8119/8120; 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134. 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142 з третіми особами. Заборонено ВАТ "АК "Кримавтотранс" (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 20а, код ЄДРПОУ 03120667, інші відомості не відомі) виводити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 із автостанційної мережі на маршруті Бахчисарай-Севастополь рейси 8111/8112; 8113/8114; 8115/8116; 8117/8118; 8119/8120; 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134. 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.08.2010р. було відмовлено у задоволенні клопотання Державної адміністрації автомобільного транспорту МТЗ України про скасування заходів забезпечення позову.

03.09.2010р. Окружним адміністративним судом АР Крим була постановлена окрема ухвала, якою було зобовязано керівника Державної адміністрації автомобільного транспорту МТЗ України вжити заходів та забезпечити виконання вимог суду щодо необхідності явки представника відповідача у судові засідання по справі та виконання вимог суду з надання витребуваних доказів по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.09.2010р. було відмовлено у задоволенні клопотань ВАТ «АК «Кримавтотранс» та ВАТ «Бахчисарайське АТП-14340» про залучення до участі по справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВАТ «Бахчисарайське АТП-14340».

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.09.2010р. до участі по справі було залучено ВАТ «Бахчисарайське АТП -14340», відмовлено у задоволенні клопотання ВАТ «АК «Кримавтотранс» щодо залучення до участі по справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ради Міністрів АРК.

Додатково у судовому засіданні позивач надав письмові пояснення, за якими твердження відповідача щодо завищення відомостей з виплати заробітної плати водіям, позивач вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам, оскільки базуються на листах ПФУ та органів державної податкової служби, які не мають права перевірки щодо нарахування та сплати заробітної плати, розмір виплати якої підтверджується, зокрема, меморіальними ордерами та відомостями сплати заробітної плати робітникам.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, явку своїх представників в судове засідання 20.10.10 не забезпечили. Проте, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників третіх осіб, керуючись ст.128 КАС України, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Бахчисарайською районною державною адміністрацією 28.01.1997р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 №13137 (а.с. 10-11, т.1).

Судом встановлено, що на підставі окремого доручення Державної адміністрації автомобільного транспорту МТЗ України №69/0/22-10 від 12.04.2010р. (а.с.169-170,т.1) відповідно до вимог ст. ст. 31, 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» та вимог п.п. 27, 49-53 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування з метою введення в дію рішення конкурсного комітету від 26.03.2010р., оформленого протоколом №202 засідання комітету Державтоадміністрації з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування (а.с.171-193.т.1) відповідачем були підготовлені та подані на затвердження розклади руху рейсів виконавців, яких визначено протоколом №202 засідання комітету Державтоадміністрації з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування.

Зокрема, відповідно до пунктів 12,13,14,15 Протоколу №202 засідання комітету Державтоадміністрації з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування від 26.03.10 (а.с.180-183,т.1) фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано переможцем конкурсу на самостійне виконання рейсів 8111/8112; 8113/8114; 8115/8116; 8117/8118; 8119/8120; 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134. 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142 маршруту Бахчисарай-Севастополь.

Судом встановлено, що дозвіл на міжобласному автобусному маршруті у вигляді окремого документу організатором конкурсу виданий не був через відсутність відповідних бланків дозволів, однак, як свідчать матеріали справи, позивач був введений в автостанційну мережу, зокрема, на підставі листа відповідача на адресу ВАТ «АК «Кримавтотранс» від 23.04.2010р. №344-07 (а.с.12-13, т.1), відповідно до якого вказано про передачу на самостійне виконання рейсів 8111/8112; 8113/8114; 8115/8116; 8117/8118; 8119/8120; 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134. 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142 маршруту Бахчисарай-Севастополь позивачу строком на 5 років.

Судом встановлено, що листом від13.07.2010р. №3764-01/05/18-10 Державна адміністрація автомобільного транспорту МТЗ України у звязку з надходженням до неї листів УПФУ в Бахчисарайському районі та ДПІ в Бахчисарайському районі щодо виявлення недостовірних відомостей, поданих на розгляд конкурсного комітету, а саме: завищений рівень заробітної плати водіїв, повідомив ВАТ «АК «Кримавтотранс», що відповідно до наказу №89 від 24.06.2010р. на підставі п. 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою КМУ від 03.12.2008р. №1081, ФОП ОСОБА_1 позбавляється права здійснювати пасажирські перевезення рейсами, за якими позивач був визнаний переможцем (а.с.194, т.1).

Судом встановлено, що згідно до наказу Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та звязку України №89 від 24.06.2010р. «Про анулювання дозволів на міжобласних маршрутах загального користування» анульовано дозволи на міжобласних маршрутах загального користування, а у додатку до вказаного наказу зазначено про анулювання дозвільних документів на виконання рейсів з 8111/8112 по 8141/8142 включно маршруту Бахчисарай-Севастополь перевізнику ПП ОСОБА_1 у звязку з поданням на розгляд конкурсного комітету недостовірних відомостей, а саме завищений рівень заробітної плати водіїв, про що повідомили Управління Пенсійн6ого Фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим листом від 13.05.2010р. №4206/02-07 та Державна податкові інспекція в Бахчисарайському районі АР Крим листом від 21.05.2010р. №1087/10/17 (а.с.162-164, т.1).

Судом встановлено, що відповідач на адресу позивача не надсилав ані наказу Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та звязку України №89 від 24.06.2010р. «Про анулювання дозволів на міжобласних маршрутах загального користування», ані інших документів з повідомленням про прийняте рішення, а відтак позивач дізнався про прийняте відповідачем рішення лише від третьої особи 1 ВАТ «АК «Кримавтотранс», яка і сповістила позивача про виключення спірних рейсів з авто станційної мережі та передачу згаданого вище маршруту іншому тимчасовому перевізнику.

Не погодившись із позбавленням позивача права здійснювати перевезення на маршруті Бахчисарай-Севастополь рейси з 8111/8112 по 8141/8142 включно, позивач і звернувся до суду.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 4 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008р. №1081 із змінами та доповненнями, який діяв на час проведення конкурсу 26.03.2010р. (надалі Порядок № 1081) визначено, що організатором на автобусному маршруті загального користування є, зокрема, Державтотрансадміністрація - на міжміському і приміському маршрутах, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут).

Згідно п.8 Порядку № 1081 рішення про переможця конкурсу приймається конкурсним комітетом. Рішення конкурсного комітету обов'язкове для виконання організатором, крім випадків, передбачених пунктом 54 цього Порядку.

Відповідно до п. 29 Порядку № 1081 для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і перелік визначених документів.

Подані документи перевіряються в міру їх надходження організатором.

Пунктом 47 Порядку №1081 передбачено, що рішення про результати конкурсу приймається конкурсним комітетом на закритому засіданні в присутності не менш як половини його складу, у тому числі голови конкурсного комітету або його заступника, простою більшістю голосів.

Відповідно до п.49 Порядку №1081 рішення конкурсного комітету про визначення переможця конкурсу, а також перевізника-претендента, який за результатами розгляду посів друге місце, оголошується перевізникам-претендентам під час конкурсу, у 10-денний строк оформляється протоколом, який підписують голова та секретар конкурсного комітету, і подається організатору.

Згідно п.51 Порядку №1081 рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу вводяться в дію наказом (постановою або іншим розпорядчим документом) організатора протягом не більш як 10 робочих днів з дня проведення конкурсу.

Відповідно до п.п. 12.2 Порядку до участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які подали на розгляд документи не в повному обсязі або такі, що містять недостовірну інформацію.

Отже, участь у конкурсі беруть тільки ті перевізники, що подали в достатньому обсязі документи, що є необхідними для проведення конкурсу, достеменність яких має бути перевірена для допущення таких перевізників до конкурсу.

Згідно пунктів 2 у пунктах 12-15 Протоколу №202 засідання комітету Державтотрансадміністрації з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування від 26.03.10 ВАТ «Бахчисарайське АТП-14340» не було допущено до участі в конкурсі у звязку з виявленням факту подання недостовірної інформації, а саме: в анкеті було зазначено недостовірну кількість рейсів, які знаходяться в обслуговуванні ВАТ «Бахчисарайське АТП-14340».

Судом встановлено, що відповідно до пунктів 3 у пунктах 12,13,14,15 Протоколу №202 засідання комітету Державтоадміністрації з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування від 26.03.10 (а.с.180-183,т.1) фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано переможцем конкурсу на самостійне виконання рейсів 8111/8112; 8113/8114; 8115/8116; 8117/8118; 8119/8120; 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134. 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142 маршруту Бахчисарай-Севастополь, за що було проголосовано одноголосно.

Пунктом 53 Порядку №1081 передбачено, що організатор укладає з переможцем конкурсу договір (на міському та внутрішньообласному автобусних маршрутах) або видає дозвіл (на міжобласному автобусному маршруті) згідно з умовами визначеного конкурсу.

Строк дії договору, який укладається, або дозволу, який видається за результатами конкурсу, становить п'ять років.

Як вже встановлено судом організатором конкурсу позивачу не було видано дозволу на міжобласному автобусному маршруті у вигляді окремого документу через відсутність відповідних бланків дозволів, про що представник відповідача пояснив в судовому засіданні.

У відповідності до наказу Державтотрансадміністрації відповідача у справі - №100 від 16.07.2010р. «Про тимчасове оформлення документів на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування» (а.с.165-166, т.1) наказано розробити форми дозволу та витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (п.1); до затвердження форми дозволу та витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування зобовязано організувати підготовку та видачу документів на перевезення з урахуванням неможливості оформлення дозволу та витягу з дозволу та інформувати підприємства автобусних станцій про необхідність організації обслуговування автомобільних перевізників, які не отримали дозвіл та витяг з дозволу згідно з інформацією, вказаною у супровідному листі та розкладі руху (п.2).

Відповідачем дотримано тимчасовий порядок оформлення документів на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, встановлений вищенаведеним наказом Державтотрансадміністрації відповідача у справі - №100 від 16.07.2010р., в частині направлення листа відповідачем на адресу ВАТ «АК «Кримавтотранс» від 23.04.2010р. №344-07 (а.с.12-13, т.1) про введення позивача в автостанційну мережу, зокрема, вказано про передачу на самостійне виконання рейсів 8111/8112, 8113/8114, 8115/8116, 8117/8118, 8119/8120, 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134, 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142 маршруту Бахчисарай-Севастополь позивачу строком на 5 років.

Судом встановлено, що листом від13.07.2010р. №3764-01/05/18-10 Державна адміністрація автомобільного транспорту МТЗ України у звязку з надходженням до неї листів УПФУ в Бахчисарайському районі та ДПІ в Бахчисарайському районі щодо виявлення недостовірних відомостей поданих на розгляд конкурсного комітету, а саме: завищений рівень заробітної плати водіїв, повідомив ВАТ «АК «Кримавтотранс», що відповідно до наказу №89 від 24.06.2010р. на підставі п. 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою КМУ від 03.12.2008р. №1081, ФОП ОСОБА_1 позбавляється права здійснювати пасажирські перевезення рейсами , за якими був визнаний переможцем (а.с.194, т.1).

Отже, визнання позивача переможцем конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласному маршруті загального користування “Бахчисарай Севастополь” рейси 8111/8112, 8113/8114, 8115/8116, 8117/8118, 8119/8120, 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134, 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142 підтверджується належними доказами, а досліджений судом лист від13.07.2010р. №3764-01/05/18-10 Державної адміністрації автомобільного транспорту МТЗ України на адресу ВАТ “АК Кримавтотранс” про передачу на виконання ВАТ «Бахчисарайське АТП-14340» рейсів “Бахчисарай-Севастополь” рейси 8111/8112, 8113/8114, 8115/8116, 8117/8118, 8119/8120, 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134, 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142 свідчить про наявність наслідків невиконання відповідачем прийнятого рішення про визнання позивача переможцем цього конкурсу та призначення перевізником особи, яка до конкурсу взагалі допущена не була.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Положення про Державну адміністрацію автомобільного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 741 від03.09.2008р., Державна адміністрація автомобільного транспорту (Державтотрансадміністрація) є урядовим органом у сфері автомобільного транспорту, який діє у системі Мінтрансзв'язку та є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” №2344 III від 05.04.2001р. (зі змінами та доповненнями) Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері автомобільного транспорту, законодавчі основи її реалізації.

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.

Статтею 7 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що організація пасажирських перевезень покладається на міжнародних та міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), - на урядовий орган державного управління на автомобільному транспорті.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право достроково розірвати договір з автомобільним перевізником чи позбавити його дозволу в разі порушення ним умов договору чи дозволу і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування (групі маршрутів) автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі їх відмови - призначати до проведення конкурсу автомобільного перевізника один раз на термін не більше ніж три місяці.

Згідно п.55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008р. №1081, організатор, серед інших прав, має право достроково розірвати договір з автомобільним перевізником (позбавити його дозволу) у разі виявлення фактів подання на конкурс недостовірних відомостей.

Слід зазначити, що в основу оспорюваних дій відповідача по позбавленню позивача права здійснювати перевезення були покладені листи Управління ПФУ в Бахчисарайському районі від 13.05.2010р. вих. №4206/02-07 (а.с.229, т.1), яким було повідомлено, що середньомісячний фонд оплати праці позивача на одного найманого працівника становить з серпня 2009р. по січень 2010р. 623,15 грн., а також лист ДПІ в Бахчисарайському районі вих.№1087/10/17 від 21.05.2010р. (а.с.230, т.1), яким за даними уточнюючого звіту №1-ДФ за 3 квартал 2009р. від 18.03.2010р. сума виплаченого доходу зазначена в сумі 127600 грн., а утриманого податку в сумі 19140 грн., за даними звіту №1-ДФ за 4 квартал 2009р. суми становлять 126300 грн. та 18945 грн. відповідно.

Судом неодноразово було витребувано від відповідача всі матеріали та документи перевірки, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

В ході судового розгляду справи зясовано, що саме вищевказані листи Управління ПФУ в Бахчисарайському районі від 13.05.2010р. вих. №4206/02-07 та ДПІ в Бахчисарайському районі вих.№1087/10/17 від 21.05.2010р. й були покладені відповідачем в основу доповідної записки від 24.06.2010, складеної завідувачем сектору координації внутрішніх перевезень на адресу Голови Державтотрансадміністрації (а.с.15, т.2), в якій і зазначено про доцільність позбавлення ПП ОСОБА_1 права виконання рейсів на маршруті Бахчисарай-Севастополь та призначення до проведення конкурсу терміном до трьох місяців на самостійне виконання вказаних рейсів тимчасового автомобільного перевізника ВАТ «Бахчисарайське АТП 14340».

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач своїх заперечень на адміністративний позов суду не надав.

Свою правову позицію представник відповідача обґрунтовував наявністю листів Управління ПФУ в Бахчисарайському районі від 13.05.2010р. вих. №4206/02-07 та ДПІ в Бахчисарайському районі вих.№1087/10/17 від 21.05.2010р., які на його думку свідчать про надання позивачем недостовірних відомостей на розгляд конкурсного комітету, а саме про завищений рівень заробітної плати водіїв.

При цьому відповідач виходив з того, що за даними анкети, поданої до участі у конкурсі позивачем, в графі «середньомісячний рівень заробітної плати водіїв за шість місяців до дати проголошення конкурсу» вказано 1754грн. (а.с.225-227, т.1), тоді як в доповідній записці від 24.06.2010, складеній завідувачем сектору координації внутрішніх перевезень на адресу Голови Державтотрансадміністрації, зазначено, що за повідомленням Управління ПФУ в Бахчисарайському районі від 13.05.2010р. вих. №4206/02-07 середньомісячний фонд оплати праці на одного найманого працівника з серпня 2009 року по січень 2010 року склав 623,15грн. Державна податкова інспекція в Бахчисарайському районі своїм листом вих.№1087/10/17 від 21.05.2010р., як вказано в доповідній записці, внесла ясність по даній справі. Згідно даних звіту 1-ДФ за третій квартал 2009 року середньомісячний заробіток одного найманого працівника склав 531,60грн., а за четвертий квартал 2009 року 569,90грн. Але 18.03.2010р. були надані уточнюючі звіти 1-ДФ. Згідно уточненим даним середньомісячний заробіток найманих працівників склав 2167,50грн. за третій квартал 2009р. та 2189,13грн. за четвертий квартал 2009 року. Таким чином на момент виходу публікації (19.02.2010) та на момент закінчення прийому документів на конкурс (11.03.2010) перевізник ПП ОСОБА_1 надав недостовірну інформацію стосовно середньомісячного рівня заробітної плати водії (а.с.15,т.2).

Суд, надаючи правову оцінку даним листам Управління ПФУ в Бахчисарайському районі від 13.05.2010р. вих. №4206/02-07 та ДПІ в Бахчисарайському районі вих.№1087/10/17 від 21.05.2010р., а також доповідній записці від 24.06.2010, складеній завідувачем сектору координації внутрішніх перевезень на адресу Голови Державтотрансадміністрації, що й були покладені в основу оспорюваного наказу відповідача, про анулювання дозвільних документів позивача №89 від 24.06.2010р. прийшов до переконання в тому, що такі докази не можна визнати належними та допустимими з огляду на таке.

При зверненні до Управління ПФУ в Бахчисарайському районі за вих.№2204-04/06/18-10 від 26.04.2010 відповідач, зазначивши про звернення народного депутата Верховної Ради України ІІ скликання ОСОБА_4 щодо подання ФОП ОСОБА_1 на конкурс з перевезення пасажирів автомобільним транспортом, що відбувся 26.03.2010р. по маршруту Бахчисарай-Севастополь (рейси 8111/812 8141/8142) недостовірної інформації, просив надати дані про рівень заробітної плати водіїв, що працюють у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з серпня 2009 року по січень 2010р. (а.с.14, т.2).

У відповідь на це звернення Управління ПФУ в Бахчисарайському районі АРК своїм листом від 13.05.2010р. вих. №4206/02-07 надало відповідь, в якій зазначило, що середньомісячний фонд оплати праці на одного найманого працівника з серпня 2009 року по січень 2010 року склав 623,15грн. (а.с.229,т.1).

Отже, як вбачається судом з вищевказаних запиту та відповіді на нього відповідач з отриманого листа Управління ПФУ в Бахчисарайському районі АРК дізнався про середньомісячний фонд оплати праці на одного найманого працівника з серпня 2009 року по січень 2010 року, а не дані про рівень заробітної плати водіїв, як зазначено в запиті. До того ж Управління ПФУ в Бахчисарайському районі не послалося на джерело інформації про середньомісячний фонд оплати праці на одного найманого працівника з серпня 2009 року по січень 2010 року, тому перевірити дану формацію не представляється можливим.

Крім того, відповідач надіслав аналогічного змісту запит до ДПІ в Бахчисарайському районі з проханням надати копію форм звітності №1-ДФ ФОП ОСОБА_1 за третій та четвертий квартал 2009 року (а.с.13, т.2).

З відповіді ДПІ в Бахчисарайському районі вих.№1087/10/17 від 21.05.2010р. повідомлено, що за даними звіту 1-ДФ за третій квартал 2009 року сума виплаченого доходу зазначена 41464,65грн., сума утриманого прибуткового податку 2967,78грн., за даними уточнюючих звітів №1-ДФ за третій квартал 2009 року сума виплаченого доходу та утриманого податку збільшені (127600 грн. та 19140грн.). За даними звіту 1-ДФ за четвертий квартал 2009 року сума виплаченого доходу зазначена 61547,22грн., сума утриманого прибуткового податку 3449,24грн., за даними уточнюючих звітів №1-ДФ за четвертий квартал 2009 року сума виплаченого доходу та утриманого податку збільшені (126300 грн. та 18945грн.) (а.с.230,т.2).

Судом встановлено, що у додатку до ДПІ в Бахчисарайському районі вих.№1087/10/17 від 21.05.2010р. вказана інформація з бази даних АС «Бест-Звіт» на 30 аркушах, які також надані відповідачем (а.с.16-30,т.2), з яких вбачається, що за даними звітності №1-ДФ позивачем до ДПІ в Бахчисарайському районі подавались податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку ФОП ОСОБА_1 У зазначених податкових розрахунках відомості про суми виплаченого доходу та утриманого податку вказані без зазначення посади, яку обіймає працівник, всього на 26 фізичних осіб.

Таким чином відповідачем на підставі отриманої інформації про суми виплаченого доходу та утриманого податку на всіх найманих працівників зроблені розрахунки у вищезазначеній доповідній записці від 24.06.2010р. та обраховано середньомісячний заробіток одного найманого працівника за третій квартал 2009 року - 531,60грн., за четвертий квартал 2009 року 569,90грн., а на підставі відомостей з уточнюючих звітів 1-ДФ обраховано середньомісячний заробіток найманих працівників за третій квартал 2009р. - 2167,50грн. та за четвертий квартал 2009 року - 2189,13грн.

Отже, як вбачається судом з вищевказаних запиту та відповіді на нього відповідач з отриманого листа ДПІ в Бахчисарайському районі АРК самостійно обрахував середньомісячний заробіток на одного найманого працівника за 3-4 квартали 2009 року, а отже взяв до уваги відомості щодо всіх працюючих працівників (26 осіб), і не досліджував заробітної плати лише водіїв. Крім того, представник відповідача не зміг надати суду розрахунків середньомісячного заробітку на одного найманого працівника, самостійно зроблених в доповідній записці від 24.06.2010, складеній завідувачем сектору координації внутрішніх перевезень на адресу Голови Державтотрансадміністрації, а відтак перевірити проведені відповідачем розрахунки не представляється можливим.

Суд не може визнати належними докази по справі отримані відповідачем відомості від Управління ПФУ в Бахчисарайському районі від 13.05.2010р. вих. №4206/02-07 про середньомісячний фонд оплати праці на одного найманого працівника з серпня 2009 року по січень 2010 року та ДПІ в Бахчисарайському районі вих.№1087/10/17 від 21.05.2010р. про суми виплаченого доходу та утриманого прибуткового податку за 3-4 квартали 2009 року, з яких відповідачем самостійно обраховано середньомісячний заробіток одного найманого працівника, оскільки такі докази не підтверджують виплаченої заробітної плати водіїв ФОП ОСОБА_1 за шість місяців до дати оголошення конкурсу.

Суд приходить до переконання, що відповідач не довів законність та обґрунтованість прийнятого рішення про позбавлення позивача права здійснювати пасажирські перевезення на маршруті “Бахчисарай Севастополь” рейси 8111/8112, 8113/8114, 8115/8116, 8117/8118, 8119/8120, 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134, 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142 та передання на самостійне виконання рейсів ”ВАТ “Бахчисарайське АТП-14330”, який не був допущений до участі в конкурсі з підстав заниження позивачем по справі відомостей щодо зарплати водіїв.

Разом з тим, надані позивачем меморіальні ордера та відомості виплати заробітної плати працівникам підтверджують розмір заробітної плати, задекларований в анкеті при подачі документів на конкурс (а.с.103-133, т.1). Представник відповідача не зміг спростувати відомостей, зазначених в меморіальних ордерах щодо виплаченої заробітної плати, оскільки таких документів не досліджував ході своєї перевірки, що на думку суду є протиправним, оскільки лише відомості первинного бухгалтерського обліку підприємства є єдиними належними доказами щодо виплаченої працівникам заробітної плати, тоді як розрахунки страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування чи податкові розрахунки сум виплаченого доходу та утриманого податку з доходів фізичних осіб не є прямими доказами виплаченої заробітної плати, а в ході перевірок податковими органами чи органами Пенсійного фонду можуть бути спростовані.

Таким чином, з урахуванням аналізу вищенаведених нормативних актів та матеріалів адміністративної справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Отже, Державна адміністрація автомобільного транспорту Міністерства транспорту та її посадові особи згідно з ч.2 ст.19Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спираючись на те, що юридична відповідальність органів влади є одним з видів соціальної відповідальності держави та одним з основних способів реалізації ст. 3 Конституції України, яка встановлює, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність, що в свою чергу випливає з того, що відповідно до задекларованого в статті 1 Основного Закону України як правової держави, держава, органи влади та громадянин несуть відповідальність за порушення норм права та невиконання покладених на них обовязків, можна зробити висновок, що відповідальність органів влади має деякі особливості, ніж підстави для відповідальності, встановлені главами 82-83 Цивільного кодексу України, а саме відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади несуть відповідальність не лише за протиправну діяльність, а за діяльність поза межами своєї компетенції, в контексті чого, будь-яке відступлення від обсягу повноважень або не вчинення прямо передбаченого законом вже є правопорушенням.

Крім того, судом при розгляді зазначених позовних вимог були враховані й положення ч. 2 ст. 124 Конституції України, яку необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. При цьому, не може бути ніяких винятків щодо здійснення субєктами права їх конституційного права безпосередньо звертатися до суду. Положення ж ч. 2 ст. 124 Конституції України слід розглядати в системному звязку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав юридичних осіб, встановлюючи юридичні гарантії для їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права незабороненим законом способом відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України. Це означає насамперед право будь-якої особи вільно обирати спосіб захисту своїх прав. Адже, за наявністю підстав щодо визнання протиправними дій або бездіяльності субєкту владних повноважень, суд має задовольнити відповідні позовні вимоги, якщо позивач обрав саме такий спосіб захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Відповідно, прийняті внаслідок таких дій субєкта владних повноважень рішення, що мають встановлену законом форму, підлягають скасуванню, як такі, що були прийняті із порушенням процедури та підстав їх прийняття, що призвело до певних негативних наслідків кола осіб, яких такий акт стосується, які не можливо усунути. Отже, скасування таких рішень нівелює їх дію з часу прийняття та відновлює права та охоронювані законом інтереси осіб, яких стосується, що й є завданням адміністративного судочинства.

За такими обставинами, в контексті положень ст. ст. 71, 72 КАС України відповідач не довів правомірність прийняття ним оспорюваного по справі рішення, у звязку з чим, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач в ході судового розгляду справи не надав доказів, які б свідчили про правомірність прийняття ним спірного рішення, не довів перед судом фактів подання на конкурс недостовірних відомостей, належним доказів спростування відомостей про рівень заробітної плати водіїв, що надані позивачем, спростувати не зміг і навпаки керувався доказами, які визнані судом неналежними та недопустимими.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Суд вважає, що для повного захисту прав позивача та враховуючи повноваження суду при винесенні рішення, які визначені статтею 162 КАС України, спірне рішення слід визнати протиправним та скасувати, а не визнати нечинним.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

У звязку зі складністю справи, судом 20.10.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 25.10.2010р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та звязку України по позбавленню фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 права здійснювати пасажирські перевезення на маршруті Бахчисарай-Севастополь рейси 8111/8112, 8113/8114, 8115/8116, 8117/8118, 8119/8120, 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134, 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ №89 від 24.06.2010р. Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та звязку України в частині анулювання дозвільних документів та позбавлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 права здійснювати пасажирські перевезення на маршруті Бахчисарай-Севастополь рейси 8111/8112, 8113/8114, 8115/8116, 8117/8118, 8119/8120, 8121/8122, 8123/8124, 8125/8126, 8127/8128, 8129/8130, 8131/8132, 8133/8134, 8135/8136, 8137/8138, 8139/8140, 8141/8142.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.