Ухвала суду № 121114261, 13.08.2024, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/4849/24

Провадження №1-кс/463/6163/24

У Х В А Л А

13 серпня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря - ОСОБА_2 , старшого слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_3 , погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 62024140120000123 від 26.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ст. 368-5 КК України, про арешт майна -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про накладення арешту на майно, яке 09.08.2024 виявлено та вилучено під час проведення обшуку за місцем діяльності службових осіб КЕВ м. Львова за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

-мобільний телефон ОСОБА_4 марки «Samsung» «S22» чорного кольору без сім-карти, оригінали документів з взірцями підписів ОСОБА_4 на 10 арк., список працівників КЕВ м. Львова на 13 арк., копію наказу від 26.07.2023 №151 та копію наказу від 26.07.2024 №185, папку-теку з документами по в/м №58 на 294 арк., папка-тека з документами по в/м 353 на 85 арк., документи щодо передачі об`єктів в/м №353 на 41 арк, інвентаризаційні відомості 13 арк., копії документів по в/м №48 на 57 арк., папка-тека з оригіналами та копіями документів по передачі земельної ділянки в/м №48 на 315 арк.

Вил Клопотання мотивує тим, що в провадженні Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові, проводиться досудове розслідування згаданого вище кримінального провадження. В межах даного кримінального провадження ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України.

09.08.2024 у період часу з 09 год. 20 хв. по 13 год. 15 хв. старшим слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова, проведено обшук за місцем діяльності службових осіб КЕВ м. Львова за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон ОСОБА_4 марки «Samsung» «S22» чорного кольору без сім-карти, оригінали документів з взірцями підписів ОСОБА_4 на 10 арк., список працівників КЕВ м. Львова на 13 арк., копію наказу від 26.07.2023 №151 та копію наказу від 26.07.2024 №185, папку-теку з документами по в/м №58 на 294 арк., папка-тека з документами по в/м 353 на 85 арк., документи щодо передачі об`єктів в/м №353 на 41 арк, інвентаризаційні відомості 13 арк., копії документів по в/м №48 на 57 арк., папка-тека з оригіналами та копіями документів по передачі земельної ділянки в/м №48 на 315 арк.

Вказані речі та документи є тимчасово вилученим майном, постановою слідчого їх визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Тому просить клопотання задоволити.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав з зазначених у такому мотивів, просив клопотання задовольнити, додаткового вказав, що серед іншого майна під час обшуку було вилучено мобільний телефон, в якому можуть зберігатись важливі дані, які матимуть доказове значення в даному кримінальному провадженні.

Власник майна ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив та пояснив, що слідчим вилучено належний йому мобільний телефон, вказав, що він немає жодного статусу в даному кримінальному провадженні, тому його мобільний телефон не має відношення до кримінального провадження. Крім того, зазначив, що даний мобільний телефон є засобом комунікації між ним та лікарями з приводу лікування його сина, тому проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на його мобільний телефон заперечив.

Оглянувши та перевіривши надані матеріали, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За змістом частини 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна являється заходом забезпечення кримінального провадження, який у відповідності до вимог ч. 1 ст. 132 КПК України застосовується на підставі ухвали слідчого судді.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом пунктів 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна являється заходом забезпечення кримінального провадження, який у відповідності до вимог ч. 1 ст. 132 КПК України застосовується на підставі ухвали слідчого судді.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом пунктів 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно частин 1-3 статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Постановою слідчого від 09.08.2024 вказане вище майно визнано речовими доказами.

Відповідно до встановлених в ході досудового розслідування обставин, згадане вище майно відповідає ознакам речових доказів, визначеним у статті 98 КПК України, та зберегло на собі сліди злочину, а відтак може мати доказове значення у кримінальному провадженні.

З метою унеможливлення його подальшого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також забезпечення повного, швидкого та неупередженого розслідування, клопотання слідчого слід задовольнити.

Керуючись вимогами ст. ст. 9, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні за № 62024140120000123 від 26.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ст. 368-5 КК України, арешт на майно, яке 09.08.2024 виявлено та вилучено під час проведення обшуку за місцем діяльності службових осіб КЕВ м. Львова за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

-мобільний телефон ОСОБА_4 марки «Samsung» «S22» чорного кольору без сім-карти, оригінали документів з взірцями підписів ОСОБА_4 на 10 арк., список працівників КЕВ м. Львова на 13 арк., копію наказу від 26.07.2023 №151 та копію наказу від 26.07.2024 №185, папку-теку з документами по в/м №58 на 294 арк., папка-тека з документами по в/м 353 на 85 арк., документи щодо передачі об`єктів в/м №353 на 41 арк, інвентаризаційні відомості 13 арк., копії документів по в/м №48 на 57 арк., папка-тека з оригіналами та копіями документів по передачі земельної ділянки в/м №48 на 315 арк.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, після чого про арешт майна слідчий та прокурор зобов`язані повідомити всіх заінтересованих осіб.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляція безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 16.08.2024 о 13.30 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1