Ухвала суду № 12104542, 25.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2010 р. м. КиївК-19377/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Білгород Дністровської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Одеської області від 14 липня 2006 року

та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2006 року

у справі № 6/245-06-6289А

за позовом Приватного підприємства «Метіоріт»

до Білгород Дністровської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Метіоріт»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Білгород Дністровської обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач) про визнання нечинним повністю податкового повідомлення-рішення Білгород Дністровської ОДПІ від 14 листопада 2005 року № 0010012334/0, визнання нечинним частково податкового повідомлення-рішення Білгород Дністровської ОДПІ від 24 листопада 2005 року № 0010042334/0 у розмірі 306570,00 грн., визнання нечинним повністю податкового повідомлення-рішення Білгород Дністровської ОДПІ від 15 серпня 2005 року № 001892301/0.

Постановою Господарського суду Одеської області від 14 липня 2006 року позов задоволено у повному обсязі. Визнано рішення Білгород Дністровської ОДПІ від 14 листопада 2005 року № 0010012334/0 нечинним повністю. Визнано рішення Білгород Дністровської ОДПІ від 24 листопада 2005 року № 0010042334/0 нечинним частково у розмірі 306570,00 грн. Визнано рішення Білгород Дністровської ОДПІ від 15 серпня 2005 року № 001892301/0 нечинним повністю.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2006 року постанову Господарського суду Одеської області від 14 липня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Білгород Дністровська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 14 липня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2006 року і закрити провадження у справі.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Білгород Дністровська ОДПІ провела комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «Метіоріт»за період з 01 січня 2004 року по 31 червня 2005 року, за результатами якої було складено акт № 1945/2311-32132454 від 10 серпня 2005 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, підпункту 7.2.7 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2005 року на суму 98174,00 грн.

15 серпня 2005 року Білгород Дністровська ОДПІ на підставі акту перевірки 1945/2311-32132454 від 10 серпня 2005 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 001892301/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшила ПП «Метіоріт»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2005 року на 98174,00 грн.

ПП «Метіоріт»подало до Білгород Дністровської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2005 року. Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування. За даними податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2005 року усього податкових зобовязань 12676,00 грн. (рядок 9, колонка Б), податок на додану вартість, сплачений митним органам 430365,00 грн. (рядок 12.1, колонка Б), усього податкового кредиту 430365,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту склала відємне значення 417698,00 грн. (рядок 18.2), залишок відємного значення попереднього звітного періоду 164394,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 164394,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 164394,00 грн. (рядок 25.1).

Білгород Дністровська ОДПІ провела перевірку правильності визначення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за податковою декларацією за липень 2005 року ПП «Метіоріт», за результатами якої було складено акт № 3080/2334-32132454 від 09 листопада 2005 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за липень 2005 року на суму 164394,00 грн.

14 листопада 2005 року Білгород Дністровська ОДПІ на підставі акту перевірки № 3080/2334-32132454 від 09 листопада 2005 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0010012334/0, яким згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшила ПП «Метіоріт»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2005 року на 164394,00 грн.

ПП «Метіоріт»подало до Білгород Дністровської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2005 року. Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування. За даними податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 року усього податкових зобовязань 274989,00 грн. (рядок 9, колонка Б), податок на додану вартість, сплачений митним органам 285138,00 грн. (рядок 12.1, колонка Б), усього податкового кредиту 286259,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту склала відємне значення 11270,00 грн. (рядок 18.2), залишок відємного значення попереднього звітного періоду 417689,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 417689,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 417689,00 грн. (рядок 25.1).

Білгород Дністровська ОДПІ провела перевірку правильності визначення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за податковою декларацією за серпень 2005 року ПП «Метіоріт», за результатами якої було складено акт № 3393/2334-32132454 від 22 листопада 2005 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за серпень 2005 року на загальну суму 417689,00 грн.

24 листопада 2005 року Білгород Дністровська ОДПІ на підставі акту перевірки № 3393/2334-32132454 від 22 листопада 2005 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0010042334/0, яким згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відмовила ПП «Метіоріт»у отриманні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2005 року на 417689,00 грн.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем в підтвердження свого права на отримання податкового кредиту надано належним чином оформлені вантажно-митні декларації типу ІМ 40, за якими оформлювався імпортований товар, із законодавчо передбаченими відмітками митниці, а законодавцем чітко встановлено право платника податків, який імпортує товари з метою використання їх у власній господарській діяльності, на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених до державного бюджету під час перетину митного кордону України, з урахуванням того, що право на відповідне включення виникає у платника податків з дати подання митної декларації, в якій зазначено розмір, що підлягає сплаті. .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Відповідно до підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), датою виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

При цьому, як встановлено підпунктом 7.2.7 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, право на отримання податкового кредиту підтверджено позивачем належним чином оформленими вантажно-митними деклараціями (т. 2, арк. справи 14 200).

Згідно з вимогами до податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) розділ II «Податковий кредит»містить рядок 12.1 «ПДВ, сплачений митним органам», дані якого враховуються в рядку 17 «Усього податкового кредиту».

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що сума податку на додану вартість, що підлягає включенню до податкового кредиту в зв'язку з ввезенням (імпортуванням) товарів на митну територію України, відповідає сумі податку, фактично сплаченого платником податку митному органу до або на день подання вантажно-митних декларацій.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що у даному випадку всі суми податку на додану вартість з операцій по імпортуванню товарів враховані в податкових деклараціях після настання підстав, визначених підпунктом 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»для виникнення права на податковий кредит, їх реальна сплата для настання права, а відтак і визначення дати виникнення права на податковий кредит (підпункт 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»), при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Законом не вимагається.

Відповідно до підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання нечинними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Білгород Дністровської обєднаної державної податкової інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Одеської області від 14 липня 2006 року та ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2006 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Білгород Дністровської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Одеської області від 14 липня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 28 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук

______ О.І. Степашко