Ухвала суду № 12104522, 25.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2010 р. м. КиївК-20360/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І,

секретар Євтушевський В.М.,

за участю:

представника позивача Зайцевої А.М.,

представника відповідача Сиротної О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Господарського суду Полтавської області від 10 травня 2007 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2007 року

у справі № 3/59

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ізумруд»

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

за участю Прокуратури Полтавської області

про визнання нечинними податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ізумруд» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень рішень Кременчуцької ОДПІ від 29 грудня 2006 року № 0000802305/0/119 та від 08 лютого 2007 року № 0000802305/0/22 та їх скасування.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 10 травня 2007 року позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ: (1) від 29 грудня 2006 року № 0000802305/0/119 та (2) від 08 лютого 2007 року № 0000802305/0/22, за якими ТОВ «Торговий дім «Ізумруд»зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі: за листопад 2005 року на 22669,00 грн., за квітень 2006 року на 302021,00 грн., за травень 2006 року на 528061,00 грн. та за липень 2006 року на 222033,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України з відповідного бюджетного рахунку на користь ТОВ «Торговий дім «Ізумруд»3,40 грн. судових витрат.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2007 року постанову Господарського суду Полтавської області від 10 травня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 10 травня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2007 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Ізумруд», посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, надали вірну правову оцінку діям податкового органу щодо прийняття оскаржуваного рішення, просить залишити касаційну скаргу Кременчуцької ОДПІ без задоволення, а постанову Господарського суду Полтавської області від 10 травня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2007 року без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Кременчуцька ОДПІ провела невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Торговий дім «Ізумруд» із питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2005 року, квітень, травень, липень 2006 року до довідок перевірок № 15/23-312/30343253 від 16 лютого 2006 року, № 485/23-312/30343253 від 31 серпня 2006 року, № 570/23-312/30343253 від 13 жовтня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 735/23-312/30343253 від 27 грудня 2006 року.

В акті перевірки було зазначено, що у звязку з ненадходженням зустрічних перевірок від підприємств-постачальників в повному обсязі і неможливістю підтвердити надмірну сплату податку на додану вартість до бюджету, висновок щодо правомірності відшкодування з бюджету податку на додану вартість за листопад 2005 року, квітень, травень, липень 2006 року буде зроблено після проведення зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника (імпортера).

Також в акту перевірки вказано, що у звязку з порушенням позивачем вимог пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відшкодування податку на додану вартість у розмірі: за листопад 2005 року на 22669,00 грн., за квітень 2006 року на 302021,00 грн., за травень 2006 року на 528061,00 грн. та за липень 2006 року на 222033,00 грн. призупиняється до вирішення питання про проведення зустрічних перевірок підприємств-постачальників по ланцюгу до виробника.

29 грудня 2006 року Кременчуцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000802305/0/119 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1074784,00 грн. на підставі підпунктів «б», «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарга була залишена без задоволення, а відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000802305/1/22 від 08 лютого 2007 року на аналогічну суму зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходили з того, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжить визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість, з урахуванням того, що перевіркою не було встановлено порушення позивачем формування податкового кредиту чи податкових зобовязань та не виявлено помилок при здійсненні розрахунку сум бюджетного відшкодування на вказані періоди.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки № 735/23-312/30343253 від 27 грудня 2006 року, у лютому, серпні та жовтні 2006 року податковим органом було проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Торговий дім «Ізумруд»із питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2005 року, квітень, травень, липень 2006 року до довідок перевірок № 15/23-312/30343253 від 16 лютого 2006 року, № 485/23-312/30343253 від 31 серпня 2006 року, № 570/23-312/30343253 від 13 жовтня 2006 року. Зазначені довідки є засобом реалізації відповідачем владних управлінських функцій відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіркою було призупинено відшкодування податку на додану вартість у розмірі: за листопад 2005 року на 22669,00 грн., за квітень 2006 року на 302021,00 грн., за травень 2006 року на 528061,00 грн. та за липень 2006 року на 222033,00 грн. до вирішення питання про проведення зустрічних перевірок підприємств-постачальників по ланцюгу до виробника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідних сумах відповідачем не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом «в»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме: за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Колегія судів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Твердження Кременчуцької ОДПІ про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», сплата сум податку на додану вартість до бюджету всіма контрагентами позивача правомірно відхилено судами попередніх інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 статті 10 Закону).

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В зв'язку з цим, посилання податкової інспекції на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача визнається колегією суддів необґрунтованим, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

При цьому, матеріали справи містять довідку Нововодолазької МДПІ в Харківській області від 30 листопада 2006 року № 76/23-107/30427469 «Про результати невиїзної документальної перевірки ДП «Українська пивна компанія»з питань правовідносин з ТОВ «Торговий дім «Ізумруд»за період з 01 квітня 2006 року по 31 травня 2006 року, в якій вказано, що за результатами перевірки порушень чинного законодавства не встановлено; довідку ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 2-23-07-31109602 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Мекс»з питань правовідносин з ТОВ «Торговий дім «Ізумруд»за період квітень - травень 2006 року, в якій вказано, що ТОВ «Мекс»є посередником, постачальником послуг є ТОВ «Медіа-Експерт», проте зазначено, що надані послуги підтверджується актами виконаних робіт та податковими накладними, суми податку на додану вартість по яких включено до податкових зобовязань відповідних періодів, відображено у реєстрі виданих податкових накладних та відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень 2005 року, розрахунки між підприємствами підтверджуються платіжними дорученнями; довідку ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 12 грудня 2006 року № 1559/2-23-03-30779926 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Медіа-Експерт»з питань правовідносин з ТОВ «Мекс»за період березень - травень 2006 року, в якій вказано, що ТОВ «Медіа-Експерт»є посередником, постачальниками послуг є ТОВ «Інтер-реклама», ТОВ «Сфера-ТВ», ЗАТ «Українська медійна компанія», ТОВ «Музичний канал «О-ТВ», проте зазначено, що надані послуги підтверджуються актами виконаних робіт та податковими накладними, суми податку на додану вартість по яких включено до податкових зобовязань відповідних періодів, відображено у реєстрі виданих податкових накладних та відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість за березень - травень 2006 року, розрахунки між підприємствами підтверджуються платіжними дорученнями.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність зменшення відповідачем позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) на загальну суму 1074784,00 грн. оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки перевіркою, на підставі якої були прийняті ці податкові повідомлення-рішення, не було встановлено фактів, за якими позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування, а в ході розгляду справи доказів на підтвердження цього відповідач також не представив.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду міста Києва від 15 жовтня 2008 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Полтавської області від 10 травня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук

______ О.І. Степашко