Ухвала суду № 12104516, 25.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2010 р. м. КиївК-19869/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І,

секретар Євтушевський В.М.,

за участю:

представників позивача Шляхова В.В., Марченка В.І.,

представника відповідача Семишкура В.С., Стеценка О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька

на постанову Господарського суду Донецької області від 18 червня 2007 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2007 року

у справі № 34/3а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвнешторг»

до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька

про визнання недійсними податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донвнешторг»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька (далі відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень рішень ДПІ у Київському районі м. Донецька № 0003052340/0-17263/10/23-413 від 15 листопада 2006 року та № 19773/10/23-413 від 14 грудня 2006 року.

Постановою Господарського суду Донецької області від 18 червня 2007 року позов задоволено повністю. Визнано недійсними податкові повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м. Донецька № 0003052340/0-17263/10/23-413 від 15 листопада 2006 року та № 19773/10/23-413 від 14 грудня 2006 року. Присуджено ТОВ «Донвнешторг»з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2007 року постанову Господарського суду Донецької області від 18 червня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Донецька, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Донецької області від 18 червня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2007 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у Київському районі м. Донецька задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ТОВ «Донвнешторг»подало до ДПІ у Київському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2006 року. Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування. За даними податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2006 року експортні операції, що оподатковуються за нульовою ставкою 398182,00 грн. (рядок 2.1), усього податкового кредиту 78896,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту склала відємне значення 78896,00 грн. (рядок 18.2), залишок відємного значення попереднього звітного періоду 178699,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 76167,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 76167,00 грн. (рядок 25.1).

ТОВ «Донвнешторг»подало до ДПІ у Київському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2006 року. Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування. За даними податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2006 року експортні операції, що оподатковуються за нульовою ставкою 391797,00 грн. (рядок 2.1), усього податкового кредиту 77533,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту склала відємне значення 77533,00 грн. (рядок 18.2), залишок відємного значення попереднього звітного періоду 181428,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 57167,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 57167,00 грн. (рядок 25.1).

ДПІ у Київському районі м. Донецька провела виїзну позапланову перевірку ТОВ «Донвнешторг»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень, серпень 2006 року, за результатами якої було складено акт № 2196/23-4/32805224 від 30 жовтня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року на суму 29393,00 грн., за серпень 2006 року на суму 51812,00 грн.

15 листопада 2006 року ДПІ у Київському районі м. Донецька на підставі акту перевірки № 2196/23-4/32805224 від 30 жовтня 2006 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003052340/0-17263/10/23-413, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшила ТОВ «Донвнешторг» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 року на 29393,00 грн., за серпень 2006 року на 51812,00 грн.

ТОВ «Донвнешторг»подало до ДПІ у Київському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2006 року. Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування. За даними податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року експортні операції, що оподатковуються за нульовою ставкою 740545,00 грн. (рядок 2.1), усього податкового кредиту 146671,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту склала відємне значення 146671,00 грн. (рядок 18.2), залишок відємного значення попереднього звітного періоду 201794,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 67667,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 67667,00 грн. (рядок 25.1).

ДПІ у Київському районі м. Донецька провела виїзну позапланову перевірку ТОВ «Донвнешторг»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку вересень 2006 року, за результатами якої було складено акт № 2566/7/23-4/32805224 від 06 грудня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2006 року на суму 67667,00 грн.

14 грудня 2006 року ДПІ у Київському районі м. Донецька на підставі акту перевірки № 2566/7/23-4/32805224 від 06 грудня 2006 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 19773/10/23-413, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшила ТОВ «Донвнешторг» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006 року на 67667,00 грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що норма підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»повязує можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з фактичною оплатою податку в ціні товару в податковому періоді, що передує звітному, незалежно від того, в який період фактично були отримані товари, з урахуванням того, що перевірками не було встановлено порушення позивачем формування податкового кредиту чи податкових зобовязань та не виявлено помилок при здійсненні розрахунку сум бюджетного відшкодування на вказані періоди.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1.5 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів (робіт та послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт та послуг).

Тобто бюджетному відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього звітного податкового періоду, а сума від'ємного значення, визначена відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем (продавцем) згідно контракту № 2 від 01 лютого 2006 року, укладеного з ТОВ фірмою «Genius Business Solutions LLS»(покупцем) було здійснено поставку напівфабрикату шкіряного, що підтверджується копіями вантажно-митних декларацій № 783, № 795, № 792, № 804. Оплата за поставлений товар підтверджується меморіальними валютними ордерами 64_3 від 12 липня 2006 року на суму 398081,10 грн., № 64_1 від 15 серпня 2006 року на суму 391796,93 грн., № 64_ від 15 вересня 2006 року на суму 369651,36 грн.

Також, позивачем (покупець) згідно договору від 01 липня 2005 року, укладеного з ТОВ «Укрспецторг-К», у липні, серпні, вересні 2006 року отримано напівфабрикат шкіряний, що підтверджується податковими накладними № 11 від 21 червня 2006 року на суму 591518,93 грн., № 12 від 13 липня 2006 року на суму 473378,40 грн., № 13 від 10 серпня 2006 року на суму 465200,95 грн., № 15 від 11 вересня 2006 року на суму 439359,72 грн., № 14 від 01 вересня 2006 року на суму 440665,62 грн. та видатковими накладними № 11 від 21 червня 2006 року, № 12 від 13 липня 2006 року, № 13 від 10 серпня 2006 року, № 15 від 11 вересня 2006 року, № 14 від 01 вересня 2006 року на відповідні суми. Оплата за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями, а саме: за липень 2006 року - № 43 від 21 червня 2006 року на суму 150000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 25000,00 грн., № 44 від 22 червня 2006 року на суму 2000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 333,33 грн., № 45 від 23 червня 2006 року на суму 15000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 2500,00 грн., № 49 від 216 червня 2006 року на суму 150000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 25000,00 грн., № 59 від 29 червня 2006 року на суму 140000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 23333,33 грн.; за серпень 2006 року - № 62 від 13 липня 2006 року на суму 10000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 1666,67 грн., № 62 від 13 липня 2006 року на суму 180000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 30000,00 грн., № 64 від 14 липня 2006 року на суму 63000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 10500,00 грн., № 70 від 18 липня 2006 року на суму 10000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 1666,67 грн., № 92 від 20 липня 2006 року на суму 3000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 500,00 грн., № 93 від 20 липня 2006 року на суму 5000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 8333,33 грн., № 94 від 24 липня 2006 року на суму 70000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 11666,67 грн., № 96 від 27 липня 2006 року на суму 2000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 333,33 грн.; за вересень 2006 року - № 100 від 01 серпня 2006 року на суму 10000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 1666,67 грн., № 97 від 01 серпня 2006 року частково на суму 2000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 333,33 грн., № 99 від 09 серпня 2006 року на суму 10000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 1666,67 грн., № 100 від 15 серпня 2006 року на суму 150000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 25000,00 грн., № 101 від 16 серпня 2006 року на суму 60000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 10000,00 грн., № 102 від 17 серпня 2006 року на суму 165000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 27500,00 грн., № 105 від 21 серпня 2006 року на суму 4000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 666,67 грн., № 106 від 22 серпня 2006 року на суму 5000,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 833,33 грн.

Отже, сума податку на додану вартість в розмірі 76166,67 грн. була включена до бюджетного відшкодування по декларації за липень 2006 року, сума податку на додану вартість в розмірі 57166,67 грн. до бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2006 року, сума податку на додану вартість в розмірі 67666,67 грн. до бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2006 року, як суми фактично сплачені отримувачем товару постачальнику товару в попередньому податковому періоді.

Як вбачається з актів перевірки, при перевірці правильності визначення податкових зобовязань, податкового кредиту та відємного (позитивного) значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість у липні, серпні та вересні 2006 року порушень встановлено не було.

Крім іншого, матеріали справи містять інформаційну довідку ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 24 жовтня 2006 року № 25775/7/23-413 на виконання запиту ДПІ у Київському районі м. Донецька щодо надання вичерпної інформаційної довідки про постачальника ТОВ «Укрспецторг-К»у звязку з проведенням позапланової перевірки з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Донвнешторг» за період червень, липень, серпень 2006 року, з якої вбачається, що у зазначений в запиті періодах ТОВ «Укрспецторг-К»звітувало до податкового органу з наступними показниками: у червні 2006 року загальна сума податкових зобовязань з податку на додану вартість (рядок 9) 98,6 тис. грн., усього податкового кредиту (рядок 17) 170,00 тис. грн.; у липні 2006 року загальна сума податкових зобовязань з податку на додану вартість (рядок 9) 78,9 тис. грн., усього податкового кредиту (рядок 17) 91,6 тис. грн.; у серпня 2006 року загальна сума податкових зобовязань з податку на додану вартість (рядок 9) 77,5 тис. грн., усього податкового кредиту (рядок 17) 147,7 тис. грн.;

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, щодо відсутності в діях позивача порушень вимог підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та наявність підстав для визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0003052340/0-17263/10/23-413 від 15 листопада 2006 року та № 19773/10/23-413 від 14 грудня 2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Донецької області від 18 червня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 18 червня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук

______ О.І. Степашко