Ухвала суду № 12104718, 04.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2010 року м. КиївК-27815/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.

розглянувши у попередньому розгляді адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року у справі №2-а-5120/08/1670 за позовом Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Головне Управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації звернулось до суду з позовом до ДПІ у м. Полтаві, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 11.06.2008 р. № 0001632301/0, як необґрунтоване та таке, що не відповідає нормам чинного законодавства України.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, та з акту № 1040/23-1/03195234 від 02 червня 2008 року про результати виїзної позапланової перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації вбачається, що за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року відповідачем встановлені порушення: п.п 3.1.2 п.3.1., п.п. 3.2.5 п.3.2 ст. 3; п.п 5.1.4, 5.1.21 п.5.1 ст. 5, п. 6.1 ст. 6; п.п 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року№ 168/97-ВР зі змінами та доповненнями в результаті чого, занижено податок на додану вартість за 2006 -2007 р.р. в сумі 22125,00 грн. в т. ч. по періодам: березень 2006 - 13977,00 грн., січень 2007 - 8148,00 грн.

На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Полтаві було прийнято податкове повідомлення - рішення від 11 червня 2008 року №0001632301/0, згідно якого на Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації покладено обов'язок сплатити податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), на загальну суму 33187,50 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 року № 790 «Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м.м. Києві та Севастополі державної адміністрації»встановлено, що Головне управління є структурним підрозділом обласної державної адміністрації та фінансується виключно за рахунок бюджетних коштів (є бюджетною установою). Головне управління є неприбутковою установою та не зареєстровано в податкових органах як платник податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.11.2 п 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Головне управління як державна установа звільняється від оподаткування доходів, отриманих у вигляді коштів чи майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.

Згідно п.п. 5.1.21. п. 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість», Головне управління звільняється від оподаткування операцій з безоплатної передачі об'єктів благодійної допомоги набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства.

Забезпечення автомобілями в якості гуманітарної допомоги здійснюється відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 1997 року № 999.

Після смерті набувачів автомобілів, згідно Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 1997 року№ 999, автомобілі мали бути залишені їх сім'ям із зняттям з обліку в органах соціального захисту населення.

Перереєстрація автомобіля на ім'я одного з членів сім'ї інваліда, який на час смерті інваліда проживав разом з ним, проводиться Державтоінспекцією з дозволу органу соціального захисту населення, де інвалід перебував на обліку як власник транспорту.

З матеріалів справи вбачається, що перереєстрація гуманітарного автомобіля померлого ОСОБА_6 проведена органами Державтоінспекції. Довідка на перереєстрацію від 27 вересня 2006 року № 1, яка видана Управлінням праці та соціального захисту населення Шишацької райдержадміністрації, підтвердила право на переоформлення гуманітарного автомобіля. Перереєстрація гуманітарного автомобіля померлого ОСОБА_7 проведена органами Державтоінспекції. Довідка на перереєстрацію від 06 березня 2006 року № 445, видана Управлінням праці та соціального захисту населення Кременчуцької райдержадміністрації, підтвердила право на переоформлення гуманітарного автомобіля.

Проте, вказані довідки, форма яких затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 02 серпня 2006 року № 295 «Про затвердження зразків та форм облікової політики та забезпечення автомобілями інвалідів», як при первинній реєстрації так і при переоформленні гуманітарних автомобілів не свідчать про необхідність сплати чи несплати обов'язкових платежів, податків чи зборів.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правомірно дійшов висновку про те, що Законом України «Про гуманітарну допомогу», Постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 1997 року «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», іншими нормативними актами, якими регулювалося питання щодо залишення гуманітарних автомобілів членам сім'ї після смерті їх набувачів, установчими документами не передбачено функцій органів соціального захисту населення зі здійснення контролю за сплатою податків та зборів при видачі дозволу на перереєстрацію гуманітарного автомобіля на члена сім'ї та правильно зазначив, що до квітня 2007 року гуманітарні автомобілі знаходились на позабалансовому рахунку Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя М.Є. Бим