Постанова № 12103875, 12.08.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2010                                                                                           № 42/196

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі           

за участю представників:

від позивача           Басюк В.І.,

від відповідача          Соболєв А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.06.2010

у справі № 42/196 ( .....)

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства «Житомироблпаливо»

до                                                   Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»

про                                                   відшкодування збитків, ціна позову 2300,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Житомироблпаливо» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» (відповідач) 2300,27 грн. вартості нестачі вугілля.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2010 у справі № 42/196 позов ВАТ «Житомироблпаливо» задоволено. Присуджено до стягнення з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» на користь ВАТ «Житомироблпаливо» 2300,27 грн. збитків, 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Підставами для скасування рішення відповідач вважає неповне з’ясування судом обставин справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу відповідача та її розгляд призначено на 03.08.2010.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2010 розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.08.2010 та зобов’язано Відкрите акціонерне товариство «Житомироблпаливо» надати суду рахунок вантажовідправника про кількість і вартість відправленого вантажу за накладними №52095671 та № 52095672 від 09.02.2010.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

04.01.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Житомироблпаливо» як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліпромінвест» як постачальником було укладено договір поставки № 40 (а.с. 4), згідно умов якого постачальник зобов’язався відвантажити і передати у власність покупця вугільну продукцію, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити її вартість.

У пункті 9.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2007.

Додатковою угодою № 3 від 30.12.2009 до договору поставки № 40 від 04.01.2007 продовжено строк дії договору до 31.12.2010.

Як слідує із матеріалів справи, на підставі залізничних накладних № 52095671 та №52095672 від 9 лютого 2010 р. (а.с. 8, 9) відповідач здійснював перевезення, належного позивачеві товару, а саме 137600 кг вугілля марки ДГ13-100).

По прибутті вагонів № 66763665 та № 66813486 на станцію Нижньопридніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було проведено комісійне переважування, за результатами якого було виявлено нестачу вугілля у кількості 3940 кг. (2720 кг + 1220 кг), що підтверджується комерційними актами АА № 017240 та АА № 017241 від 11 лютого 2010 р. (а.с. 10, 11).

Так, у комерційному акті АА № 017240 встановлено, що при переважуванні вагону № 66763665 вага вантажу менша на 2720 кг, ніж вказана в документах. Завантаження на рівні бортів з використанням катка. Над 4-6 люками поглиблення довжиною 4,5 м по всій ширині вагону, глибиною 0,2 м. Маркування вапном в місцях поглиблення відсутнє. Течі немає. Вантаж вміститися міг.

У комерційному акті АА № 017241 встановлено, що при переважуванні вагону №66813486 вага вантажу менша на 1220 кг, ніж вказана в документах. Завантаження на рівні бортів з використанням катка. Зліва по ходу над 2-5 люками поглиблення довжиною 6 м, шириною 1,5 м, глибиною 0,2 м. Маркування вапном в місцях поглиблення відсутнє. Двері та люки з обох боків закриті. Течі немає. Вагон технічно справний. Вантаж вміститися міг.

У зв’язку із вказаними обставинами, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 2300,42 грн. вартості нестачі вугілля з урахуванням граничних природних втрат. При цьому, як слідує із матеріалів, позивач вартість вугілля визначав, виходячи з ціни, яка вказана у видаткових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпромінвест» № 35 та № 36 від 09.02.2010 (а.с. 6, 7). Крім того, позивач в якості оплати вартості вантажу надав платіжне доручення № 5112 від 23.04.2010 (а.с.17).

Частиною п’ятою статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов’язань.

Статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми (форму затверджено наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 № 460), оформлений відповідно до цього Статуту та правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно зі ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до п. «а» ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно зі ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

У разі коли договори купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем-вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві - вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки відповідно до статей 114 та 115 Статуту залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника (абзац четвертий пункту 2.7 роз’яснення Вищого господарського суду від 29.05.2002 № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»).

Оскільки згідно залізничних накладних № 52095671 та №52095672 від 9 лютого 2010 р. відправником вугілля виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглерозробка», а не Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліпромінвест», вартість нестачі товару, має визначатись не за цінами посередника, а за цінами відправника.

На вимогу суду, представником позивача у судовому засіданні було надано лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглерозробка» вих. № 371 від 10.08.2010, належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.56), в якому повідомляється, що 09.02.2010 на адресу Відкритого акціонерного товариства «Житомироблпаливо» були відправлені вагони з вугіллям ДГ13-100 №66763665 та №66813486, ціна виробника – 433,30 грн.

Також, представником позивача було надано розрахунок нестачі вугілля з урахуванням ціни виробника (а.с.57), з зазначенням вартості нестачі вугілля у сумі 1331,09 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача нестачі вугілля є обґрунтованими та підлягають задоволенню, саме в розмірі 1331,09 грн.

За таких обставин, апеляційна скарга Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2010 у справі №42/196 - зміні.

У відповідності до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, позивачеві за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати зі сплати державного мита за подання позову у розмірі 59,02 грн., виходячи з такого розрахунку: 1331,09 грн. х 102 грн. / 2300,42 = 59,02 грн.

Крім того, ще позивачеві за рахунок відповідача належить відшкодувати витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 136,56 грн., виходячи з такого розрахунку: 1331,09 грн. х 236 грн. / 2300,42 = 136,56 грн.

Оскільки апеляційна скарга задоволена частково на суму 969,33 грн. (2300,42 грн. – 1331,09 = 969,33 грн.), відповідачеві за рахунок позивача підлягають відшкодовуванню витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 21,50 грн., згідно такого розрахунку: 969,33 грн. х 51,00 грн. / 2300,42 грн. = 21,50 грн.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2010 у справі №42/196 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов Відкритого акціонерного товариства «Житомироблпаливо» задовольнити частково.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» (01000, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства «Житомироблпаливо» (01001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 63-А, код 01881706) 1331,09 грн. (одну тисячу триста тридцять одну гривню 09 коп.) збитків, 59,02 грн. (п’ятдесят дев’ять гривень 02 коп.) витрат по оплаті державного мита, 136,56 грн. (сто тридцять шість 56 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.».

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Житомироблпаливо» (01001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 63-А, код 01881706) на користь Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» (01000, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) 21,50 грн. відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва

5. Матеріали справи №42/196 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді