Постанова № 12103874, 12.08.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2010                                                                                           № 42/213-41/194

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі           

за участю представників:

від позивача           Жигадло І.Б.,

від відповідача          Поліщук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» (правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ»)

на рішення Господарського суду м.Києва від 18.06.2010

у справі № 42/213-41/194 ( .....)

за позовом                               Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до                                                   Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» (правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ»)

про                                                   стягнення 3478607,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» про стягнення 552076,23 грн. пені, 2633201,19 грн. інфляційних втрат та 293330,20 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.05.2009 у справі № 42/213 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 974701,19 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 205223,59 грн. 3% річних з простроченої суми, 552076,23 грн. пені, 12696,46 грн. витрат по оплаті державного мита, 58,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позові в іншій частині відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2009 у справі № 42/213 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2010 касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2009 скасовано в частині стягнення пені, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2010 у справі № 42/213-41/194 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 546258,64 грн. пені. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Підставами для скасування рішення відповідач вважає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу відповідача та її розгляд призначено на 12.08.2010.

В судовому засіданні 12.08.2010 представником відповідача заявлено клопотання про здійснення заміни сторони по справі у зв’язку із зміною назви Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» на Закрите акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ», в підтвердження чого надано копію статуту ЗАТ «ЕКОСТАНДАРТ» та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 776853.

Так, у преамбулі статуту Закритого акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів 10.06.2010, та зареєстрованого 01.07.2010 (а.с.75-82 т. ІІ), зазначено, що Закрите акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ» є правонаступником спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-КАН ПАУЕР», яке було створено в результаті реорганізації орендного підприємства «Дарницька ТЕЦ», у подальшому реорганізованого у ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер» та перейменованого на Закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль».

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов’язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов’язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність здійснення заміни Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» його правонаступником - Закритим акціонерним товариством «ЕКОСТАНДАРТ».

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

25.03.2008 між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» як постачальником та Закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль», як покупцем був укладений договір №06/08–110 ТЕ-41 на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (а.с. 8-13 т.І).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов’язався передати у власність покупцю в 2008 році природний газ, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що газ, який постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

У відповідності до пункту 1.4 договору кількість теплової енергії, що відпускається населенню, визначається окремими приладами обліку теплової енергії, які встановлені у покупця.

Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та протранспортованого газу (п. 3.3 договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору ціна за 1000,00 кубічних метрів газу без врахування вартості транспортування газу територією України на момент укладення даного договору становить 466,045 грн., крім того, цільова надбавка до тарифу на газ (2%), крім того, ПДВ за ставкою 20%:

- вартість транспортування газу територією України становить 96,30 грн., крім того, ПДВ за ставкою 20%.

Разом до сплати за 1000,00 кубічних метрів газу – 686,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 6.1.1 договору встановлено, що остаточний розрахунок за обсяги газу спожиті та протранспортовані в січні-лютому 2008 року, покупець здійснює протягом трьох банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі за січень-лютий 2008 року.

Відповідно до пункту 6.4 договору в платіжних дорученнях покупець повинен обов’язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за даним договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ та компенсацію витрат на його транспортування територією України, поставлений в минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

У зв’язку з тим, що покупець свої зобов’язання у встановлені договором строки не виконав, борг за отриманий природний газ оплачував невчасно, повністю розрахувався за спожитий природний газ лише 19.12.2008, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій, в т.ч. 552076,23 грн. пені.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 7.2 договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 7.5 договору сторони узгодили, що неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Враховуючи узгоджені у п. 7.5 договору сторонами строки нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов’язання, та зважаючи на те, що позивач звернувся до суду з позовом 30.09.2009 і припинив нарахування пені 18.12.2008, суд першої інстанції правильно визначив період нарахування пені, а саме з 30.09.2008 по 18.12.2008 та правильно встановив її розмір за вказаний період, а саме 546258,64 грн.

Однак, судом першої інстанції не було враховано вказівок, які містились в постанові Вищого господарського суду України від 12.04.2010 щодо з’ясування обставин, які впливають на зменшення розміру пені з урахуванням того, що відповідач повністю розрахувався за газ та з урахуванням специфіки використання газу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Як встановлено вище, згідно з пунктом 1.3 договору газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Законом України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» заборонено нараховувати та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство).

Враховуючи те, що відповідач повністю виконав свої зобов’язання з оплати вартості поставленого газу, а також те, що газ використовувався відповідачем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, а згідно з чинним законодавством заборонено нараховувати та стягувати пеню з населення за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги, і крім того, зважаючи на те, що рішенням Господарського суду м. Києва від 19.05.2009 у справі № 42/213 стягнуто з відповідача на користь позивача 974701,19 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення та 205223,59 грн. 3% річних з простроченої суми, колегія суддів вважає за можливе, скористатись правом, наданим ч.3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п.3 ст. 83 ГПК України, та зменшити розмір пені до 10 % від стягнутої судом першої інстанції суми, тобто до 54625,86 грн.

За таких обставин, апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» (правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ») підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2010 у справі №42/213-41/194 - зміні.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Здійснити заміну Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» на його правонаступника - Закрите акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ».

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» (правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ») задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2010 у справі №42/213-41/194 змінити, виклавши абзац другий його резолютивної частини в наступній редакції:

«2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ» (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 20, код ЄДРПОУ 21661022) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (місцезнаходження: 04116, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 54625,86 грн. (п’ятдесят чотири тисячі шістсот двадцять п’ять гривень 86 коп.) пені.»

Матеріали справи №42/213-41/194 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді