Рішення № 12103252, 12.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/29312.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едіпресс Україна» До Товариства з обмеженою відповідальністю «МСТ-Регіон»

Про стягнення 192704,27 грн.

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

від позивача           Мудрецова Н.Л. –предст. (дов. від 01.06.2010р.)

від відповідача           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача 192704,27грн. заборгованості (164241,27грн. –основного боргу, 19654,84грн. –пені, 8808,16грн. –3% річних), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті наданих позивачем послуг за договором №А0493-Р про надання послуг по розміщенню реклами від 02.06.2008р., а також витрат по сплаті державного мита –1927,04грн. та 236,00грн. –витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/293, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 28.09.2010р.

Представник позивача у судовому засіданні 28.09.2010р. надав суду копії установчих документів (оригінали –для огляду) та витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 28.09.2010р. відкладено.

                    Представник позивача у судовому засіданні 12.10.2010р. на вимогу ухвали суду не надав доказів надсилання відповідачу Актів надання послуг №TZ-0608/06 від 20.05.2008р., №Р-1108/22 від 21.10.2008р., №TZ-1108/10 від 21.10.2008р., які не підписані відповідачем, а також не надав доказів виставлення на оплату відповідачу рахунків-фактур №ТZ-0608/06, №ТZ-1108/10 та №Р-1108/22. При цьому в усних поясненнях представник зазначив, що вищезазначені акти надання послуг були надіслані відповідачу разом із позовною заявою згідно опису вкладення у цінний лист від 22.06.2010р., що і є, на думку представника позивача, доказом надсилання цих актів відповідачу.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, через канцелярію суду ніяких заяв та клопотань не подавав.

Відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. Усенка, 8, відповідно, ухвали суду були направлені за вказаною адресою, проте, кореспонденція повернулась на адресу суду із відміткою поштового відділення про те, що адресат за зазначеною адресою не зареєстрований. Відповідно до ст. 64 ГПК України за відсутності сторони за адресою місцезнаходження, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 12.10.2010р. після закінчення розгляду справи судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представник позивача повідомлений про дату складення повного рішення –12.10.2010р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

02.06.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір №А0493-Р про надання послуг по розміщенню реклами (далі –договір), відповідно до умов якого виконавець (позивач) за завданням замовника (відповідач) зобов’язується надати послуги з розміщення рекламних матеріалів, наданих замовником, в періодичних виданнях виконавця, зазначених у Додатках до даного договору, а замовник зобов’язується оплатити послуги виконавця в строки та на умовах, передбачених у даному договорі.

Відповідно до п.1.2 договору умови розміщення рекламних матеріалів в ЗМІ, в томі числі строки розміщення, номери ЗМІ, об’єм рекламних матеріалів, які розміщуються, характер, форму, види носіїв, інші технічні вимоги, графік виходу, вартість та строки оплати, інші існуючі умови обумовлюються сторонами у додатках до даного договору, які підписуються на кожний номер, в якому буде розміщена реклама замовника, та після підписання них уповноваженими представниками сторін є невід’ємною частиною даного договору. Перший та другий додаток підписується разом з даним договором, кожний наступний не пізніше, ніж за 7 (сім) днів до закінчення строку подачі макетів.

Так, сторонами були підписані Додаток №1 та Додаток №2 до договору, умовами яких сторони погодили умови подачі готової реклами в періодичних виданнях та встановили форму заявки на резервування місця для розміщення реклами.

Крім того, змовником було передано виконавцю вкладку (буклет серії ТМ «Мрія»«Прикольні фруктики») у кількості 45000 штук для подальшого розміщення рекламних матеріалів в журналі «Хорошие Родители»№9/2008р. по договору.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що виконавець після розміщення рекламних матеріалів оформлює та передає замовнику Акт виконаних робіт (надання послуг). Замовник протягом 5 (п’яти) робочих днів розглядає такий акт та або підписує його, або повертає разом з письмовими рекламаціями. Якщо зі спливом зазначеного строку замовник не надасть підписаний Акт або не поверне його разом з письмовими запереченням, на акті наданих послуг Генеральним директором та Головним бухгалтером виконавця здійснюється напис «Заперечень та підписаного Акту від замовника в установлений строк не надійшло». Це означає, що зі спливом 5-ти денного строку рекламації не приймаються, а такий Акт стає підставою для проведення кінцевих розрахунків по даному договору, а зобов’язання виконавця вважаються виконаними належним чином.

На виконання умов договору, позивачем протягом липня, серпня та вересня 2008р. були надані відповідачу послуги з розміщення рекламних матеріалів загалом на суму 83053,91грн., що підтверджується актами надання послуг №М-0808/20 від 220708, №GP-0908/2 від 05.08.08 та № GP-1008/24 від 09.09.08, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п.3.2 договору вартість послуг з розміщення рекламних матеріалів по кожному додатку окремо оплачується замовником на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури, у строки, погоджені у відповідному додатку.

Позивачем були виставлено відповідачу рахунки-фактури №М-0808/20 від 27.07.2008р., №GP-0908/02 від 05.08.08 та №GP-1008/24 від 09.09.08 загалом на суму 83053,91грн. на оплату за отримані послуги з розміщення рекламних матеріалів.

Доказом виставлення позивачем та одержання відповідачем вказаних рахунків-фактур на оплату наданих послуг з розміщення рекламних матеріалів є посилання на них в актах надання послуг №М-0808/20 від 220708, №GP-0908/2 від 05.08.08 та № GP-1008/24 від 09.09.08, згідно яких відповідачем були прийняті послуги з розміщення реклами без жодних зауважень та заперечень щодо вартості та якості послуг.

Строк оплати наданих послуг встановлений у кожному з вищезазначених рахунках-фактурах окремо.

Проте, відповідач вартість послуг позивача на суму 83053,91грн. не оплатив.

Крім того, у травні та жовтні 2008р. позивачем були надані відповідачу послуги з розміщення рекламних матеріалів загалом на суму 81187,36грн., про що позивачем було складено Акти надання послуг №ТZ-0608/06 від 20.05.08, №Р-1108/22 від 21.10.08 та №ТZ-1108/10 від 21.10.08, які підписані уповноваженим представником позивача та скріплені печаткою позивача (в матеріалах справи).

У позовній заяві позивач зазначає, що вищевказані акти наданих послуг були надіслані відповідачу, а також були виставлені на оплату останньому рахунки-фактури №ТZ-0608/06, №ТZ-1108/10 та №Р-1108/22, проте відповідач підписані зі своєї сторони акти наданих послуг у строк, передбачений п. 5.2 договору позивачу не повернув, вартість послуг позивача на суму 81187,36грн. не оплатив, про що позивачем, в свою чергу, в порядку умов п.5.2 договору, на зазначених актах було вчинено напис «Заперечень та підписаного Акту від замовника в установлений строк не надійшло».

Строк оплати наданих послуг встановлений у кожному з вищезазначених рахунках-фактурах окремо.

Таким чином, як зазначає позивач, останнім було надано відповідачу послуги з розміщення рекламних матеріалів загалом на суму 164241,27грн., які відповідачем не оплачені.

Позивач звертався до відповідача з претензіями №1208/05 від 16.12.2008р. та №0909/2 від 14.09.2009р. (які отримані відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення) з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги з розміщення рекламних матеріалів загалом на суму 164241,27грн.

Відповідач надіслав позивачу Гарантійний лист №68 від 23.11.2009р., в якому визнавав заборгованість за послуги в сумі 164241,28грн. та гарантував сплату заборгованості у строк до травня 2010р.

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги за договором становить 164241,27грн.

Також, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги на суму 164241,27грн. підтверджується Актом звірки №49 взаєморозрахунків, який підписаний сторонами станом на 31.12.2008р.

В зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 164241,27грн. –основного боргу.

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В усних пояснення представник позивача зазначив, що Акти надання послуг №TZ-0608/06 від 20.05.2008р., №Р-1108/22 від 21.10.2008р., №TZ-1108/10 від 21.10.2008р. були надіслані відповідачу разом із позовною заявою згідно опису вкладення у цінний лист від 22.06.2010р., що і є, на думку представника позивача, доказом надсилання цих актів надання послуг відповідачу. Суд відхиляє зазначене твердження представника позивача, оскільки надсилання актів надання послуг разом із позовною заявою як додатків до неї, не є виконанням обов’язку позивача щодо направлення відповідачу актів надання послуг, які датовані 2008 роком в розумінні п.5.2 договору, до звернення з позовом до суду.

Згідно з вимогами частини першої статті 903 названого Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, закон пов’язує виникнення у замовника обов’язку з оплати за договором про надання послуг з фактичним наданням послуги згідно з таким договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вищевикладене, враховуючи умови п.5.2 договору, де зазначено, що замовник протягом 5 (п’яти) робочих днів розглядає акт надання послуг та або підписує його, або повертає разом з письмовими рекламаціями. Якщо зі спливом зазначеного строку замовник не надасть підписаний Акт або не поверне його разом з письмовими запереченням, на акті наданих послуг Генеральним директором та Головним бухгалтером виконавця здійснюється напис «Заперечень та підписаного Акту від замовника в установлений строк не надійшло». Це означає, що зі спливом 5-ти денного строку рекламації не приймаються, а такий Акт стає підставою для проведення кінцевих розрахунків по даному договору, а зобов’язання виконавця вважаються виконаними належним чином, а також враховуючи те, що відповідач визнає факт надання позивачем послуг на суму 164241,27грн., що підтверджується гарантійним листом останнього №68 від 23.11.2009р. та Актом звірки №49 взаєморозрахунків від 31.12.2008р., суд прийшов до висновку, що позивачем на виконання умов договору були надані відповідачу послуги загалом на суму 164241,27грн., що підтверджується Актами надання послуг №TZ-0608/06 від 20.05.2008р., №Р-1108/22 від 21.10.2008р., №TZ-1108/10 від 21.10.2008р., які вважаються судом прийнятими та підписаними зі сторони відповідача, однак останнім не оплачені, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 164241,27грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 19654,84грн. –пені, 8808,16грн. –3% річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п.4.4 договору в разі прострочки замовником строків платежу, передбачених даним договором та додатками до нього, виконавець має право стягнути з замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Відповідно до ч.1 п.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи те, що до винесення судом рішення, сторони по справі не звернулися до суду із такою заявою, суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності щодо нарахування пені за прострочення грошового зобов’язання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись із розрахунком пені та 3% річних, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до уточненого розрахунку суду в розмірі 9939,11грн. –пені, 4668,42грн. –3% річних. При цьому, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та 3% річних за прострочення оплати послуг позивача на суму 81187,36грн. згідно рахунків-фактур №ТZ-0608/06, №ТZ-1108/10 та №Р-1108/22 судом не задоволені, оскільки строк оплати послуг встановлений у кожному з вказаних рахунків окремо, однак матеріали справи не містять доказів виставлення позивачем відповідачу цих рахунків, відповідно, у суду відсутня можливість встановити початок періоду прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті отриманих послуг на суму 81187,36грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 164241,27грн. –основного боргу, 9939,11грн. –пені, 4668,42грн. –3% річних.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МСТ Регіон» (02105, м. Київ, вул. Усенка, 8, код ЄДРПОУ 31168558) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Едіпресс Україна»(м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 10-А, код ЄДРПОУ 31057188) 164241,27грн. –основного боргу, 9939,11грн. –пені, 4668,42грн. –3% річних, 1788,49грн. –державного мита, 219,03грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя В.В. Палій

Повне рішення складено 12.10.2010р.