Рішення № 12103063, 04.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/49004.10.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України"

доПриватного підприємства "Крона-В"

простягнення 2117,46 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Сіленко А.О.

від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України" (надалі –ТОВ "Мінеральні води України") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Крона-В" (надалі –ПП "Крона-В") про стягнення 2117,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору №2 від 01.01.2009р. поставив відповідачу товар, а відповідач свого грошового зобов’язання з його оплати належним чином не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1916,92 грн. Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 200,54 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.09.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2010 р. у зв’язку із неявкою представників сторін розгляд справи відкладено до 04.10.2010 р.

В судове засідання 04.10.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 08.09.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 04.10.2010 р. не з’явився, вимог ухвали суду від 08.09.2010 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 25 на яку було відправлено ухвали суду від 20.08.2010 р. та 08.09.2010 р. підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6943651 від 07.08.2010 р.

Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 р. між ТОВ "Мінеральні води України" (постачальник) та ПП "Крона-В" (покупець) було укладено договір поставки №2 (надалі –"Договір").

Відповідно до п 1.1 Договору постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що загальна сума цього договору відповідає загальній сумі всіх накладних на підставі яких здійснюється постачання товару, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору сторони застосовують до даного договору умови DDP –доставка продавцем товару в пункт, вказаний покупцем.

Згідно п. 4.1 Договору поставки товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями відповідно до заявок покупця, виходячи з наявного товару на складі постачальника. В разі відсутності товару на складі постачальника, постачальник повинен повідомити про це покупця на протязі двох календарних днів, або відмовити в поставці з інших причин. Товар повинен бути переданий покупцю у строк не більше двох календарних днів з моменту отримання заявки.

Відповідно до п. 1.3 Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору від за своєю природою є договором поставки відповідно до умов якого (ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору згідно накладної ТТН №МВУ-008353 від 22.06.2009 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 2 224,12 грн.

Із підписаного сторонами станом на 03.03.2010 р. акта звірки взаємних розрахунків вбачається, що відповідачем було частково оплачено вартість поставленого товару у розмірі 307,20 грн.

Взятого на себе зобов’язання по оплаті вартості поставленого товару на суму 1 916,92 грн. відповідач не виконав.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений згідно Договору та накладної ТТН №МВУ-008353 від 22.06.2009 р. товар становить 1 916,92 грн.

Вказаний Договір згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що покупець зобов’язаний оплачувати кожну партію переданого товару, протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

З урахуванням дати складання накладної та враховуючи приписи п. 3.3 Договору, грошове зобов’язання по оплаті вартості отриманого товару мало бути виконане відповідачем протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту передачі йому товару. Тобто, за спірною накладною ТТН №МВУ-008353 від 22.06.2009 р. до 06.07.2009 р.

Відповідач в порушення умов Договору свого зобов’язання з оплати поставленого згідно накладної товару у встановлений строк не виконав, а на момент розгляду справи обов’язок відповідача оплатити поставлений товар настав.

Матеріалами справи, а саме актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами станом на 03.03.2010 р. підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 1 916,92 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПП "Крона-В" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість ПП "Крона-В" перед ТОВ "Мінеральні води України" у розмірі 1 916,92грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1 916,92 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 200,54 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 07.07.2009 р. по 07.01.2010 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 5.3 Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов’язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості партії товару за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, то вимога позивача про стягнення пені за визначений ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України період визнається судом обґрунтованою та задовольняється у розмірі 200,54 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Мінеральні води України" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Крона-В" (02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 25; ідентифікаційний код 35182581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-Б; ідентифікаційний код 36001810) основний борг у розмірі 1 916 (одна тисяча дев’ятсот шістнадцять) грн. 92 коп., пеню у розмірі 200 (двісті) грн. 54 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписаний 11.10.2010 р.