Рішення № 12103054, 04.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 14/268-09-33/68904.10.10 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Комплект»

до                     відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі філії відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»Сумське регіональне управління «Слобожанщина»

третя особа           товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Охтирський хліб»

про                    припинення договору поруки від 17.10.2007 року

Представники сторін:

від позивача          Оніщенко О.В.- представник за довіреністю №216 від 01.03.2010 року;

від відповідача          Привалова О.В. –представник за довіреністю № б/н від 08.02.2010 року;

від третьої особи          не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Комплект»звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»Сумське регіональне управління «Слобожанщина», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Охтирський хліб»про припинення договору поруки від 17.10.2007 року.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.07.2009 року відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України порушено провадження у справі №14/268 - 09.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.07.2009 року у справі №14/268-09 позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду Відповідач подав апеляційну скаргу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2009 року апеляційну скаргу ВАТ КБ «Надра»задоволено частково, рішення Господарського суду Сумської області від 20.07.2009 року у справі 14/268 –09 скасовано. Справу №14/268-09 повернуто до Господарського суду Сумської області для надіслання за встановленою підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.12.2009 року суддею Мудрим С.М. справу прийнято до провадження, присвоєно № 14/268-09-33/689, розгляд справи призначено на 22.12.09 о 10:45.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.12.2009 року продовжено строк розгляду справи № 14/268-09-33/689, відкладено розгляд справи на 09.02.2010 року у зв’язку з клопотанням Відповідача про відкладення розгляду справи, а також його неявкою та неявкою представника третьої особи.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2010 року у справі №14/268-09 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Комплект»на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2009 року у справі №14/268-09 повернуто без розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.03.2010 року розгляд справи № 14/268-09-33/689 призначено на 20.04.10 о 15:00.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2010 року у справі №14/268-09 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Комплект» залишено без задоволення , а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2009 року у справі № 14/268-09 –без змін.

07.07.2010 року до Господарського суду м. Києва повернулися матеріали справи № 14/268-09-33/689 та резолюцією заступника Голови Господарського суду м. Києва Шевченка Е.О. від 08.07.2010 року справу № 14/268-09-33/689 передано в сектор для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.07.2010 року розгляд справи № 14/268-09-33/689 призначено на 20.09.2010 року о 10:50. У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав. Представник Відповідача подав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про поважні причини неявки в суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.09.2010 року розгляд справи № 14/268-09-33/689 відкладено на 04.10.2010 року о 11:00.У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Представник Відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про поважні причини неявки в суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи 17.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Надра»в собі заступника директора по корпоративному блоку – керівника групи корпоративної філії Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»Сумське регіональне управління «Слобожанщина»Д`яконової Ольги Петрівни діючої на підставі Довіреності № 1-11-6748 від 21.06.2007 року м. Суми і Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Охтирський хліб»укладено кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №01/2007/302141038. За умовами кредитного договору Банк надає третій особі кредитні кошти в межах відкритої мультивалютної лінії в розмірі 20000000, 00 гривень, строк користування кредитною лінією встановлюється з 17.10.2007 року по 16.10.2009 року, відсоткова ставка за користування кредитною лінією складає: 17% річних за користування кредитними коштами наданими у гривні і 11,5% річних за користування кредитними коштами наданими у доларах США.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 17.10.2007 року, між Відповідачем і Позивачем укладено договір поруки.

Відповідно до п.1.1 вищезазначеного договору ТОВ «Інтер-Комплект»поручається перед кредитором (Банком) за виконання/належне виконання позичальником (ТОВ «Торговий дім «Охтирський хліб»), взятих на себе зобов’язань, що витікають з Кредитного договору.

Відповідно до договору поруки від 17.10.2007 року під кредитним договором розуміється кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №01/2007/302141038 від 17.10.2007 року, укладений між кредитором (ВАТ «Надра») та позичальником (ТОВ «Торговий дім «Охтирський хліб»).

Цивільний кодекс України у статті 353 визначає поруку як договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Порука має похідний характер від забезпечуваного нею зобов’язання –своєчасного повернення кредиту за Кредитним договором.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Позивач в підтвердження своїх позовних вимог зазначає, що між Банком і ТОВ «Торговий дім «Охтирський хліб»укладено додаткові угоди до Кредитного договору про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 01/2007/302141038 від 17.10.2007 року, в яких було змінено основні зобов’язання за Кредитним договором в сторону їх збільшення.

Так, додатковою угодою № 1/1 від 10.04.2008 року до Кредитного договору, були змінені зобов’язання за Кредитним договором, а саме: змінено відсоткову ставку за користування кредитною лінією в гривні, в бік збільшення, з ставки 17% на ставку 18,9% річних, також змінено відсоткову ставку за користування кредитною лінією в доларах США, в бік її збільшення, з ставки 11,5% на ставку 14,5 % річних.

Додатковою угодою № 1/2 від 18.07.2008 року до Кредитного договору, були змінені зобов’язання за Кредитним договором, а саме: змінено відсоткову ставку за користування кредитною лінією в гривні, в бік збільшення, з ставки 18,9% на ставку 21% річних.

Дійсно, згідно з умовами договору поруки від 17.10.2007 року позивач поручився за виконання позичальником, взятих на себе зобов’язань, що витікають з кредитного договору.

Проте, відповідно до умов договору поруки, зобов’язанням позивача визначено зобов’язання позичальника по кредитному договору, а саме:

- повернути до 17 жовтня 2009 року кредит у сумі 20000000,00 грн.;

- сплатити відсотки за користування кредитом із розрахунку:

17% (сімнадцять) відсотків річних за користування кредитними коштами, наданими у гривні

11,5% (одинадцять цілих п’ять десятих) відсотка річних за користування кредитними коштами, наданими у доларах США

відповідно до вимог кредитного договору, якщо інше не передбачено додатковими угодами до нього:

- сплатити пеню, штрафи в розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором та відшкодування збитки у випадку, передбачених ст. 22 Цивільного кодексу України.

Отже, позивач поручився за виконання ТОВ «Торговий дім «Охтирський хліб»зобов’язань, що виникли з кредитного договору №01/2007/302141038 від 17.10.2007 року та додаткових угод до нього (щодо сплати пені, штрафу в розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором та відшкодування збитки у випадку, передбачених ст. 22 Цивільного кодексу України), умови яких передбачені у договорі поруки (визначенні термінів - зобов’язання).

Виходячи з викладеного вище та аналізу положень договору поруки, суд приходить до висновку, що підписанням цього договору поруки позивач не надавав згоди на будь-яку майбутню зміну процентної ставки чи іншу зміну основного зобов’язання, а лише поручився перед позивачем за виконання ТОВ «Торговий дім «Охтирський хліб»зобов’язань за кредитним договором №01/2007/302141038 від 17.10.2007 року з конкретним змістом основного зобов’язання, а саме: повернути до 17 жовтня 2009 року кредит у сумі 20000000,00 грн. та сплатити відсотки за користування кредитом із розрахунку:17% (сімнадцять) відсотків річних за користування кредитними коштами, наданими у гривні, 11,5% (одинадцять цілих п’ять десятих) відсотка річних за користування кредитними коштами, наданими у доларах США.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, яка серед підстав виникнення цивільних прав та обов’язків визначає договори та інші правочини.

Отже, у даному випадку саме договір поруки є підставою виникнення забезпечувального зобов’язання в силу норм ст.ст. 11 та 509 ЦК України і, таким чином, зміна зазначених вище елементів змісту забезпечувального зобов’язання може відбуватися винятково у формі зміни умов договору поруки.

Згідно з ч. 1 статті 547 правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, відповідну зміну умов договору поруки може бути здійснено лише за умови волевиявлення у письмовій формі усіх сторін договору поруки на таку зміну.

Разом з тим, статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За таких обставин, згода позивача на подальшу зміну умов основного зобов’язання, внаслідок якої збільшиться обсяг його відповідальності, як поручителя, набуває чинності тільки після відповідного його волевиявлення, здійсненого у письмовій формі, зокрема, шляхом погодження тексту додаткових угод № 1/1 від 10.04.2008 року та № 1/2 від 18.07.2008 року до кредитного договору №01/2007/302141038 від 17.10.2007 року підписом уповноваженого представника, надання погоджувального листа, підписанням додаткової угоди до договору поруки тощо.

В той же час, як підтверджується матеріалами справи, додатковими угодами № 1/1 від 10.04.2008 року та № 1/2 від 18.07.2008 року, укладеним між відповідачем та третьою особою, були внесені зміни до умов кредитування, зокрема, змінено відсоткову ставку за користування кредитною лінією в гривні, в бік збільшення, з ставки 17% на ставку 18,9% річних, також змінено відсоткову ставку за користування кредитною лінією в доларах США, в бік її збільшення, з ставки 11,5% на ставку 14,5 % річних (додаткова угода №1/1) та змінено відсоткову ставку за користування кредитною лінією в гривні, в бік збільшення, з ставки 18,9% на ставку 21% річних (додаткова угода №1/2).

Вищезазначені додаткові угоди не містять жодних підписів уповноважених представників позивача або погодження ним тексту цього договору у іншій формі.

Відповідачем чи третьою особою також не надано суду будь-яких листів позивача щодо погодження умов додаткових угод.

Отже, підписанням додаткових угод № 1/1 від 10.04.2008 року та № 1/2 від 18.07.2008 року відповідач та третя особа змінили основне зобов’язання, внаслідок чого без згоди позивача, як поручителя третьої особи, було збільшено обсяг його відповідальності.

Відповідно до ч.1 статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем та третьою особою без згоди позивача було змінено зобов’язання, яке забезпечене порукою, а також те, що така зміна збільшила обсяг відповідальності позивача, суд вважає вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Комплект»обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з статтею 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Визнати припиненим договір поруки від 17.10.2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра»(м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ –20025456) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Комплект»(м. Полтава, вул. Шевченка, 52, код ЄДРПОУ –31684668).

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Комплект»(м. Полтава, вул. Шевченка, 52, код ЄДРПОУ 31684668) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 320 (триста двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                           С.М. Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 12.10.2010 року.