Рішення № 12103041, 11.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/26911.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоІнтернешнл Метрополіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Індустрія-1"

про стягнення 131506,85 грн.

                                                                                          Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Жулідова І.С.- представник по довіреності від 18.08.2010р.

від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ :                    

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Індустрія-1" 3 % річних в розмірі 131506,85 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2010р. порушено провадження по справі № 53/269, розгляд справи призначено на 20.09.2010р.

В судовому засіданні 20.09.2010р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АвтоІнтернешнл Метрополіс" за договором № ПДФ-2/с від 10.12.2008р. було перераховано відповідачу 5000000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача, а відповідач як у строк до 01.10.2009р. так і на дату звернення з позовом до суду поворотну фінансову допомогу позивачу не повернув, у зв’язку з чим позивач вимагає стягнення з відповідача 3% річних.

Представник відповідача в засідання суду 20.09.2010р. не з’явився.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання, неподання витребуваних доказів та необхідність витребування від позивача додаткових письмових пояснень і доказів перешкоджали вирішенню спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 11.10.2010р.

          Представник позивача в судовому засіданні 11.10.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання 11.10.2010р. не з’явився, вимоги ухвал суду від 30.08.2010р. та від 20.09.2010р. не виконав, про причини неявки суду невідомо. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 30.08.2010р. та від 20.09.2010р., про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.10.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.12.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір № ПФД-2/с безпроцентної позики (поворотної фінансової допомоги), відповідно до умов якого позикодавець (позивач по справі) передає у власність відповідачу грошові кошти –безпроцентну позику (поворотну фінансову допомогу) в розмірі (сумі), що обумовлений цим договором, а позичальник (відповідач по справі) зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму поворотної фінансової допомоги у визначений цим договором строк, без сплати процентів за весь термін надання поворотної фінансової допомоги (п. 1.1. Договору).

Розмір суми поворотної фінансової допомоги за цим договором становить 5000 000,00грн. (п’ять мільйонів гривень 00 коп.) без ПДВ (п. 2.1. Договору).

На виконання умов договору, позивач перерахував відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 5000 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача за 27.02.2009р., за 02.03.2009р., за 11.12.2008р., копії яких міститься в матеріалах справи (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Пунктами 4.1 та 4.2 договору встановлено, що поворотна фінансова допомога надається позикодавцем позичальнику на термін до 01.03.2009р. включно, що вважається остаточною датою повернення поворотної фінансової допомоги позичальником позикодавцю. Строк надання поворотної фінансової допомоги позичальнику, визначений у п.4.1 цього договору, може бути продовжений за домовленістю сторін.

Згідно з укладеною між сторонами додатковою угодою № 2 до Договору № ПФД-2/с безпроцентної позики (поворотної фінансової допомоги) від 10.12.2008р. сторони дійшли згоди п. 4.1. Договору змінити та викласти у новій редакції: «4.1. поворотна фінансова допомога надається позикодавцем позичальнику на термін до 01.10.2009р. включно, що вважається остаточною датою повернення поворотної фінансової допомоги позичальником позикодавцю.»

Проте, відповідач, у встановлений п. 4.1. Договору в редакції додаткової угоди № 2 строк фінансову допомогу в сумі 5000 000,00 грн. не повернув.

Матеріали справи не містять доказів продовження сторонами строків повернення відповідачем поворотної фінансової допомоги у сумі 5000 000,00 грн.

Таким чином, загальним періодом прострочення відповідачем свого обов’язку щодо повернення фінансової допомоги станом на день звернення позивача з позовом до суду є період з 02.10.2009р. по 17.08.2010р.

На підстав викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 131506,85 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання щодо повернення фінансової допомоги в сумі 5000 000,00 грн.

Дослідивши умови договору № ПФД-2/с безпроцентної позики (поворотної фінансової допомоги) від 10.12.2008р., суд дійшов висновку, що він має цивільно-правову природу договору позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 131506,85 грн. 3% річних вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню відповідно до розрахунку позивача.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

           В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Індустрія-1" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18, код ЄДРПОУ 35275555) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоІнтернешнл Метрополіс" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності, 16, код ЄДРПОУ 34702380) 131506 (сто тридцять одна тисяча п’ятсот шість) грн. 85 коп. 3% річних, 1315 (одна тисяча триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                     О.А.Грєхова

Повне рішення складено 12.10.2010р.