Рішення № 12103039, 11.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/27311.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укртехно-Атом"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська житлово-будівельна компанія"

про стягнення 353 804,83 грн.

                                                                                                    Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились

від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ :                    

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська житлово-будівельна компанія" заборгованості за Договором № 20/02-(б)вз від 20.02.2008р. в розмірі 353804,83 грн., в тому числі 273758,00 грн. –основного боргу, 15713,70 грн. –відсотки за порушення договірних зобов’язань та 64333,13 грн. –інфляційних витрат .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2010р. порушено провадження по справі № 53/273, розгляд справи призначено на 20.09.2010р.

В судовому засіданні 20.09.2010р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укртехно-Атом" за договором підряду № 20/02-(б)вз від 20.02.2008р. було виконано для відповідача підрядні роботи, що підтверджується підписаними між сторонами та посвідченими печатками сторін довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008р., актом приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008р., актом № 29/05-63 прийняття виконаних робіт з вогнезахисту металевих конструкцій від 29.08.2008р., а відповідачем, вказані підрядні роботи були прийняті, однак в повному обсязі не оплачені.

Представник відповідача в засідання суду 20.09.2010р. не з’явився.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання, неподання витребуваних доказів та необхідність витребування від позивача додаткових письмових пояснень і доказів перешкоджали вирішенню спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 11.10.2010р.

          Представник позивача в судове засідання 11.10.2010р. не з’явився.

Відповідач в судове засідання 11.10.2010р. не з’явився, вимоги ухвал суду від 30.08.2010р. та від 20.09.2010р. не виконав, про причини неявки суду невідомо. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 30.08.2010р. та від 20.09.2010р., про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.10.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.02.2008р. між ТОВ НВП «Укртехно-Атом», в якості підрядника та ТОВ «КЖБК», в якості замовника було укладено договір підряду №20/02-(б)вз, у відповідності до умов якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов’язання по виконанню на свій ризик та своїми силами з використанням своїх матеріалів та інструментів підрядних робіт з вогнезахисного покриття металевих та дерев’яних конструкцій на об’єкті: «Комплекс житлових будинків з об’єктами соціально-побутового призначення, Житловий будинок № 2, 3, секції № 1, 2, 3, 4, 12-й мікрорайон Бортничі, Дарницького р-ну, м. Києва»(п. 1.1. Договору).

П. 1.2. Договору визначено перелік робіт, які виконуються підрядником:

- вогнезахисне покриття металевих конструкцій мансарди фарбою «ФЕНІКС СТС»з межею вогнетривкості R45(0,75год), за умови температурного режиму при виконанні робіт від +5 до + 40 оС, 6741,6 м2.

- вогнезахисне покриття дерев’яних конструкцій сумішшю «ДСА-1», перша група важко займисті деревини, за умови температурного режиму при виконанні робіт від +5 до + 40 оС, 7 200 м2.

Згідно з п. 2.1. Договору орієнтовна вартість цього договору складає 678744,00 грн. з ПДВ.

Вартість робіт по договору може змінюватися у випадку збільшення або зменшення обсягів робіт (п. 2.3. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору замовник оплачує виконані підрядником роботи згідно з Актом шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок підрядника в частинах та в строки визначені п. 3.1.1 та 3.1.2 цього договору. 40% від загальної вартості виконаних робіт на умовах попередньої оплати для закупки матеріалів, протягом п’яти робочих днів після підписання даного договору (п. 3.1.1). 60% від загальної вартості робіт виконаних підрядником та прийнятих замовником протягом п’яти робочих днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (3.1.2).

Відповідно до розділу 4 «Порядок здачі-приймання робіт»договору підрядник зобов’язався оформляти по завершенню робіт, етапу робіт та передавати замовнику для розгляду та затвердження акти здачі-приймання виконаних робіт (п. 4.1. Договору). Після завершення підрядником всіх робіт, передбачених цим договором, підрядник в строк, що не перевищує 3 (трьох) календарних днів з дня завершення таких робіт письмово сповіщає замовника про готовність робіт до здачі (п. 4.2. Договору). Після завершення приймання замовником та здачі підрядником робіт, сторонами має бути підписано акт здачі-приймання таких робіт (п. 4.3. Договору). Замовник вправі відмовитися від приймання всіх або додаткових робіт, виконаних підрядником по кожному відповідному етапу, а так само відмовитись від підписання акту здачі-приймання робіт, виконаних підрядником, мотивувавши причини відмови письмово (п. 4.4. Договору).

На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 463758,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання виконаних підрядних робіт типової форми Кб-2в за серпень 2008 року на суму 463758,00 грн., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

Виходячи зі змісту пунктів 3.1.1 та 3.1.2 договору 40% від загальної вартості виконаних робіт відповідач сплачує на умовах попередньої оплати для закупки матеріалів, протягом п’яти робочих днів після підписання даного договору. 60% від загальної вартості робіт виконаних підрядником та прийнятих замовником відповідач сплачує протягом п’яти робочих днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Матеріали справи свідчать, що відповідач в якості передоплати перерахував позивачу 100000,00 грн., що підтверджується довідкою № 8725 від 11.08.2010р. виданою відділенням № 5 ПроКредит Банку.

Наданий суду акт приймання виконаних підрядних робіт містять дату його підписання –29.08.2008 року.

Враховуючи зазначене, роботи виконані в серпні 2008 року, відповідач зобов’язаний був оплатити у термін до 05.09.2008 року.

З банківських довідок № 8725 від 11.08.2010р. ПроКредит Банк та № 06.1-22/26-35732 від 11.08.2010р. Київської міської філії ПАТ «Укрсоцбанк»слідує, що за виконані підрядні роботи відповідач розрахувався частково на суму 90000,00 грн., таким чином, станом на день вирішення спору у відповідача існує основна заборгованість перед позивачем у розмірі 273758,00 грн.

Крім інших обов’язків, безпосередньо передбачених сторонами шляхом підписання відповідних кошторисів або додаткових угод до цього договору, кожна з сторін цього договору приймає на себе зобов’язання, зокрема, підрядник зобов’язався здати роботи і підписати акти прийняття виконаних робіт в органи Держпожнагляду (п. 6.2.5. Договору).

До матеріалів справи позивач долучив належним чином завірену копію (оригінал оглянутий в судовому засіданні) акту № 29/05-б3 прийняття виконаних робіт з вогнезахисту металевих конструкцій від 29.08.2008р., який підписаний та скріплений печатками як позивача та відповідача по справі так і Держпожнаглядом.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів належного виконання зобов’язання за договором щодо оплати робіт відповідач не подав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 273758,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Також, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить стягнути з останнього 3% річних у розмірі 15713,70 грн. та збитків від інфляції у розмірі 64333,13 грн. за період з 08.09.2008р. по 09.08.2010р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та збитків від інфляції за період з 08.09.2008р. по 09.08.2010р., а тому вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 15713,70 грн. та збитків від інфляції у розмірі 64333,13 грн. за період з 08.09.2008р. по 09.08.2010р. підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на надання правової допомоги в сумі 30 000,00 грн. слід зазначити наступне.

До матеріалів справи позивач надав копії квитанції до прибуткового касового ордера № 8 від 02.08.2010р., як доказ про сплату за адвокатські послуги в розмірі 30000,00 грн., Угоди № 8 про надання юридичних (адвокатських) послуг від 02.08.2010р. укладений між позивачем та адвокатом, копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2932/10 від 22.09.2008р.

Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру»адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Відповідно до п. 5 ст.4 Закону України «Про адвокатуру»адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печатку і штамп із своїм найменуванням.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до Роз’яснень Вищий арбітражний суд, від 04.03.1998, № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(в редакції роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 №04-5/609 «Про внесення змін і доповнень і про визнання такими, що втратили чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду Україна») вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Частинами 1,2,3 статті 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, залучення до участі у справі в якості представника іншої особи є правом, а не обов’язком сторони, і пов’язано лише з волевиявленням самої сторони, як і визначення між цією стороною та найнятим представником оплати останнього за надані цим представником послуги.

При цьому суд зазначає, що результати розгляду справи у суді залежить не від того хто представляє інтереси тієї чи іншої сторони у суді, а від встановлення судом наступних обставин: наявності у позивача права, на захист якого ним подано позов, а також наявності чи відсутності факту порушення такого права або його оспорення.

          Отже, враховуючи зазначене, беручи до уваги встановлені у процесуальному законодавстві обмеження розміру оплати послуг адвоката (до 5% задоволеної суми позовних вимог), а також враховуючи судову практику про стягнення витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку, що заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката підлягає задоволенню у сумі 17690,24 грн. (5% від задоволеної суми позовних вимог).

Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 837, 854 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КЖБК” (код ЄДРПОУ 32590052, юридична адреса: 02096, м. Київ, вул. Сімферопольська, 13-А, фактична адреса: 02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 19-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство «Укртехно-Атом” (код ЄДРПОУ 32955806, юридична адреса: 03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, 25) основний борг у розмірі 273758 (двісті сімдесят три тисячі сімост п’ятдесят вісім) грн.. 00 коп., 64333 (шістдесят чотири тисячі триста тридцять три) грн.. 13 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 15713 (п'ятнадцять тисяч сімсот тринадцять) грн.. 70 коп. 3% річних, 3538 (три тисячі п’ятсот тридцять вісім) грн.. 05 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 17690 (сімнадцять тисяч шістсот дев’яносто) грн.. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.           В решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                               О.А.Грєхова

Повне рішення складено 12.10.2010р.