Рішення № 12102999, 29.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/341-34/38329.09.10 За позовом          Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»          

до                                        Відкритого акціонерного товариства комерційного банку

                                        «Надра»

про                                         стягнення 16541832,57 грн.                                                  

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін

від позивача –Зубрицька І.М., нач. від., дов. №10/00-89 від 12.05.2010;

від відповідача –Куцевич О.П., гол. юр-т, дов. №13-11-5934 від 30.03.2010. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерний комерційний банк «Форум», найменування якого було змінено на Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованості в сумі 16 541 832,57 грн., в тому числі основного боргу в сумі 15 447 000 грн., пеня в сумі 971 679,78 грн. та 3% річних в сумі 123 152,79 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д-228/08; Д-054/2008/001 від 25.03.2008, укладеного між позивачем та відповідачем (далі –Договір щодо оплати згідно з пунктом 2.1 вказаного договору вартості цінних паперів.

Відповідач проти позову заперечив з наступних підстав:

-          у матеріалах справи відсутня виписка з рахунку у цінних паперах відповідача, яка б підтверджувала перехід до відповідача права власності на цінні папери. Натомість, додається виписка по рахунку у цінних паперах, якою підтверджується відсутність цінних паперів згідно Договору на рахунку відповідача;

-          на сьогоднішній день цінні папери, які є предметом договору не були вилучені із власності позивача, за наявності законодавчо встановленого права відмовитися від виконання власного зобов’язання, позивач не позбавлений можливості розпоряджатися такими цінними паперами, які є предметом Договору;

-          відсутність доказів переходу до відповідача права власності на цінні папери, зважаючи на той факт, що лише після надання відповідачем розпорядження про зарахування цінних паперів на його рахунок товар (цінні папери) будуть вважатися переданими відповідачу, є свідчення того, що права позивача володіти та розпоряджатися цінними паперами, які є предметом Договору відповідачем не порушені.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.12.2009 (суддя Морозов С.М.) у позові відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2010 рішення Господарського суду від 03.12.2009 у справі №25/341 залишено без змін.

Вказана постанова мотивована тим, що:

- господарськими судами неповно було з’ясовано обставини справи, зокрема в тій частині, що дія мораторію, введеного постановою Правління Національного банку України №59 від 10.02.2009 закінчилась;

- до спірних правовідносин не застосовані правила частини 5 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

В подальшому, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами на попередні судові рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2010 рішення Господарського суду м. Києва від 03.12.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2010 у справі №25/341 скасовані, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Відповідно до резолюції Голови Господарського суду м. Києва 30.08.2010 матеріали даної справи були передані судді Сташківу Р.Б. на новий розгляд.

Ухвалою суду від 03.09.2010 суддею Сташківим Р.Б. прийнято справу до свого провадження та присвоєно їй №25/341-34/383.

22.09.2010 судом оголошено перерву до 29.09.2010.

У ході проведення судового засідання 22.09.2010 представник позивача звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 17236947,57 грн.

Отже, ціна позову складається з:

-          15447000 грн. –заборгованість за Договором;

-          1015058,34 грн. – пені в розмірі 20,5%, за період з 11.02.2010 до 07.06.2010;

-          241227,12 грн. –пені в розмірі 19%, за період з 08.06.2010 до 07.07.2010;

-          237418,27 грн. –пені в розмірі 17%, з 08.07.2010 до 09.08.2010;

-          13119,37 грн. –пені, в розмірі 15,5% з 10.08.2010 до 12.08.2010;

-          283124,47 грн. –3% річних з 11.02.2010 до 22.09.2010.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2008 року між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) укладено Договір, за умовами якого Покупець зобов’язався передати у власність Покупця цінні папери,зазначені у п.1.2 цього договору (далі - цінні папери, або ЦП), а Покупець зобов’язався прийняти цінні папери і сплатити Продавцю грошову уму, визначену в п.1.2 цього договору як загальна вартість ЦП.

Пунктом 1.2 Договору встановлено вид цінних паперів, їх форму випуску, існування, емітент, загальну вартість та інші характеристики, а саме:

Вид та форма випуску ЦПВідсоткові іменні облігації

Емітент ЦПТовариство з обмеженою відповідальністю «Надра-Альянс»

Код за ЄДРПОУ емітента 34820698

Форма існування ЦПБез документарна

Серія А

Міжнародний ідентифікаційний номер (код ISIN)UA4000027270

Свідоцтво ДКЦПФР про реєстрацію випуску ЦП№949/2/07 від 06.12.2007

Номінальна вартість одного ЦП1000 грн.

Ціна одного ЦП1029,80 грн.

Кількість ЦП15000 штук

Загальна вартість ЦП (сума Договору)15447000 грн.

У відповідності до п.2.1 Договору Покупець зобов’язався до 15:00 25 березня 2009 року за київським часом здійснити оплату цінних паперів шляхом перерахування на поточний рахунок Продавця №2641190004 в АКБ «Форум»в м. Київ, код банку 322948, код за ЄДРПОУ 21574573 грошової суми, визначеної у п.1.2 цього договору як Загальна вартість ЦП.

Згідно з п.2.2 Договору Продавець в строк, передбачений в п.3.1 цього договору, забезпечує списання цінних паперів, зазначених в п.1.2 даного договору на користь Покупця. Підтвердження факту переходу прав власності на цінні папери є виписки з рахунків у цінних паперах Продавця і Покупця, що підтверджують списання цінних паперів з рахунку у цінних паперах Продавця та зарахування їх на рахунок у цінних паперах Покупця.

Продавець зобов’язався до 17:00 25 березня 2009 року за київським часом підписати та надати Зберігачу розпорядження на виконання облікової операції (переказ) про перехід права власності на вищезазначені цінні папери на користь Покупця.

Реквізити рахунку у цінних паперах Покупця:

-          найменування Зберігача та його код в Депозитарії: ВАТ КБ «Надра», 1108;

-          № рахунку у цінних паперах: 001108;

-          Код за ЄДРПОУ 20025456.

Реквізити рахунку у цінних паперах Продавця:

-          найменування Зберігача та його код в Депозитарії: ТОВ «Фондовий капітал», 1149;

-          № рахунку у цінних паперах: 002000;

-          код за ЄДРПОУ 21574573.

Відповідач в свою чергу у відповідності до п. 3.2 Договору зобов’язаний підписати та надати Зберігачу розпорядження на виконання облікової операції (прийом) про перехід права власності на цінні папери.

Тобто, позивач зобов’язався виконати свої зобов’язання за Договором через дві години після виконання зобов’язання відповідачем.

На виконання умов вказаного Договору позивач надав Розпорядження Зберігачу цінних паперів № 18994 від 25.03.2009 про переказ цінних паперів на рахунок відповідача (копія в матеріалах справи).

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, Договір за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу, оскільки їх положення відповідають приписам вказаних статей ЦК України.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 ЦК України).

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 334 ЦК України).

Частиною 1 статі 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»визначено, що право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.

Частиною 1 статті 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 538 ЦК України при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Як встановлено судом, Продавець зобов’язався до 17:00 25 березня 2009 року за київським часом підписати та надати Зберігачу розпорядження на виконання облікової операції (переказ) про перехід права власності на вищезазначені цінні папери на користь Покупця, після того, як Покупець здійснить попередню оплату цінних паперів шляхом перерахування на поточний рахунок Продавця грошової суми, визначеної у п.1.2 цього договору як Загальна вартість ЦП,

Незважаючи на невиконання відповідачем умов Договору, позивач підписав та надав зберігачу розпорядження на виконання депозитарної операції з ЦП № 18994 від 25.03.2009, що є свідчення того, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання за Договором.

Відповідач, в свою чергу, у відповідності до п.3.2 Договору зобов’язався підписати та надати Зберігачу розпорядження на виконання облікової операції (прийом) про перехід права власності на вищезазначені цінні папери.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, відповідач у вказаний термін не перерахував позивачу вартість цінних паперів.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 334 ЦК України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідач свої зобов’язання не виконав, грошові кошти в сумі 15447000 грн. не сплатив та розпорядження на виконання облікової операції (прийом) про перехід права власності на цінні папери Зберігачу не надав, тим самим цінні папери у власність не прийняв.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання пункту п.3.1 Договору позивач підписав та надав зберігачу розпорядження на виконання депозитарної операції з ЦП №18994 від 25.03.2009.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

24.04.2009 позивач направив відповідачу претензію № 1695/5.2.1.2 щодо сплати заборгованості за цінні папери за Договором.

Вказана претензія була отримана відповідачем 24.04.2009, що підтверджується відбитком печатки та підписом уповноваженого представника відповідача на вказаній претензії.

Проте, відповідач у встановлений пунктом 2.1 Договором строк, свого зобов’язання щодо оплати вартості цінних паперів у сумі 15447 0000 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 15447 000 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Посилання відповідача на введений у нього мораторій на задоволення вимог кредиторів суд не бере до уваги виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі –Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Стаття 2 Закону містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Враховуючи дані норми, при введені у банку мораторію на задоволення вимог кредиторів, останній звільняється від відповідальності за невиконання тих зобов’язань на які поширюється дія мораторію, позаяк вина банку у невиконанні або несвоєчасному виконанні цих зобов'язань відсутня.

Системний аналіз змісту положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень частини 2 статті 58 та пункту 2 частини 3 статті 85 вказаного Закону банк звільняється від відповідальності, яка виникає у зв’язку із невиконанням зобов’язань на які поширюється дія мораторію, саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання цих зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.

Станом на день винесення рішення суду, мораторій на задоволення вимог кредиторів закінчився.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1 Договору, сторони погодили, що разі прострочення виконання Покупцем умов п.2.1 цього Договору, Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент порушення зобов’язання за кожний день прострочення.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 1506823,31 грн. –пеня та 283124,47 грн. –3% річних.

Розрахунок 3% річних відповідає нормам законодавства та матеріалам справи.

При цьому, судом враховано, що вказаний розрахунок штрафних санкцій був проведений позивачем, в урахуванням приписів ч.5 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якої з моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів нарахування неустойки (штрафу, пені), інших економічних санкцій поновлюється (а щодо зобов'язань, які виникли під час дії мораторію, - розпочинається) за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Разом, з тим як слідує з матеріалів справи, позивач звернувся з даним позовом до суду 15.07.2010, тобто у період коли необхідно було сплачувати витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, за розмірами встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 №693.

Тобто, позивачем зайво сплачені 197 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які підлягають поверненню платнику, як зайво сплачені.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»(02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, 7, ідентифікаційний код 21574573) 15447000 (п'ятнадцять мільйонів чотириста сорок сім тисяч) грн. основного боргу, 1506823 (один мільйон п’ятсот шість тисяч вісімсот двадцять три) грн. 31 коп. пені, 283124 (двісті вісімдесят три тисячі сто двадцять чотири) грн. 47 коп. 3% річних, а також 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Банк Форум»(02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, 7, ідентифікаційний код 21574573) 197 (сто дев’яносто сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, як зайво сплачені.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денногс строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                Сташків Р.Б.

Повне рішення складено 08.10.2010