Рішення № 12102738, 05.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/44305.10.10

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до1.Відкритого акціонерного товариства " Київське автовтотранспортне підприємство 13062"

2.Закритого акціонерного товариства "Українсько-російська акціонерна страхова компанія "Авіоніка"

Третя особа ОСОБА_1

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дтп в розмірі 8852,58 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Рудюк В.М. дов. № 0110-39 від 04.01.2010 р.

від відповідача-1 не з'явився

від відповідача-2 Приходько Я.В. дов. № 14 від 11.01.2010 р.

від третьої особи не з'явився

в судовому засіданні 05.10.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київське автовтотранспортне підприємство 13062"(надалі відповідач-1) та Закритого акціонерного товариства "Українсько-російська акціонерна страхова компанія "Авіоніка" (надалі відповідач-2) про стягнення 8852,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, працівником відповідача-1, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність у відповідача-2, який відповідно до закону повинен її відшкодувати, а відповідач-1 відшкодувати свою частину франшизу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2010 року порушено провадження у справі за № 13/443, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 працівника відповідача-1, призначено розгляд справи на 05.10.2010 року, сторони зобовязано вчинити дії, надати документи.

В судове засідання, призначене на 05.10.2010 року зявилися представники позивача та відповідача-2.

Відповідач-1 та третя особа своїх представників в судове засідання не направили, документів не надали, поважних причин суду не повідомили

Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача-1 та третьої особи не надходило.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Представник позивача в ході розгляду справи підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні надав письмовий відзив на позов, в якому відповідач-2 проти позову заперечував та наполягав на відмові у його задоволенні.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача-2 ознайомлено з їх правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-2, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.11.2006 року між ОСОБА_2 (далі страхувальник) та позивачем було укладено договір страхування наземного транспорту № 28-0101-0816 від 17.11.2006 року (далі - Договір) відповідно до умов якого позивач зобовязувався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля Ніссан, державний номерний знак НОМЕР_1 (надалі автомобіль Ніссан).

19.10.2007 року на у місті Києві відбулося зіткнення автомобіля ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить відповідачу-1, під керуванням громадянина ОСОБА_1 із автомобілем Ніссан, під керуванням громадянки ОСОБА_2

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Ніссан був пошкоджений.

Зіткнення відбулося в результаті порушення громадянином ОСОБА_1 правил дорожнього руху України. Зазначена обставина підтверджується постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.11.07 № 3-40482/2007.

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно Звіту № 10/12/07 від 13.12.2007 року вартість відновлювального ремонту оцінена в сумі 7660,00 грн.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 22.10.2007 року, страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 8852,58 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 4774 від 09.11.2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до положень ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За таких обставин, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача-2 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Ніссан, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП в розмірі 8852,58 грн.

З відповіді відповідача-1 на регресну вимогу позивача вбачається, що автомобіль ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2, належить відповідачеві-1, а водій ОСОБА_1 є його працівником.

З аналізу постанови та документі про дтп суд дійшов висновку, що автопригода сталась в робочий час працівником відповідача-1, який керував автомобілем належним відповідачу-1. Доказів які б спростовували це суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач-1 зобовязаний відшкодувати шкоду, завдану працівником Відкритого акціонерного товариства "Київське автовтотранспортне підприємство 13062"ОСОБА_1 під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіль ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2, застрахована відповідачем-2 згідно поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОЦПВВНТЗ № ВВ/3304116 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Зважаючи на положення п. 2 ст. 12.1 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, а саме (згідно розділу 2 Полісу) на 510 грн.

Полісом ОЦПВВНТЗ № ВВ/3304116 передбачена франшиза, яка становить 510,00 грн.

Отже, згідно полісу на відповідача-2 було покладено обовязок відшкодувати позивачу спричинену при експлуатації транспортним засобом шкоду в розмірі 8342,58 грн., а на відповідача-1 в розмірі франшизи.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до преамбули Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” його положення регулюють відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до умов договору страхування - полісу ОЦПВВНТЗ № ВВ/3304116 відповідач-1 зобовязаний сплатити відшкодування у розмірі франшизи, яка становить 510,00 грн., а іншу частину суми виплати у розмірі 8342,58 грн. має здійснити відповідач-2.

08.04.2008 року та 12.05.2008 року позивачем направлено на адреси відповідачів Регресні вимоги № 03/4627 та № 03/6127 з пропозицією здійснити виплату добровільного відшкодування в розмірі 8852,58 грн.

Проте, в порушення ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, регресні вимоги позивача про виплату страхового відшкодування № 03/4627 від 08.04.2008 року та № 03/6127 від 12.05.2008 року на суму 8852,58 грн. залишені відповідачами без задоволення.

Заперечення відповідача-2 не спростовують доводів позовної заяви.

На відповідача-1 покладається зобовязання компенсації матеріальної шкоди позивачу в частині передбаченої полісом франшизи в розмірі 510,00 грн., а на відповідача-2 з виплати страхового відшкодування в сумі 8342,58 грн.

Враховуючи викладене, відповідно до норм Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Цивільного кодексу України та положень Закону України “Про страхування”, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення страхового відшкодування з відповідача-1 в розмірі 510,00 грн. та з відповідача-2 в розмірі 8342,58 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Відповідачем, відповідно до ст.ст. 32-34 не надано суду належних доказів на спростування обставин викладених у позовній заяві.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача-2 оскільки саме його не правильні дії призвели до судового спору.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства " Київське автовтотранспортне підприємство 13062"(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 17, код ЄДРПОУ 30251534) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А; код ЄДРПОУ 30859524) 510 (пятсот десять),00 грн. страхового відшкодування у розмірі франшизи.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Українсько-російська акціонерна страхова компанія "Авіоніка" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 29-Б, код ЄДРПОУ 21637150) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул.. Федорова, 32-А; код ЄДРПОУ 30859524) 8342 (вісім тисяч триста сорок дві), 58 грн. страхового відшкодування, 102 (сто дві),00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 11.10.10