Постанова № 12100511, 02.11.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2-а-2534/09/0770

Ряд стат. звіту № 6.11

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Рибак Т. В.

за участю представників

позивача: Шибаєв А.М. (довіреність від 28.09.2009 року)

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно - господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 3605,00 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у сумі 29,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 2 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 3 листопада 2010 року.

Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач), яким просить стягнути адміністративно господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 3605,00 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у сумі 29,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, просить стягнути з відповідача адміністративно - господарські санкції у сумі 3605,00 грн. та пеню у сумі 29,00 грн.

Відповідач письмові заперечення проти позову суду не надав, в судові засідання явку представника не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений судом про відкриття провадження в адміністративній справ, про дату, час і місце розгляду даної справи. Отже, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та справа розглядається за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного:

Частиною першою ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875 -XII (з подальшими змінами та доповненнями, далі Закон 875), для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання, встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, та відповідачеві за змістом вищенаведеного Закону встановлено на 2008 рік норматив створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця.

Згідно ч.1 ст. 20 Закону 875 підприємства (об'єднання), установи і організації, незалежно від форми власності і господарювання, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативами, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Матеріалами справи, зокрема, статистичним звітом відповідача "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік" (форма № 10 -ПI), встановлено, що на підприємстві відповідача у звітному періоді не працювали інваліди у кількості, визначеній Законом. Згідно поданого відповідачем звіту, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу 10 осіб, чисельність інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві відповідача на робочих місцях для інвалідів складає 1 особа (згідно ч. 1 ст. 19 Закону 875 норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця (працює від 8 до 25 чоловік), середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві відсутні, середньорічна заробітна плата штатного працівника 7210,00 грн. та розмір санкцій за недотримання нормативу для працевлаштування двох інвалідів складає 3605,00 грн.

Вказані адміністративно-господарські санкції сплачуються підприємством самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч. ч. 2, 4 ст. 20 Закону 875). Станом на день подачі позову термін сплати адміністративно-господарських санкцій прострочено на 20 днів, пеня за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій, нарахована відповідно до ст. 20 Закону 875, становить 29,00 грн.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобовязань і правил здійснення господарської діяльності та необхідності встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій. Елементами правопорушення є вина та наявність причинного звязку між самим порушенням та його наслідками. Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. При цьому учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. З огляду на викладене, оскільки відповідачем не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, судом встановлено наявність підстав для застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідачем не надано доказів того, що робочі місця для інвалідів (згідно встановленого Законом нормативу) ним створені, не доведено, що ним, як роботодавцем, виконано законодавчо встановлений обовязок зі створення робочих місць для інвалідів згідно нормативу, а також те, що створені робочі місця не були зайняті інвалідами з незалежних від нього причин. За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, та підлягають до задоволення повністю.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно - господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 3605,00 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у сумі 29,00 грн. - задовольнити повністю. 2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14 код 13592841) адміністративно - господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 3605,00 грн. (три тисячі шістсот п'ять гривен) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у сумі 29,00 грн. (двадцять дев'ять гривен).

3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С. І. Рейті