Постанова № 12099768, 25.10.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

25 жовтня 2010 р. № 10/71(11/170) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Ковтонюк Л.В. суддів: Данилової Т.Б., Цвігун В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області

на постановуЛуганського апеляційного господарського суду від 22.07.2010

у справі

господарського суду № 10/71(11/170)

Луганської області

за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області

до Відкритого акціонерного товариства "Юність"

простягнення 132 629,44 грн. Рішенням господарського суду Луганської області від 17.05.2010 (суддя Мінська Т.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 22.07.2010 (колегія у складі суддів: Парамонової Т.Ф., Баннової Т.М., Єжової С.С.) рішення господарського суду Луганської області від 17.05.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Луганського апеляційного господарського суду від 22.07.2010, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані постанову та рішення як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

В червні 2009 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Юність" про стягнення 132 629,44 грн. збитків, посилаючись на те, що під час приватизації державного підприємства заводу "Юність" шляхом перетворення у відкрите акціонерне товариство "Юність" наказом Фонду державного майна України від 27.06.1996 № 53-АТ затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу заводу "Юність" станом на 01.04.1996, відповідно до якого із вартості цілісного майнового комплексу заводу "Юність" виключено вартість обладнання мобілізаційного плану (згідно із переліком у додатку № 4 до акту оцінки). Відповідач, який згідно "Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" (затвердженого наказом Фонду державного майна України, Міністерства економіки України від 19.05.1999 № 908/68) несе відповідальність за збереження вказаного майна, що було задіяне для виконання мобілізаційного плану та перебувало у нього на балансі, проте згідно з "Актом перевірки стану утримання, збереження та використання майна, яке не увійшло до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Юність", але залишилось на його балансі" від 07.02.2008 обладнання у кількості 40 одиниць, яке було задіяно для виконання завдань мобілізаційного плану, було списане без відома регіонального відділення як органу, що уповноважений управляти вказаним державним майном, що стало підставою для пред'явлення відповідачу претензії № 1-3/427 від 20.02.2008 щодо перерахування останнім суми 146 412,38 грн. збитків, завданих державі незаконним списанням обладнання мобілізаційного плану, яку відповідач задовольнив частково, сплативши 13 782,94 грн. Решту суми позивач просив стягнути у примусовому порядку.

Приймаючи рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що позивач не реалізував свого права щодо управління вказаним державним майном (це 40 одиниць державного майна, списаного у період 2005 –2006 рік відповідачем, які є матеріальними цінностями мобілізаційного плану) шляхом обрання будь-якого способу, визначеного п. 1.4 "Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" (у редакції, що діяла на час приватизації і інвентаризації майна), зокрема на умовах договору зберігання цього майна із державним органом приватизації з прийняттям відповідного наказу органу приватизації, а тому відсутні підстави щодо відповідальності відповідача за збереження цього майна.

Проте, згідно наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 787/151 від 20.04.2004 було внесено зміни та доповнення до спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.99 N 908/68 "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі". Пункт 3.1. викладено в такій редакції:

"3.1. Відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, визначається главою 29 розділу I книги третьої Цивільного кодексу України - щодо захисту прав власності, та главою 51 розділу I книги п'ятої Цивільного кодексу України - щодо правових наслідків порушення зобов'язань".

Пункт 3.2. викладено в такій редакції:

"3.2. Якщо майно перебуває у господарських товариствах на умовах договору зберігання майна з державним органом приватизації, відшкодування збитків господарськими товариствами визначається на основі статей 950 та 951 Цивільного кодексу України".

Позивач звернувся із даним позовом у відповідності з вимогами чинного законодавства України, зокрема вказаного "Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" N 908/68 від 19.05.1999.

Враховуючи, що як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами перевірки, проведеної позивачем 07.02.2008 щодо утримання, збереження та використання майна, яке не увійшло до статутного фонду відповідача, але залишилось на його балансі, було встановлено, що обладнання у кількості 40 одиниць, яке було задіяно для використання завдань мобілізаційного плану, було списано з балансу відповідачем без дозволу позивача, який є органом управління вказаним майном, позивачем було визначено розмір заподіяних державному майну збитків на підставі вимог Прядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116, в сумі 132 629,44 грн., а відповідачем сплачено лише 13 782,94 грн., Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для скасування прийнятих у справі постанови та рішення та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області задовольнити.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 22.07.2010 та рішення господарського суду Луганської області від 17.05.2010 у справі № 10/71(11/170) скасувати.

Позов задоволити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Юність”, Луганська область, м. Краснодон, проспект 60-річчя СРСР, буд. 40, код 14312766, на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, пл. Героїв ВВВ, 3-а, м. Луганськ, код 13398493, збитки у розмірі 132 629,44 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Юність”, Луганська область, м. Краснодон, проспект 60-річчя СРСР, буд. 40, код 14312766, на користь Державного бюджету України на п/р 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач –УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200, державне мито в сумі 1326,29 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Юність”, Луганська область, м. Краснодон, проспект 60-річчя СРСР, буд. 40, код 14312766, на користь Державного бюджету України на п/р 31211259700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач –УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050000, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Головуючий Л.Ковтонюк

Судді: Т.Данилова

В.Цвігун