Рішення № 120901831, 24.07.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року Справа № 160/8653/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

25.04.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» до Дніпровської митниці, поданий представником позивача адвокатом Сергєєвою Майєю Шаукатівною, у якому позивач просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці - №UА110150/2022/000061/1 від 06.12.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що надані Позивачем митниці документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені Відповідачем розбіжності є необґрунтованими та безпідставними. Крім того, щодо обґрунтованості застосування митним органом другорядного методу (резервного методу) визначення митної вартості придбаного позивачем товару відповідно до ст. 64 Митного кодексу України, позивачем вказано, що у спірному рішенні про коригування заявленої митної вартості орган доходів і зборів не навів жодного пояснення щодо застосування цін згідно зазначених у рішенні митних декларації та зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України. На думку позивача, Дніпровська митниця не навела жодного доводу з якого декларант не міг застосувати визначення митної вартості за ціною договору та безпідставно застосував резервний метод визначення митної вартості придбаного позивачем оминувши інші другорядні (попередні) методи, які один за одним повинні застосовуватися при визначенні ціни ввезеного товару на митну територію України, які передують резервному.

Крім цього, в адміністративному позові було зазначено, що ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ у зв`язку з розглядом справи в суді (на день подання позову до суду) несе судові витрати у розмірі 12744,37 грн. (5744,37 грн. судового збору та 7000 грн. витрати на правничу допомогу. При цьому, позивачем звернута увагу, що гонорар адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не потребує надання детального опису робіт.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- належним чином засвідчені копії доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, або клопотання про їх витребування у відповідності до вимог ст.80 КАС України.

Копію ухвали, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, 11.05.2023 направлено засобами телекомунікаційного зв`язку на електронні адреси позивача та його представника, зазначені в позовній заяві, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк для усунення недоліків до 16.05.2023.

16.05.2023 до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої надано уточнену позовну заяву з аналогічними позовними вимогами та додаткові докази.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

За інформацією КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження 31.05.2023 надіслано одержувачам АБ «Майя Сергєєва та партнери» та Дніпровській митниці за допомогою підсистеми «Електронний суд» в їх електронний кабінет, а копію уточненого адміністративного позову відповідачу 01.06.2023, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, копію ухвали та копію позовної заяви в паперовому вигляді отримано представником відповідача 08.06.2023, про щ свідчить наявна у матеріалах справи розписка про отримання. Тобто, строк на подання відзиву до 15.06.2023.

16.06.2023 від Дніпровської митниці через «Електронний суд» надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що Посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, а саме: 1. Відповідно до відомостей експортної декларації від 11.09.2022 №223120220003040481 вартість товарів розраховується на рівні 54053,85 дол.США, що не відповідає заявленій фактурній вартості у гр.22 ЕМД 60816,43 дол.США. В митні декларації країни відправлення відсутні посилання на комерційний документ (контракт або інвойс), транспортний документ OOLU2136189260 не відповідає реквізитам наданого коносаменту SZX220836887. Враховуючи вищезазначене, надану експортну декларацію неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією. 2. Відповідно до електронного інвойсу, виробником товару є «ZHEJIANG SHENGYI TEXTILE CO., LTD» (Китай). У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо виробника товарів. Відповідно до п.2 ст.52 МКУ, декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Стосовно того, що декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником (4104), наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651 затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, відповідно до розділу Поміщення товарів у митні режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території України, тимчасового ввезення, знищення або руйнування, відмови на користь держави та поміщення іноземних товарів у митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, у графі 31 МД зазначаються наступні відомості: «якщо в граф 33 МД код товару згідно УКТЗЕД зазначається на рівні десяти знаків, в окремих полях електронної МД або у разі використання МД на паперовому носії електронної копії МД на паперовому носії без зазначення у паперовому примірнику зазначаються за формою «електронного інвойсу» в розрізі кожного найменування товару відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що є в наявності (серед яких): - найменування товару (згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару); - артикул (марка, модель, сорт, тип тощо); - найменування торговельної марки; - виробник… В електронному інвойсі мають бути зазначені відомості стосовно виробника товару, в товаросупровідних документах у контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки. Як зазначалось вище, то згідно до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. 3. Відповідно до пункту 2.2 зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2018 №8/18, ціна та умови оплати товару, що постачається, узгоджується сторонами у додаткових угодах (специфікаціях). Згідно пункту 2.3 зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2018 №8/18, сторони погоджуються, що форма оплати по цьому контракту для здійснення поставок товару передоплата шляхом банківського переказу на рахунок продавця. 4. Поставку оцінюваної партії товарів здійснено за специфікацією від 07.09.2022 №15 та рахунком-фактурою від 07.09.2022 №MD20220907B-1, відповідно до яких визначена загальна вартість товарів 60816,43 дол. США та умови оплати: 100% протягом 120 днів від дати митного оформлення. Згідно відомостей рахунку-фактури від 07.09.2022 №MD20220907B-1, який надійшов з товаром та на якому наявні відбитки печатей Волинської та Дніпропетровської митниці, інформація щодо умов оплати відсутня. До митного оформлення надано переклад рахунку-фактури від 07.09.2022 №MD20220907B-1, в якому вказані умови оплати: 100% протягом 120 днів від дати митного оформлення, що ставить під сумнів достовірність наведених відомостей. До митного оформлення не надано банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваної партії. Згідно Митного кодексу України, а саме ч.2 ст.53 вказує на подання платіжних документів на оплату товару, а ч.4 ст.58 МКУ зазначає, що є митною вартістю. Відповідно до ч.4-5 ст.58 МКУ: 4. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. 5. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. 5. Відповідно до відомостей документів, наданих до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB SHANGHAI, China, згідно Інкотермс. Заявлено декларантом умови поставки "Free on Board / Вільно на борту" означає, що продавець поставляє товар на борт судна, номінованого покупцем, в пойменованому порту відвантаження, або забезпечує надання поставленого таким чином товару. Ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту судна, і з цього моменту покупець несе всі витрати. Декларантом не було подано документів на підтвердження всіх складових митної вартості, в тому числі це стосується підтвердження витрат по транспортуванню. Відповідно до ч.2 ст.53 МКУ до митного органу подаються транспортні документи. 6. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування 539 677,00 грн. 7. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір комплексного обслуговування від 03.06.2019 №ТЕ03-06/19-2, рахунок від 23.11.2022 №225, рахунок від 08.11.2022 №228, Довідка про транспортні витрати № 251122.1 від 25.11.2022, Довідка про транспортні витрати № 28112022/1 від 28.11.2022. 8. Відповідно до відомостей рахунку від 23.11.2022 №225 визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: Компенсація за оформлення документації за межами державного кордону України 6 279 грн, Компенсація за навантажно-розвантажувальні роботи за межами державного кордону України 139 416 грн, Компенсація портового обслуговування за межами державного кордону України нерезидент 88 642 грн, Компенсація міжнародних транспортних послуг по маршруту: м.Люблін (Польща) - м/п Ягодин 26 288 грн, Компенсація міжнародних транспортних послуг по маршруту: м/п Ягодин - м.Дніпро (Україна) 11 266 грн, Транспортно-експедиторські послуги 2 045 грн з ПДВ (1 704,17 грн без ПДВ). Відповідно до відомостей рахунку від 08.11.2022 №228 визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: Компенсація за перевезення вантажу морським транспортом 767 941 грн, Компенсація за перевезення вантажу морським транспортом 62 167 грн, Транспортно-експедиторські послуги 914 грн з ПДВ (761,67 грн без ПДВ). 9. Загальна вартість транспортних витрат, понесених за межами митної території України, згідно рахунків від 23.11.2022 №225, від 08.11.2022 №228 розраховується на рівні 1 093 198,84 грн, що не відповідає відомостям декларації митної вартості 539 677,00 грн. Заявлений рівень транспортної складової не обчислюється. 10. Відповідно до Довідки про транспортні витрати №251122.1 від 25.11.2022 вказано, що перевезення вантажу у контейнері до порту Гамбург складає 277 007 грн. Відповідно до Довідки про транспортні витрати №28112022/1 від 28.11.2022 вказано, що перевезення вантажу у автомобілі AB3011CP/AB8450XP до м/п Ягодин складає 260 625 грн без ПДВ. Загальна вартість перевезення вантажу у автомобілі AB3011CP/AB8450XP від м/п Ягодин до м.Дніпро (Україна) складає 11 266 грн без ПДВ. Вищевказані відомості не відповідають дійсності та не кореспондуються з даними рахунків від 23.11.2022 №225, від 08.11.2022 №228. Довідка про транспортні витрати, як документ, не відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 та не передбачена договором комплексного обслуговування від 03.06.2019 №ТЕ03-06/19-2. 11. Договором комплексного обслуговування від 03.06.2019 №ТЕ03-06/19-2 передбачено надання заявки на перевезення. Вказаний документ до митного оформлення не надано. 12. Банківські платіжні документи, що підтверджують оплату транспортних витрат, до митного оформлення не надано.

Суд, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, вважає за необхідне прийняти вказаний відзив до розгляду.

За правилами ст.263 КАС України розгляд адміністративної справи мав відбутись до 21.07.2023, проте головуючий суддя Юхно І.В. у період з 05.06.2023 по 23.07.2023 перебувала у відпустці та на лікарняному, суд на підстави положень ч.6 ст.120 КАС України розглядає справу по суті в перший робочий день 24.07.2023.

В ході судового розгляду сторони правом на подання відповіді на відзив та заперечень не скористалися.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (код ЄДРПОУ 38524231) зареєстровано як юридична особа 26.03.2013, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис №14451020000001710.

Видами діяльності позивача є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.75 Оптова торгівля хімічною продукцією; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 13.96 Виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення; 13.99 Виробництво інших текстильних виробів, н.в.і.у; 13.92 Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (Покупець) та компанією ZHEJIANG SHENGYI TEXTILE CO LTD (Китай; Продавець) укладено контракт від 20.07.2018 №8/18, відповідно до якого п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує: товари широкого споживання (Товар), з якістю сертифікату виробника товару.

Відповідно до п. 1.2. Контракту товар постачається в кількості (партіями) та на умовах, узгоджених сторонами в додаткових угодах (специфікаціях) до цього контракту, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Покупець зобов`язується сплатити вартість товару в кількості, за цінами і в порядку, узгодженому сторонами в додаткових угодах (специфікаціях), що є невід`ємною частиною цього контракту (п.1.3 Контракту).

Пунктом 2.2. Контракту визначено, що ціна та умови оплати товару, що постачається, узгоджуються сторонами у додаткових угодах (специфікаціях).

Згідно з п. 3.1. Контракту кількість, асортимент та вартість товару відображається в інвойсі при відвантаженні чергової партії товару.

Пунктом 3.3 Контракту визначено, що поставка Товару здійснюється морським і автомобільним транспортом. Поставка товару здійснюється на умовах FOB Shenzhen (China) (ИНКОТЕРМС 2011), узгоджених Сторонами в специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього контракту на кожну окрему партію товару.

Між сторонами узгоджено Специфікацію від 07.09.2022 №15 на текстильні вироби в асортименті у кількості 906 та 112 671 метрів на загальну суму 60 816,43 USD, у якій визначено умови поставки FОВ SHANGHAI, China, умови оплати оплата 100% протягом 120 днів з дати митного оформлення країни походження.

Контрагентом позивачу виставлено комерційний інвойс на загальну суму 60 816,43 USD, у якому також визначено умови поставки FОВ SHANGHAI, China, умови оплати оплата 100% протягом 120 днів з дати митного оформлення країни походження.

ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» через митного брокера ФОП ОСОБА_1 до митного контролю та митного оформлення подано електронну митну декларацію (далі ЕМД) №22UА110150014057U3 на товари:

«1. Тканина - текстильний матеріал, виготовлена шляхом переплетення, вибілена та не вибілена, ширина тканини з урахуванням пругів складає 220см. Переплетення тканини полотняне. Тканина виготовлена з комплексних синтетичних поліефірних текстурованих ниток на 100%, не має просочення та покриття, які б сприймалися неозброєним оком, з тисненням, різних артикулів, використовується у меблевій промисловості: щільність 80(+/-5) гр./м.кв.: 220CM/80GSM WHITE - 71423м.п., 220CM/80GSM WHІTE&EMBOSSED -11# (100М PER ROLL) - 7681м.п.; 220CM/80GSM WHІTE&EMBOSSED -11# (150M PER ROLL) 7361м.п., 220CM/80GSM WHІTE&EMBOSSED -16# (100M PER ROLL) 5278м.п., 220CM/80GSM WHІTE&EMBOSSED -16# (150M PER ROLL) - 7472м.п.

2. Пофарбована тканина полотняного переплетення, повністю виготовлена з поліефірних комплексних текстурованих ниток, не має ворсу, покриття, армування або просочення, яке сприймається не озброєним оком, щільність 80+/-1 гр./м.кв. відповідно: 220CM/80GSM 17-0205 (100М PER ROLL) - 4496м.п., щільність 78+/-1гр./м.кв. 220CM/80GSM 19-4227 (100М PER ROLL) - 2400м.п., щільність 81+/-1гр./м.кв. 220CM/80GSM 13-5304 (100М PER ROLL) - 3288м.п., щільність 82+/-1гр./м.кв. 220CM/80GSM 13-5304 (150М PER ROLL) - 3272м.п., щільність 82+/-1гр./м.кв» на умовах поставки FОВ CN SHANGHAI (графа 20), до якої на підтвердження митної вартості товару 60816,43 USD позивачем надано (графа 44):

- Контракт №8/18 від 20.07.2018 року; Специфікацію №15 від 07.09.2022 року; Комерційну пропозицію б/н від 07.09.2022 року; Переклад комерційної пропозиції б/н від 07.09.2022 року; Комерційний інвойс МD20220907В-1 від 07.09.2022 року; Комерційний інвойс МD20220907В-1 від 07.09.2022 року з уточненнями; Переклад комерційного інвойсу МD20220907В-1 від 07.09.2022 року з уточненнями; Пакувальний лист б/н від 07.09.2022 року; Переклад пакувального листа б/н від 07.09.2022року; Свіфт б/н від 18.10.2022 року; Коносамент SZX220836887; Переклад коносаменту SZX220836887; ЦМР №866522 від 25.11.2022 року; Сертифікат про походження товару С225596871490008 від 23.11.2023 року; Рахунок-фактуру №225 від 23.11.2022 року; Рахунок-фактура №228 від 08.11.2022 року; Рахунок-фактуру №228 від 08.11.2022 року з уточненнями; Платіжну інструкцію №5546 від 18.01.2023 року; Платіжну інструкцію №5328 від 06.12.2022 року; Довідку про транспортні витрати від 25.11.2022 року; Довідку про транспортні витрати від 28.11.2022 року: Довідку про транспортні витрати від 28.11.2022 року з уточненнями; Договір перевезення №ТЕ03-06/19-2 від 03.06.2019 року; Договір про надання послуг митного брокера №29 від 02.07.2018 року; Сертифікат якості від 07.09.2022 року; Митну декларацію країни відправлення 223120220003040481 від 11.09.2022 року.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого зазначено про виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1)ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» до митного контролю та оформлення ЕМД від 06.12.2022 № 22UAI10150014078U1 заявлено партію товару. імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр.44) від 20.07.2018 №/18 з «ZHEJIANG SHENGYI TEXTILE СО., LTD», рахунком-інвойсом № MD20220907B-1 від 07.09.2022. Відповідно до відомостей експортної декларації від 11.09.2022 №223120220003040481 вартість товарів розраховується на рівні - 54053,85 дол.США, що не відповідає заявленій фактурній вартості у гр.22 ЕМД - 60816,43 дол.США.

2) В митні декларації країни відправлення відсутні посилання на комерційний документ (контракт або інвойс), транспортний документ OOLU2136189260 не відповідає реквізитам наданого коносаменту SZX220836887. Враховуючи вищезазначене, надану експортну декларацію неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією;

3)відповідно до електронного інвойсу, виробником товару є «ZHEJIANG SHENGY1 TEXTILE CO., LTD» (Китай). У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо виробника товарів;

4)відповідно до пункту 2.2 зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2018 №8/18, ціна та умови оплати товару, що постачається, узгоджується сторонами у додаткових угодах (специфікаціях). Згідно пункту 2.3 зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2018 №8/18, сторони погоджуються, що форма оплати по цьому контракту для здійснення поставок товару - передоплата шляхом банківського переказу на рахунок продавця. Поставку оцінюваної партії товарів здійснено за специфікацією від 07.09.2022 № 15 та рахунком-фактурою від 07.09.2022 №MD20220907B-1, відповідно до яких визначена загальна вартість товарів - 60816,43 дол. США та умови оплати: 100% протягом 120 днів від дати митного оформлення. Згідно відомостей рахунку-фактури від 07.09.2022 №MD20220907B-1, який надійшов з товаром та на якому наявні відбитки печатей Волинської та Дніпропетровської митниці, інформація щодо умов оплати - відсутня. До митного оформлення надано переклад рахунку-фактури від 07.09.2022 №MD20220907B-1, в якому вказані умови оплати: 100% протягом 120 днів від дати митного оформлення, що ставить під сумнів достовірність наведених відомостей;

5)відповідно до відомостей документів, наданих до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB SHANGHAI, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів, за терміном FOB продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 539 677,00 грн. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір комплексного обслуговування від 03.06.2019 №ТЕ03-06/19-2, рахунок від 23.11.2022 №225, рахунок від 08.11.2022№228, Довідка про транспортні витрати № 251122.1 від 25.11.2022, Довідка про транспортні витрати № 28112022/1 від 28.11.2022. Відповідно до відомостей рахунку від 23.11.2022 №225 визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: Компенсація за оформлення документації за межами державного кордону України - 6 279 грн. Компенсація за навантажно-розвантажувальні роботи за межами державного кордону України - 139 416 грн., Компенсація портового обслуговування за межами державного кордону України нерезидент - 88 642 грн., Компенсація міжнародних транспортних послуг по маршруту: м. Люблін (Польща) - м/п Ягодин - 26 288 грн., Компенсація міжнародних транспортних послуг по маршруту: м/п Ягодин - м. Дніпро (Україна) - 11 266 грн., Транспортно-експедиторські послуги - 2 045 грн. з ПДВ (1 704,17 грн. без ПДВ). Відповідно до відомостей рахунку від 08.11.2022 №228 визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: Компенсація за перевезення вантажу морським транспортом 767 941 грн., Компенсація за перевезення вантажу морським транспортом - 62 167 грн., Транспортно-експедиторські послуги - 914 грн. з ПДВ (761,67 грн. без ПДВ) Загальна вартість транспортних витрат, понесених за межами митної території України, згідно рахунків від 23.11.2022 №225, від 08.11.2022 №228 розраховується на рівні - 1 093 198,84 грн., що не відповідає відомостям декларації митної вартості - 539 677,00 грн. Заявлений рівень транспортної складової не обчислюється. Відповідно до Довідки про транспортні витрати №251122.1 від 25.11.2022 вказано, що перевезення вантажу у контейнері до порту Гамбург складає 277 007 грн. Відповідно до Довідки про транспортні витрати №28112022/1 від 28.11.2022 вказано, що перевезення вантажу у автомобілі НОМЕР_1 / НОМЕР_2 до м/п Ягодин складає - 260 625 грн. без ПДВ. Загальна вартість перевезення вантажу у автомобілі АВ3011СР/ НОМЕР_2 від м/п Ягодин до м. Дніпро (Україна) складає - 11 266 грн. без ПДВ. Вищевказані відомості не відповідають дійсності та не кореспондуються з даними рахунків від 23.11.2022 №225, від 08.11.2022 №228. Довідка про транспортні витрати, як документ, не відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 та не передбачена договором комплексного обслуговування від 03.06.2019 №ТЕ03-06/19-2. Договором комплексного обслуговування від 03.06.2019 №ТЕ03-06/19-2 передбачено надання заявки на перевезення. Вказаний документ до митного оформлення не надано.

З огляду на викладене, а також враховуючи опрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митниця відповідно до п.3 ст.53 МК України декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінованого товару;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також у електронному повідомленні зазначено, що згідно ч.6 ст.53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

06.12.2022 декларантом було повідомлено митниці, що будь-які інші документи у ході митного оформлення товару, задекларованого за ЕМД №22UА110150014057U3 від 06.12.2022 надати у 10-денний термін немає можливості.

06.12.2022 відповідач рішенням №UА110150/2022/000061/1 скоригував митну вартість за резервним методом 2-ґ товару №1 до рівня ЕМД №22UА110150014057U3 (№UА1101502022/014057) 5,53 дол.США/кг, що розраховується як 0,4666 дол.США/кв.м., товару №2 до рівня ЕМД №22UА110150014057U3 (№UА1101502022/014057) 5,53 дол.США/кв., що розраховується як 0,44635 дол.США/кв.м., яке мотивовано наступним:

- декларантом не надано додаткові документи у спростування виявлених невідповідностей та розбіжностей. Методи на основі віднімання (ст.62 МКУ) та додавання (ст.63 МКУ) вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об`єктивними, підтверджуються документально, піддаватися обчисленню. Відсутність у митниці та не надання декларантом необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару за кодом згідно УКТЗЕД 5407510000 «Тканини вибілені полотняного переплетення, виготовлена з комплексних текстурованих ниток поліефіру, без просочення, дублювання та покриття, для виготовлення постільної білизни Мікрофайбер поліестровий, склад: поліестер розмір ширина рулону 220см, white color (80г/м2, поверхнева щільність 83+/-7г/м2)», вага 9350 кг, імпортованого за угодою з виробником, країна виробництва та відправлення - Китай, комерційні умови поставки - CIF Gdynia, митне оформлення якого здійснено за ціною самостійно визначеною декларантом за резервним методом та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 28.11.2022 №22UA209230014247U3 за ціною - 5,53 дол.США/кг, що розраховується як 0,4666 дол.США/кв.м. ((5,53 дол.США/кг * 18418,77 кг)/ 218273 м.кв); В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару за кодом згідно УКТЗЕД 5407520000 «Тканини пофарбовані полотняного переплетення, виготовлена з комплексних текстурованих ниток поліефіру, без просочення, дублювання та покриття, для виготовлення постільної білизни Мікрофайбер поліестровий, склад: поліестер розмір ширина рулону 220см, blue color (80г/м2, поверхнева щільність 81+/-7г/м2» вага 7090 кг, імпортованого за угодою з виробником, країна виробництва та відправлення - Китай, комерційні умови поставки - CIF Gdynia, митне оформлення якого здійснено за ціною договору та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 25.11.2022 №22UA209230014029U8 за ціною - 5,53 дол.США/кг, що розраховується як 0,4635 дол.США/кв.м. ((5,53 дол.США/кг * 2481,23 кг)/ 29603 м.кв).

Крім того, Дніпровською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2022/000196, яка в межах заявленого до розгляду спору позивачем не оскаржується.

Поряд із цим, судом встановлено, що декларант скористався правом на митне оформлення під гарантійні зобов`язання та товар випущений у вільний обіг за наступними ЕМД №22UA110150014078U1, в графі 43 якої декларантом було зазначено: у лівому підрозділі номер методу визначення митної вартості, що використовувався (1 за ціною договору), а у правому підрозділі порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом (6 резервний метод). Крім того, у графі 45 ЕМД вказано відповідну суми коригування 2419005,13.

Не погодившись із прийнятими рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цимМитним кодексом України, Податковимкодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2статті 1 Митного кодексу України; далі МК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 7 МК України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 -4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене ч.5 ст.54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

При цьому, суд звертає увагу, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Викладена правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 25.06.2020 у справі № 805/2380/16-а, від 20.10.2020 у справі №809/1056/16, від 02.03.2021 у справі № 809/857/17.

Згідно з частиною 5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, суд звертає увагу, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а, від 10.06.2020 у справі № 1.380.2019.004752, від 25.06.2020 у справі № 805/2380/16-а.

В ході судового розгляду справи з`ясовано, що підставою для витребування додаткових документів слугувало спрацювання форми контролю системи управління ризиками, а також наявність в інформаційній базі митного органу рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству за вищою митною вартістю.

Так, при проведенні перевірки документів, які надані декларантом у підтвердження заявленої митної вартості товарів, посадовою особою митниці відносно спірної ЕМД встановлені наступні розбіжності:

1) ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» до митного контролю та оформлення ЕМД від 06.12.2022 № 22UAI10150014078U1 заявлено партію товару. імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр.44) від 20.07.2018 №/18 з «ZHEJIANG SHENGYI TEXTILE СО., LTD», рахунком-інвойсом № MD20220907B-1 від 07.09.2022. Відповідно до відомостей експортної декларації від 11.09.2022 №223120220003040481 вартість товарів розраховується на рівні - 54053,85 дол.США, що не відповідає заявленій фактурній вартості у гр.22 ЕМД - 60816,43 дол.США.

2) в митні декларації країни відправлення відсутні посилання на комерційний документ (контракт або інвойс), транспортний документ OOLU2136189260 не відповідає реквізитам наданого коносаменту SZX220836887. Враховуючи вищезазначене, надану експортну декларацію неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією;

3) відповідно до електронного інвойсу, виробником товару є «ZHEJIANG SHENGY1 TEXTILE CO., LTD» (Китай). У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо виробника товарів;

4) відповідно до пункту 2.2 зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2018 №8/18, ціна та умови оплати товару, що постачається, узгоджується сторонами у додаткових угодах (специфікаціях). Згідно пункту 2.3 зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2018 №8/18, сторони погоджуються, що форма оплати по цьому контракту для здійснення поставок товару - передоплата шляхом банківського переказу на рахунок продавця. Поставку оцінюваної партії товарів здійснено за специфікацією від 07.09.2022 № 15 та рахунком-фактурою від 07.09.2022 №MD20220907B-1, відповідно до яких визначена загальна вартість товарів - 60816,43 дол. США та умови оплати: 100% протягом 120 днів від дати митного оформлення. Згідно відомостей рахунку-фактури від 07.09.2022 №MD20220907B-1, який надійшов з товаром та на якому наявні відбитки печатей Волинської та Дніпропетровської митниці, інформація щодо умов оплати - відсутня. До митного оформлення надано переклад рахунку-фактури від 07.09.2022 №MD20220907B-1, в якому вказані умови оплати: 100% протягом 120 днів від дати митного оформлення, що ставить під сумнів достовірність наведених відомостей;

5) відповідно до відомостей документів, наданих до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB SHANGHAI, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів, за терміном FOB продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 539 677,00 грн. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір комплексного обслуговування від 03.06.2019 №ТЕ03-06/19-2, рахунок від 23.11.2022 №225, рахунок від 08.11.2022 №228, Довідка про транспортні витрати № 251122.1 від 25.11.2022, Довідка про транспортні витрати № 28112022/1 від 28.11.2022. Відповідно до відомостей рахунку від 23.11.2022 №225 визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: Компенсація за оформлення документації за межами державного кордону України - 6 279 грн. Компенсація за навантажно-розвантажувальні роботи за межами державного кордону України - 139 416 грн., Компенсація портового обслуговування за межами державного кордону України нерезидент - 88 642 грн., Компенсація міжнародних транспортних послуг по маршруту: м. Люблін (Польща) - м/п Ягодин - 26 288 грн., Компенсація міжнародних транспортних послуг по маршруту: м/п Ягодин - м. Дніпро (Україна) - 11 266 грн., Транспортно-експедиторські послуги - 2 045 грн. з ПДВ (1 704,17 грн. без ПДВ). Відповідно до відомостей рахунку від 08.11.2022 №228 визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: Компенсація за перевезення вантажу морським транспортом 767 941 грн., Компенсація за перевезення вантажу морським транспортом - 62 167 грн., Транспортно-експедиторські послуги - 914 грн. з ПДВ (761,67 грн. без ПДВ) Загальна вартість транспортних витрат, понесених за межами митної території України, згідно рахунків від 23.11.2022 №225, від 08.11.2022 №228 розраховується на рівні - 1 093 198,84 грн., що не відповідає відомостям декларації митної вартості - 539 677,00 грн. Заявлений рівень транспортної складової не обчислюється. Відповідно до Довідки про транспортні витрати №251122.1 від 25.11.2022 вказано, що перевезення вантажу у контейнері до порту Гамбург складає 277 007 грн. Відповідно до Довідки про транспортні витрати №28112022/1 від 28.11.2022 вказано, що перевезення вантажу у автомобілі НОМЕР_1 / НОМЕР_2 до м/п Ягодин складає - 260 625 грн. без ПДВ. Загальна вартість перевезення вантажу у автомобілі АВ3011СР/ НОМЕР_2 від м/п Ягодин до м. Дніпро (Україна) складає - 11 266 грн. без ПДВ. Вищевказані відомості не відповідають дійсності та не кореспондуються з даними рахунків від 23.11.2022 №225, від 08.11.2022 №228. Довідка про транспортні витрати, як документ, не відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 та не передбачена договором комплексного обслуговування від 03.06.2019 №ТЕ03-06/19-2. Договором комплексного обслуговування від 03.06.2019 №ТЕ03-06/19-2 передбачено надання заявки на перевезення. Вказаний документ до митного оформлення не надано.

Щодо наведених зауважень митного органу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд вважає безпідставними зауваження відповідача про те, що відповідно до відомостей експортної декларації від 11.09.2022 №223120220003040451 вартість товарів розраховується на рівні56654 дол. США, що не відповідає заявленій фактурній вартості у гр. 22 ЕМД64097,82 дол. США. з огляду на таке.

Згідно ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

З вказаної норми права вбачається, що використанню митним органом даних експортної декларації країни відправлення має передувати вимога її перекладу на українську мову, що за обставин цієї справи не здійснено.

Суд звертає увагу на положення ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Твердження про вартість товарів згідно експортної декларації від 11.09.2022 №223120220003040481 на рівні56654 дол. США відповідачем не доведено. Окрім цього, суд звертає увагу на те, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 року по справі №809/278/17, від 24.10.2019 року у справі № 815/7158/15.

Відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товарів на основі інших наданих до митного оформлення документів, передусімосновних документів, які підтверджуються митну вартість товару та були надані відповідачу.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позиції щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країн відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Щодо тверджень відповідача про те, що в митній декларації країни відправлення відсутні посилання на комерційний документ (контракт або інвойс), транспортний документ OOLU2136189260 не відповідає реквізитам наданого коносаменту SZX220938309, у зв`язку з чим надану експортну декларацію неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією, суд наголошує, що відповідачем також не доведено неможливість визначення митної вартості по операції з постачання без експортної митної декларації.

Також суд зазначає, що посилання на контейнер 00СU8016982 (OOLНМЕ 8609) було визначено у пакувальному листі та коносаменті. Також коносамент містить інформацію про номер замовлення на загрузку (OOLU2136189260), який міститься в експортній декларації країни відправлення.

Відносно зауважень митниці про відповідно до електронного інвойсу, виробником товару є «ZHEJIANG SHENGY1 TEXTILE CO., LTD» (Китай). У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо виробника товарів, суд зазначає, що сертифікат походження товару не підтверджує його митну вартість, оскільки не міститься в переліку документів, на підставі яких визначається митна вартість товару у статті 53 Митного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16.11.2018 року у справі №813/1012/17.

У зв`язку з цим суд зазначає, що наявність у товаросупровідних документах відомостей про виробника товарів не впливає на визначення його митної вартості. Окрім цього, за обставин цієї справи походження товару є визначеним та підтвердженим сертифікатом походження, що відповідачем не заперечувалося.

Водночас, суд акцентує увагу, що відповідач у оскаржуваному рішенні не зазначив яким чином ці обставини заважають визначити йому числове значення митної вартості товару.

Щодо вимоги митного органу до декларанта про надання в разі здійснення оплати банківських платіжних документів, суд звертає увагу, що декларантом з Продавцем товару відповідно Специфікації від 07.09.2022 №15 було узгоджено умови оплати оплата 100% протягом 120 днів від дати митного оформлення.

Тобто, на момент митного оформлення строк оплати ще не настав, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст. 53 МК України надання банківських документів не є обов`язковим.

Більш того, суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.

Наведені висновки щодо умов оплати за товар неодноразово висловлювались Верховним Судом при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості, зокрема у постановах від 11.04.2018 у справі№804/4680/16, від 30.11.2018 у справі №815/4044/15, від 11.06.2019 у справі № 813/1755/17 від 29.07.2020 у справі №420/1709/19.

Стосовно сумнівів митного органу щодо витрат на транспортування оцінюваної партії товару, суд звертає увагу на таке.

Поставка оцінюваної партії товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки FOB SHANGHAI (Китай).

Відповідно до Інкотермс 2010 умови поставки FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту.

Тобто, за умовами терміну FOB на продавця покладаються обов`язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно. До складових митної вартості товару належать б фактурна вартість товару, фрахт судна. При цьому, термін FOB не покладає на покупця обов`язку здійснювати обов`язкове страхування товару, це його право.

Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 по справі №804/16553/14 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір комплексного обслуговування від 03.06.2019 №ТЕ03-06/19-2, рахунок від 23.11.2022 №225, рахунок від 08.11.2022 №228, Довідка про транспортні витрати № 251122.1 від 25.11.2022, Довідка про транспортні витрати № 28112022/1 від 28.11.2022.

Матеріалами справи підтверджується, що 03 червня 2019 року позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технологічна Експедиція» (даліЕкспедитор) укладено договір комплексного обслуговування №ТЕ03-06/19-2, за яким виконавець (Експедитор) зобов`язався за плату та за рахунок замовника (позивача) організувати транспортно-експедиційне обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, страхування вантажів, а також надати інші транспортно-експедиторські, митно-брокерські та/або організацію сюрвеєрських послуг замовнику за згодою сторін на умовах, визначених даним договором.

Експедитором виставлено позивачу до оплати рахунки від 08.11.2022 року №228на суму 831022,00 грн, від 23.11.2022 року №226на суму 273936,00 грн, від 23.11.2022 року №225 на суму 273936,00 грн.

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 25.11.2022 року №251122.1 вартість перевезення вантажу у контейнері ООСU8016982 за документом MBL №OOLU2136189260 на адресу позивача до порту Гамбургу, Німеччина складає 277007,00 грн без ПДВ, вантаж не страхувався.

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 28.11.2022 року №281122/2 загальна вартість перевезення вантажу до м/п Ягодин складає 260625 грн без ПДВ. Загальна вартість перевезення до м. Дніпро складає 11266,00 грн без ПДВ. Загальна вартість транспортно-експедиторських послуг складає 2045 грн з ПДВ. Вантаж страхувався.

У довідці про транспортні витрати з уточненнями від 28.11.2022 року №2811220222/1 загальна вартість перевезення вантажу до м/п Ягодин складає 260625 грн без ПДВ. Загальна вартість перевезення до м. Дніпро складає 11266,00 грн без ПДВ. Загальна вартість транспортно-експедиторських послуг складає 2045 грн з ПДВ. Вантаж страхувався. У довідках про транспортні витрати №251122.1 від 25.11.2022 та №28112022/1 від 28.11.2022 з уточненнями містяться дані, що перевезення товару по морю та суші до митного кордону України складає 539 677 грн. Крім того, в довідках заявлено, що товар не страхувався.

28 листопада 2022 року позивачем на користь Експедитора платіжним дорученням №5328 сплачено 273936,00 грн (за рахунком від 23.11.2022 року №225), 18 січня 2023 року позивачем на користь Експедитора платіжною інструкцією №5546 сплачено 831022,00 грн (за рахунком від 08.11.2022 року №228).

Суд вказує, що визначаючи митну вартість з урахуванням рахунків від 08.11.2022 року №228, від 23.11.2022 року №226, від 23.11.2022 року №225 відповідачем не враховано, що транспортні витрати здійснено не лише щодо спірної операції з постачання, а такі витрати стосуються не тільки одного контейнеру, яким здійснено спірну операцію з постачання, а й двох інших.

В свою чергу з матеріалів справи вбачається обґрунтованість заявлення транспортної складової митної вартості в сумі 539677,00 грн. Так, згідно довідки про транспортні витрати з уточненнями від 28.11.2022 року №2811220222/1 загальна вартість перевезення товару по морю та суші до митного кордону України складає 539 677 грн.

Щодо заявки на перевезення суд зазначає, що відповідачем не обґрунтування неможливість визначення митної вартості без цього документу. В свою чергу суд зазначає, що наявні в матеріалах справи та надані відповідачу доказу на підтвердження транспортної складової митної вартості належним чином підтверджують обґрунтованість заявленого розміру цієї складової.

Щодо інших запитуваних митницею під час проведення консультації додаткових документів, суд вважає за необхідне зазначити, виписка з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, каталоги фірми - виробника в силу положень ч.3 ст. 53 МК України є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, митним органом у повідомленні про необхідність надання додаткових документів жодним чином не обґрунтовано які саме розбіжності можуть усунути саме вказані митним органом документи.

Щодо аргументів відповідача про те, що відповідно до цінової бази даних митних органів наявні митні оформлення подібних товарів за ціною за одиницю вище ніж заявлена, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості

Наведений висновок узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, яка викладена зокрема у постановах від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 та від 02.03.2021 у справі № 380/842/20.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Необхідність дотримання наведеного правила неодноразово наголошувалось Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.10.2020 у справі № 826/13139/15, від 22.07.2021 у справі № 540/1918/20.

Проте, суд наголошує, що в графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів міститься лише посилання на цінову інформацію, за певною митною декларацію без посилання на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Крім того, стосовно щодо вищевказаних розбіжностей, встановлених митним органом під час митного оформлення спірної ЕМД суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не було обґрунтовано взаємозв`язок між такими розбіжностями із складовими митної вартості заявленого до митного оформлення ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ».

Отже, з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, проте не надання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості.

Водночас, суд наголошує, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Проте, відповідачем під час судового розгляду не надано жодних доказів недостовірності заявленої ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Наведений висновок корелюється з правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 по справі №810/1175/16.

Отже, з огляду на фактичні обставини справи та, враховуючи правові позиції Верховного Суду, суд приходить до висновку, що в заявленому розгляду спорі розбіжності, на які посилається відповідача, не могли свідчили про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

Судом також враховано, що в спірному рішення митним органом не було підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар; не спростована правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом; не доведена наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем.

Також, суд звертає увагу, що митниця,приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини 2статті 55 Митного кодексу Українищодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Наведена позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 09.04.2020 по справі №826/4827/16.

Таким чином, суд приходить до висновку, що митний орган в ході судового розгляду не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Суд також звертає увагу, що Європейським Судом з прав людини неодноразово підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування», зокрема, у справі «Рисовський проти України» (рішення від 20.10.2011 заява №29979/04). Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

В рішенні «Щокін проти України» від 14.10.2010 (заяви №23759/03 та №37943/06) ЄСПЛ вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.03.2006 №3477-ІV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Більш того, суд звертає увагу, що Верховний Суд у справі №815/1670/17 зазначив, що в силу частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства. Крім того, якщо у спірних рішеннях не наведено обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості, що є самостійною підставою для їх скасування.

Вказана правова позиція застосована також у постанові Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 1.380.2019.004752

З огляду на викладене, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку про неправомірність спірного рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару вартості від 06.12.2022 №UA110150/2022/000061/1 та наявність підстав для його скасування.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертоїстатті 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно доприписів статті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першоюстатті 77 КАС Українизакріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1статті 143 КАС Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 4650,69 грн, сплачений ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» при поданні до суду адміністративного позову відповідно до платіжного доручення від 21.04.2023, підлягає стягненню з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

Крім того, в адміністративному позові позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до частин 1 та 3статті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС Українивизначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно достатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду, підставу прийти до висновку про те, що витрати сторонина правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи позивачем додано:

- копію договору про надання правничої допомоги від 13.04.2023 №21;

- копію додаткової угоди №1 від 13.04.2023 до Договору про надання правничої допомоги від 13.04.2023 №21;

- копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 13.04.2023 серії АЕ №1191219;

- копію рахунку на оплату від 14.04.2023 №51;

- копію платіжної інструкції від 17.04.2023 №6071 на суму 7000,00 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (Клієнтом) та Адвокатським бюро «Майя Сергєєва та Партнери» (надалі Адвокатське бюро) укладено договір про надання правничої допомоги від 13.04.2023 №21 (далі Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання здійснити оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості Дніпровської митниці, а саме: №UA110150/2022/000061/1 від 06.12.2022 року.

Для реалізації зобов`язань, передбачених п. 1.1 цього Договору, Адвокатське бюро зобов`язується надавати Клієнту протягом строку дії цього Договору правничу допомогу у наступному: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів у судах під час здійснення адміністративного судочинства, а також в інших державних органах, органах місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, перед фізичними та юридичними особами; інша правова допомога за погодженням сторін (п.1.2 Договору).

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 Договору вартість послуг та строк оплати за юридичне супроводження процесу оскарження з судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби, а саме: №UA110150/2022/000061 від 06.12.2022 року, в кожній інстанції передбачається у додаткових угодах.

13.04.2023 між Сторонами також було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правничої допомоги від 13.04.2023 №21, відповідно до умов п.1 якої Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання здійснити оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме: №UA110150/2022/000061/1 від 06.12.2022 року в суді першої інстанції.

За умовами п.2 вказаної Додаткової угоди гонорар є фіксованим і включає в себе повне юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме: №UA110150/2022/000061/1 від 06.12.2022 року в суді першої інстанції та складає 7 000 (сім тисяч) гривень.

Оплата вартості послуг (Гонорару), передбачена п.1 цієї Додаткової угоди, здійснюється протягом десяти календарних днів з моменту виставлення рахунку на оплату. Акт приймання-передачі наданих послуг підписується до завершення судового розгляду в суді першої інстанції. (п.3 Додаткової угоди).

17.04.2023 ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» сплачено на адресу АБ «Майя Сергєєва та Партнери» суму 7000,00 грн. на підставі виставленого Адвокатським бюро рахунку від 14.04.2023 №51, про що свідчить платіжна інструкція 6071.

Пунктом 3.2рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом із тим, з огляду на умови договору про надання правової допомоги суд вважає за необхідне звернути увагу, на правову позиці. Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.12.2020 № 640/18402/19, згідно з якою норма частини 4 статті 134 КАС України запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

При цьому, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛу справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy)», №34884/97).

Судом встановлено, що визначені Договором дії були вчинені Адвокатом в інтересах позивача, проте суд враховує, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, представник позивача не приймав участь судових засіданнях, та не подавав заяв по суті справи, окрім позовної заяви та відповіді на відзив.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням принципу пропорційності та співмірності, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо суми витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, суд дійшов висновку, що з Дніпровської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Вказана сума є співмірною з предметом спору, вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі, у зв`язку з чим у суду наявні підстави для стягнення сум судових витрат на правничу допомогу за нормоюст.143 КАС України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (місцезнаходження: 28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, Звенигородське шосе, буд.1; код ЄДРПОУ 38524231) до Дніпровської митниці (місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22; код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.12.2022 №UA110150/2022/000061/1.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» за рахунок бюджетних асигнувань з Дніпровської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4650,69 грн. (чотири тисячі шістсот п`ятдесят гривень 69 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень нуль копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно