Рішення № 120901830, 30.01.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року Справа № 160/18881/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1 Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, відповідача 2 Служби судової охорони, відповідача 3 Державної судової адміністрації України, відповідача 4 Міністерства фінансів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26.10.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1 Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, відповідача 2 Служби судової охорони, відповідача 3 Державної судової адміністрації України, відповідача 4 Міністерства фінансів України, поданий представником позивача - адвокатом Лимаревою Нелею Анатоліївною, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідачів для залучення до матеріалів справи додаткові докази.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 роз`єднано позовні вимоги у справі №160/16923/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1 Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, відповідача 2 Служби судової охорони, відповідача 3 Державної судової адміністрації України, відповідача 4 Міністерства фінансів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, виділивши в самостійні провадження позовні вимоги, зокрема:

- визнати бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області протиправною в частині:

1) не нарахування та не сплати грошового забезпечення відпрацьованих надурочних робіт ОСОБА_1 в період роботи з березня 2020 року по березень 2022 року у розмірі 126 706, 84 грн.;

2) не нарахування та не сплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з березня 2020 року по березень 2022 року за роботу у нічний час в повному обсязі у розмірі 9 435, 06 грн.;

3) не здійснення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб та військового збору при виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 у період роботи з березня 2020 року по березень 2022 року у розмірі 8 970, 91грн.;

4) не нарахування та не сплати грошових коштів до місячного грошового забезпечення за березень 2020 рік у розмірі 867, 95 грн.;

5) не нарахування та не сплатити ОСОБА_1 додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому ним часу в умовах карантину у розмірі 199 147, 185 грн.;

- зобов`язати територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області Служби судової охорони України:

1) нарахувати та сплатити грошове забезпечення відпрацьованих надурочних робіт ОСОБА_1 у період роботи з березня 2020 року по березень 2022 року у розмірі 126 706, 84 грн.;

2) нарахувати та сплатити ОСОБА_1 у період роботи з березня 2020 року по березень 2022 року грошове забезпечення за роботу у нічний час у розмірі 9 435, 06 грн. в повному обсязі;

3) здійснити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб та військового збору при виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 у період роботи з березня 2020 року по березень 2022 року у розмірі 8 970, 91 грн.;

4) нарахувати та сплатити грошові коштів до місячного грошового забезпечення за березень 2020 рік у розмірі 867, 95 грн.;

5) нарахувати та сплатити додаткову доплату до заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_1 пропорційно відпрацьованому ним часу в умовах карантину відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 у розмірі 199 147, 185 грн.;

- визнати бездіяльність Служби судової охорони України протиправною в частині не внесення ОСОБА_1 до персонального переліку працівників, яким встановлюється доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому ним часу в умовах карантину відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375;

- зобов`язати Службу судової охорони України внести ОСОБА_1 до персонального переліку працівників, яким встановлюється доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому ним часу в умовах карантину відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375;

- визнати бездіяльність Державної судової адміністрації України протиправною в частині не внесення посади (професії) ОСОБА_1 до переліку посад (професій) працівників, яким встановлюються доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому ним часу в умовах карантину відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375;

- зобов`язати Державну судову адміністрації України внести посаду (професію) ОСОБА_1 до переліку посад (професій) працівників, яким встановлюються доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому ним часу в умовах карантину відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375.

Вобґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що в період роботи з березня 2020 року по березень 2022 року відповідач 1 протиправно не нарахував та не сплатив позивачу грошове забезпечення за відпрацьовані надурочні роботи та за роботу у нічний час в повному обсязі. Окрім того, відповідачем 1 протиправно не нараховано та не сплачено позивачу додаткову доплату до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому ним часу в умовах карантину, що стало підставою для звернення з цим адміністративним позовом.

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.11.2022 та реєстру передачі справ судді від 25.11.2022 №6699/22 справа №160/18881/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача 1 Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, відповідача 2 Служби судової охорони, відповідача 3 Державної судової адміністрації України, відповідача 4 Міністерства фінансів України, поданий представником позивача - адвокатом Лимаревою Нелею Анатоліївною, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії передана на розгляд головуючому судді Юхно І.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами статті 262 КАС України; встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачам 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження у справі 01.12.2023 о 20:23 за допомогою підсистеми «Електронний суд» одержувачам адвокату Лимаревій Н.А. (представнику позивача), Службі судової охорони України, Територіальному управлінню Служби судової охорони в Дніпропетровській області в їх електронний кабінет, а копію позову відповідачам 01.12.2022, про що свідчать матеріали справи. Копію ухвали про відкриття провадження по даній справі разом з копією адміністративного позову, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, Державній судовій адміністрації України та Міністерству фінансів України направлено 02.12.2022 засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в позовній заяві, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву на позов з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 19.12.2022.

08.12.2022 засобами телекомунікаційного зв`язку від Міністерства фінансів надійшов відзив на позов, у якому відповідач 4 позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що у період повноваженого складу Вищої ради правосуддя перерозподіл видатків здійснюється Державною судовою адміністрацією України без погодження з Вищою радою правосуддя. Отже, саме на Державну судову адміністрацію України покладено функцію перерозподіл видатків між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня. Крім того, на виконання доручення Прем`єр-Міністра України Мінфін розглянув звернення ДСА і відповідним листом поінформував ДСА, що в умовах воєнного стану для забезпечення Служби судової охорони необхідними коштами ДСА як головний розпорядник коштів за бюджетною програмою КПКВК 05801020 насамперед має використати всі внутрішні резерви. На думку відповідача 4, позовні вимоги в частині Міністерства фінансів України про те, що Постановою №168 покладено обов`язок по опрацюванню питання щодо збільшення видатків відповідних розпорядником бюджетних коштів для забезпечення реалізації, не може свідчити про порушення прав та інтересів Позивача та не має причинно-наслідкового зв`язку.

22.12.2022 від Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, у якому відповідач 1 позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, оскільки з 03 березня 2020 року по 30 березня 2022 року ОСОБА_2 виконував свої функціональні обов`язки контролера II категорії взводу охорони підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області до основних завдань якого належать: - здійснення заходів по забезпеченню охорони судів, органів та установ системи правосуддя; - забезпечення пропуску осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів; - здійснення заходів з охорони, забезпечення недоторканності та цілісності приміщень судів, органів і установ системи правосуддя, недоторканності та цілісності розташованого у таких приміщеннях майна, запобігання недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього; - підтримання громадського порядку у суді; - припинення проявів неповаги до суду; - забезпечення підтримання та реагування на порушення громадського порядку при розгляді справ судом. У період часу з 03 березня 2020 року по 30 березня 2022 року ОСОБА_1 виконував свої функціональні обов`язки у судових установах Дніпропетровської області. У позовній заяві Позивач звертає увагу суду, що згідно статті 162 і Закону України «Про судоустрій і статус суддів» трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю. Однак, слід зауважити, що до працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони. Отже, правові засади організації та діяльності Служби судової охорони, статус співробітника Служби судової охорони, а також порядок проходження служби в Службі судової охорони визначені Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Положенням про Службу судової охорони, Положенням про проходження служби співробітниками Служби судової охорони. Відповідач 3 також просив суд врахувати, що жодного рапорту на адресу територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від ОСОБА_1 про надання часу для відпочинку в порядку компенсації, який передбачений підпунктом 5 пункту 16 Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, не надходило (довідки ВРП та СДЗ надаються). Позивач не був працівником Служби судової охорони, а був його співробітником, який проходив службу, а не працює за трудовим договором, у зв`язку із чим доводи позивача про порушення його прав невиплатою компенсації надурочних робіт є помилковими та необґрунтованими. Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області зауважує, що робочий час та час для відпочинку, а також компенсаційні механізми, пов`язані з проходженням служби співробітниками Служби судової охорони щодо виконання службових обов`язків понад установлений службовий час регульовано Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Положенням про Службу судової охорони, Положенням про проходження служби співробітниками Служби судової охорони Порядком № 384, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах. Таким чином, виплата грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони врегульована спеціальними нормативно-правовими актами, а тому відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу додаткового виду грошового забезпечення у вигляді грошової компенсації за виконання службових обов`язків понад установлений службовий час. Тому, вважаємо неприйнятними посилання позивача на норми Кодексу законів про працю України, оскільки до спірних правовідносин вони не можуть бути застосовані у зв`язку з наявністю вказаного вище спеціального законодавства, саме яким і врегульовані спірні правовідносини.

30.12.2022 від Державної судової адміністрації України надійшов відзив на позов, у якому відповідач 3 позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, виклавши аргументи щодо правомірності дій ДСА України щодо прав позивача на отримання доплати відповідно до Постанови №168.

Суд, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, вважає за необхідне прийняти вказані документи до розгляду.

В ході судового розгляду справи інші відповідачі правом на подання відзиву на позов не скористались. Відповіді на відзив та заперечень відповідно до суду не надходило.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Наказом Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 03.03.2020 №19о/с ОСОБА_1 прийнятий на службу до Служби судової охорони та призначений на посаду контролера II категорії другого взводу охорони першого підрозділу охорони (м.Дніпро) територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області з 03.03.2020, встановлено посадовий оклад у розмірі 3170 грн, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 70% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальне звання та надбавки за стаж служби.

Відповідно до наказу Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 01.04.2020 №38о/с капрала Служби судової охорони ОСОБА_3 переміщено на посаду контролера ІІ категорії першого взводу охорони першого підрозділу охорони (м.Дніпро) територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, звільнивши з посади контролера ІІ категорії другого взводу охорони того ж підрозділу охорони з 01.04.2020.

Наказом Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 23.02.2022 №93о/с сержанта Служби судової охорони ОСОБА_1 контролера ІІ категорії 1 відділення 3 взводу охорони 1 підрозділу охорони (м. Дніпро) Служби судової охорони у Дніпропетровській області звільнено зі служби у Службі судової охорони відповідно до підпункту 7 (за власним бажанням) пункту 2 розділу XII «Положення про проходження служби співробітниками служби судової охорони», у запас збройних сил (із постановкою на військовий облік) з 31.03.2022.

Облік робочого часу відображено у табелях обліку робочого часу співробітниківоб`єкти підрозділу охорони ТУ ССО у Дніпропетровській області та уточнюючих графіках службового навантаження, копії яких містяться у матеріалах справи.

Позивачем надані копії розрахункових листків за березень 2020 березень 2022 року, відповідно до яких позивачу нараховане грошове забезпечення у вказаний період у наступних розмірах:

-березень 2020 року нараховано 12264,90 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2207,68 грн;

-квітень 2020 року нараховано 13140,78 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 3/20 198,13 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2365,34 грн;

-травень 2020 року нараховано 13151,07 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 4/20 398,62 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2367,19 грн;

-червень 2020 року нараховано 13144,61 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 455,56 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2366,03 грн;

-липень 2020 року нараховано 26253,82 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 374,46 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 4725,69 грн;

-серпень 2020 року нараховано 15090,33 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 277,38 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2716,26 грн;

-вересень 2020 року нараховано 26273,62 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 416,06 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 4729,25 грн;

-жовтень 2020 року нараховано 13130,69 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 378,24 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2363,52 грн;

-листопад 2020 року нараховано 16408,01 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 358,76 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2953,44 грн;

-грудень 2020 року нараховано 16488,71 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 11/20 36 год. 237,75 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2967,97 грн;

-січень 2021 року нараховано 13151,94 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 12/20 60 год. 382,59 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2367,35 грн;

-лютий 2021 року нараховано 13207,13 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 1/21 56 год. 411,47 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2377,28 грн;

-березень 2021 року нараховано 13455,28 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 2/21 58 год. 402,19 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2421,95 грн;

-квітень 2021 року нараховано 13448,03 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 3/21 60 год. 378,24 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2420,65 грн;

-травень 2021 року нараховано 13439,33 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 4/21 60 год. 380,40 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2419,08 грн;

-червень 2021 року нараховано 13525,52 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 5/21 62 год. 477,70 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2434,59 грн;

-липень 2021 року нараховано 26857,19 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 6/21 60 год. 416,06 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 4834,29 грн;

-серпень 2021 року нараховано 13521,18 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 7/21 60 год. 178,51 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2433,81 грн;

-вересень 2021 року нараховано 20266,95 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 8/21 60 год. 398,62 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 3648,05 грн;

-жовтень 2021 року нараховано 13532,71 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 9/21 60 год. 378,24 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2435,89 грн;

-листопад 2021 року нараховано 15511,83 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 10/21 38 год. 265,16 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2792,13 грн;

-грудень 2021 року нараховано 16307,44 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 11/21 46 год. 289,98 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2935,34 грн;

-січень 2022 року нараховано 13622,47 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 12/21 42 год. 267,81 грн, в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2452,04 грн;

-лютий 2022 року нараховано 16106,51 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 1/22 40 год. 293,91 грн, допл. за нічні АТ 28 год 194,16 грн., в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 2899,17 грн;

-березень 2022 року нараховано 29196,48 грн, у тому числі допл. за нічні АТ 2/22 18 год. 124,82 грн, допл. за нічні АТ 122 год 773,48 грн., в т.ч. утримано та враховано ПДФО АТ 5255,37 грн.

Нарахування грошового забезпечення у вказаному розмірі підтверджується також наданими до матеріалів справи довідками Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 21.11.2022 №183, №182 та №181.

Листом від 23.09.2022 № 35.06.-632 надано відповідь на адвокатський запит представника позивача адвоката Нелі Лимаревої, згідно з яким для видання наказу про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, необхідна наявність у затвердженому кошторисі ТУ ССО у Дніпропетровській області за фондом оплати праці співробітників відповідних коштів на її виплату. Натомість у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та ТУ ССО у Дніпропетровській області видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, не передбачалися та не затверджувалися, у зв`язку з чим фінансовий ресурс Служби за фондом оплати праці не дозволяє здійснити таку виплату. З огляду на викладене вище накази ТУ ССО у Дніпропетровській області про виплату співробітникам додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, не видавалися. Після надходження відповідних бюджетних асигнувань необхідні накази будуть видані встановленим порядком. Зауважено, що Службою ведеться відповідна робота щодо отримання і державного бюджету додаткових асигнувань для виплати співробітникам Служби зазначеної додаткової винагороди. Додатково повідомлено, що надати Графіки та уточнюючі графіки службового навантаження співробітників 1 підрозділу охорони (м. Дніпро) ТУ СС О у Дніпропетровській та довідки обліку несення служби співробітниками 1 підрозділу охорони (м. Дніпро) ТУ ССО у Дніпропетровській області в нічний час за не надається можливим так як були вилучені для знищення як такі, що не мають культурної цінності та втратили практичне значення (Акт № 1 про знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 10.01.2022 року).

Довідкою Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 21.11.2022 №184 надано відомості щодо відпрацьованих ОСОБА_1 годин у нічний час щомісячно у період з березня 2020 року по березень 2022 року, відповідно до якої позивачу нараховано та виплачено доплату за відпрацьовані години у нічний час у загальній кількості 1358 год у загальній сумі 9106,30 грн. а саме: березень 2020 30 год.; квітень 2020 62 год. 198,13 грн; травень 2020 60 год. 398,62 грн; червень 2020 60 год. 455,56 грн; липень 2020 46 год. 374,46 грн; серпень 2020 54 год. 277,38 грн; вересень 2020 60 год. 416,06 грн; жовтень 2020 54 год. 378,24 грн; листопад 2020 36 год. 358,76 грн; грудень 2020 60 год. 237,75 грн; січень 2021 54 год. 382,59 грн; лютий 2021 58 год. 411,47 грн; березень 2021 60 год. 402,19 грн; квітень 2021 60 год. 378,24 грн; травень 2021 62 год. 380,40 грн; червень 2021 60 год. 477,70 грн; липень 2021 28 год. 416,06 грн; серпень 2021 60 год. 176,51 грн; вересень 2021 60 год. 398,62 грн; жовтень 2021 38 год. 378,24 грн; листопад 2021 46 год. 265,16 грн; грудень 2021 42 год. 289,98 грн; січень 2022 40 год. 267,81 грн; лютий 2022 46 год. 488,07 грн; березень 2022 122 год. 898,30 грн.

У довідці вказано, що відповідно до п. 34 розділу 2 Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384 Співробітникам, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснена одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Довідками Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 21.11.2022 №183, №182 та №181 надано відомості щодо щомісячно нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з березня 2020 року та березня 2022 року. Означеними довідками, зокрема, підтверджено за період проходження позивачем служби нарахування грошового забезпечення:

-за 2020 рік у загальному розмірі 165 379,21 грн, утримання ПДФО у розмірі 29762,37 грн, компенсацію ПДФО у розмірі 29762, грн, утримання військового збору у розмірі 2480,19 грн, утримання профвнесків у розмірі 723,01 грн;

-за 2021 рік у загальному розмірі 307 224,59 грн, утримання ПДФО у розмірі 33520,61 грн, компенсацію ПДФО у розмірі 33520,61 грн, утримання військового збору у розмірі 2793,37 грн, утримання профвнесків у розмірі 1862,24 грн;

-за 2022 рік у загальному розмірі 58 925,46 грн, утримання ПДФО у розмірі 10606,58 грн, компенсацію ПДФО у розмірі 10606,58 грн, утримання військового збору у розмірі 883,89 грн, утримання профвнесків у розмірі 589,25 грн.

Згідно з доповідною запискою від 16.11.2022 начальника служби документального забезпечення та контролю ТУ ССО у Дніпропетровській області повідомлено, що по теперішній час жодних звернень від гр. ОСОБА_1 щодо надання додаткових вихідних днів до служби документального забезпечення та контролю не надходило та не реєструвалось.

Актом № 1 про знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 10.01.2022р. підтверджено вилучення для знищення як такі, що не мають культурної цінності та втратили практичне значення документи за 2020-2021 роки (копія міститься у матеріалах справи).

Не погоджуючись з ненарахуванням та невиплатою грошового забезпечення за відпрацьовані надурочні роботи в період роботи з березня 2020 року по березень 2022 року, грошового забезпечення у період з березня 2020 року по березень 2022 року за роботу у нічний час в повному обсязі, не здійснення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб та військового збору при виплаті грошового забезпечення у період роботи з березня 2020 року по березень 2022 року, грошових коштів до місячного грошового забезпечення за березень 2020 рік, додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому ним часу в умовах карантину, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до статті 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі Закон № 1402-VIII) підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Згідно з положеннямистатті 161 Закону№ 1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома).

Також, Закон № 1402-VIII доповнено статтею 162-1 Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони» від 27.04.2021 № 1417-IX, який набрав чинності 23.05.2021. Отже, не існувала у період до 23.05.2021, та не можуть розповсюджуватись на правовідносини які виникли до прийняття.

Статтею 162-1 Закону № 1402-VIII визначено, що Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України (частина 2). Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю (частина 5 статті 162-1 Закону № 1402-VIII).

Згідно з частиною 1статті 165 Закону №1402-VIII(в редакції що діяла на час проходження служби позивачем), грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У силу частини 2 цієї статті грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони»затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови № 289 надано право Голові Служби судової охорони в межах асигнувань, що виділяються на утримання Служби судової охорони, установлювати, зокрема, надбавку за особливості проходження служби співробітникам Служби судової охорони в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальними званнями та надбавки за стаж служби.

Відповідно до пункту 6 розділу І «Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони», затвердженого вішення Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1052/0/15-19 (далі- Положення №1052/0/15-19), на співробітників поширюються обмеження та вимоги, зокрема, передбачені для співробітників Законом України «Про Національну поліцію» обмеження, пов`язані зі службою в поліції.

Пунктом 16 розділу І Положення № 1052/0/15-19 встановлено, що службовий час і час відпочинку співробітників: 1) особливий характер служби містить такі спеціальні умови для певних категорій співробітників: службу у святкові та вихідні дні; службу позмінно; службу з нерівномірним графіком; службу в нічний час; 2) розподіл службового часу співробітників визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (підрозділу) Служби; 3) для співробітників установлюється п`ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями; 4) вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх співробітників, крім залучених до виконання службових обов`язків; 5) співробітникам Служби, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім співробітників, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі Порядок №384).

Грошове забезпечення співробітникам Служби (далі - співробітники) визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання (пункт 1 розділу І Порядку № 384).

За змістом пунктів 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) надбавка за стаж служби.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:1) підвищення посадового окладу;2) надбавки;3) доплати;4) премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:1) винагороди; 2) допомоги.

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат (пункт 9 розділу І Порядку № 384).

Надбавка за особливості проходження служби співробітникам виплачується в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби за основною штатною або тимчасово виконуваною посадою (пункт 21 розділу ІІ Порядку № 384).

Розмір надбавки за особливості проходження служби встановлюється кожному співробітнику індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби (складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) з урахування показників результативності (своєчасність та якість виконання завдань) на підставі мотивованого подання керівників структурних підрозділів Служби або територіальних управлінь Служби та оголошується відповідним наказом по особовому складу (пункт 22 розділу ІІ Порядку № 384).

При цьому, пунктом 24 розділу І Порядку чітко визначено, що за виконання службових обов`язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення співробітникам додатково не виплачується.

Підпунктом 5 пункту Положення № 1052/0/15-19 окремо встановлено, що співробітникам Служби, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім співробітників, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про те, що виплата грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони врегульована спеціальними нормативно-правовими актами, а тому відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу додаткового виду грошового забезпечення у вигляді грошової компенсації за виконання службових обов`язків понад установлений службовий час.

Посилання позивача на положення Кодексу законів про працю України суд не прийнято до уваги у зв`язку з наявністю вказаного вище спеціального законодавства, саме яким і врегульовані спірні правовідносини.

Суд зазначає, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Правовідносини, які виникають під час проходження публічної служби, за наявності спеціального законодавства регулюються останнім.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від26 травня 2020 року у справі № 820/1267/16.

Щодо посилання на положення статті 162-1 Закону № 1402-VIII, суд зазначає, що аналіз «Положення про Службу судової охорони», затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1051/0/15-19 тавказаної норми свідчить про те, в Службі судової охорони проходять службу співробітники Служби (які приймаються на службу та звільняються зі служби) та працюють інші працівники Служби (які призначаються на посаду та звільняються з посади).

Згідно із пунктами 3, 4 Положення № 1052/0/15-19 співробітниками Служби є громадяни, які в добровільному порядку прийняті на службу до Служби, склали Присягу співробітника Служби та яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання, співробітники належать до персоналу (кадрів) Служби та мають відповідний статус співробітника.

Позивач не є працівником Служби судової охорони, а є його співробітником, який проходить службу, а не працює за трудовим договором із Службою судової охорони.

За таких обставин, суд вважає, що правової підстави для задоволення позову в частині оплати надурочних робіт відсутні.

Стосовно позовних вимог в частині виплати грошового забезпечення за роботу у нічний час, суд зазначає наступне.

Згідно із підпунктом 2 пункту 4 Постанови № 289 установлено виплачувати доплату за службу в нічний час співробітникам Служби судової охорони в розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Як зазначалось пп.1 пунктом 16 розділу І Положення № 1052/0/15-19 встановлено, що службовий час і час відпочинку співробітників: особливий характер служби містить такі спеціальні умови для певних категорій співробітників: службу у святкові та вихідні дні; службу позмінно; службу з нерівномірним графіком; службу в нічний час.

За пунктом 34 розділу ІІ Порядку № 384, співробітникам, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання співробітниками службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00. Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є щоденні накази Служби або територіальних управлінь Служби по особовому складу, в яких зазначаються співробітники, які залучаються до охорони судів, органів та установ системи правосуддя. Нарахування доплати здійснюється за фактичний час несення служби в нічний час, зазначений в довідці обліку несення співробітниками служби в нічний час (додаток 1 до цього Порядку), яка складається на підставі щоденних наказів Служби або територіальних управлінь Служби по особовому складу відповідно до фактичного часу несення служби в нічний час та надається до фінансового підрозділу центрального органу управління Служби або територіального управління Служби до 05 числа поточного місяця за минулий. Співробітникам, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Отже, співробітникам, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Витягом з довідки обліку несення служби співробітниками 1 підрозділу охорони в нічний час та довідкою від 22.11.2022 №184 підтверджено, зокрема, що: за період з березня 2020 року по березень 2022 року нараховано та виплачено грошове забезпечення за загальну кількість 1358 год. у сумі 9106,30 грн.

Таким чином, матеріалами справи непідтверджено порушення прав позивача при нарахуванні та виплаті доплати за службу у нічний час. Посилання позивача на те, що нарахування та сплата за роботу у нічний час не відповідає фактично відпрацьованим ним нічним годинам, належними та допустимими доказами не підтверджується.

За таких обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Стосовно позовних вимог в частині виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі- Порядок № 44), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства, зокрема, є співробітниками Служби судової охорони, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення (пункт 4 Порядку № 44).

Довідками Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 21.11.2022 №183, №182 та №181 надано відомості щодо щомісячно нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з березня 2020 року та березня 2022 року. Означеними довідками, зокрема, підтверджено за період проходження позивачем служби нарахування грошового забезпечення:

-за 2020 рік у загальному розмірі 165 379,21 грн, утримання ПДФО у розмірі 29762,37 грн, компенсацію ПДФО у розмірі 29762, грн, утримання військового збору у розмірі 2480,19 грн, утримання профвнесків у розмірі 723,01 грн;

-за 2021 рік у загальному розмірі 307 224,59 грн, утримання ПДФО у розмірі 33520,61 грн, компенсацію ПДФО у розмірі 33520,61 грн, утримання військового збору у розмірі 2793,37 грн, утримання профвнесків у розмірі 1862,24 грн;

-за 2022 рік у загальному розмірі 58 925,46 грн, утримання ПДФО у розмірі 10606,58 грн, компенсацію ПДФО у розмірі 10606,58 грн, утримання військового збору у розмірі 883,89 грн, утримання профвнесків у розмірі 589,25 грн.

За таких обставин, судом не встановлено порушення прав позивача у цій частині, у зв`язку з чим у задоволенні означених позовних вимог слід відмовити.

Стосовно позовних вимог в частині виплати доплати до грошового забезпечення в умовах карантину, суд зазначає наступне.

29.04.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі Постанова №375).

Пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) (пункт 2 Постанови №375).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади (пункт 4 Постанови № 375).

Пункт 5 Постанови №375 визначено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієїпостанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Суд зазначає, що пунктом 1 Постанови №375 визначено категорії осіб, яким встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу, а саме: окремим категоріям працівників; військовослужбовцям Національної гвардії; військовослужбовцям Державної прикордонної служби;посадовим особам Державної митної служби; особам рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту; поліцейським.

Позивач не є працівником або іншою особою, визначеною у пункті 1 Постанови №375, отже, на нього не розповсюджується положення вказаної постанови.

За таких обставин, суд вважає, що у позивача відсутнє право на отримання означеної доплати, у зв`язку з цим суд вважає за необхідне відмовити у цій частині позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки в силу п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, та з урахуванням того, що в задоволенні позову було відмовлено, то судові витрати в силу вимог ст.139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача 1 Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 57; код ЄДРПОУ 43238738), відповідача 2 Служби судової охорони (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5; код ЄДРПОУ 42902258), відповідача 3 Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5; код ЄДРПОУ 26255795), відповідача 4 Міністерства фінансів України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 00013480) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно