Рішення № 120895349, 07.08.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року Справа № 280/5976/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі - ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000025/2 від 10.01.2024.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 30280,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що позивачем виконані усі умови, визначені Митний кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України) для забезпечення можливості перевірити та підтвердити заявлену ним митну вартість товару. Надані позивачем митниці на підтвердження заявленої митної вартості спірної товарної партії документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не мають ознак підробки, містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, митницею ж наявність сумнівів у правильності заявленої декларантом митної вартості не обґрунтована, більш того, митницею взагалі не зазначено в процесі консультацій щодо митного оформлення жодної розбіжності у поданих товариством документах, що свідчить про відсутність таких розбіжностей, а зазначені митницею документи відсутні у товариства, то вимога митниці про надання зазначених додаткових документів є протиправною. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 01 липня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

15 липня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Тернопільська митниця вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав. Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (надалі АСМО «Інспектор») згенеровано форми митного контролю: «103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»; «105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв»; «106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; «202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»; «911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей». Позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронними повідомленнями вимоги на надання додаткових документів. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МК України, вказано про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. Рішення про коригування митної вартості товару прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягають скасуванню. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

15 липня 2024 року відповідачем подано про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі для повного та всебічного встановлення усіх обставин справи.

Ухвалою суду від 16 липня 2024 року у задоволенні клопотання Тернопільської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, - відмовлено.

05 серпня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення у справі, у яких позивач зазначає, що твердження відповідача про наявність розбіжностей у наданих документах на підтвердження розрахованої декларантом митної вартості не можуть бути визнані обґрунтованими оскільки зазначені в рішенні підстави для коригування митної вартості, визначеної декларантом - жодним чином не впливають на розрахунок і на числові показники задекларованої митної вартості товарів в спірному випадку.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

27.12.2022 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № KL/4 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту. В подальшому компанією YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, додатку (специфікації) до нього № 2023-8 від 11.08.2023, рахунку-фактури № KL2023-8 від 10.09.2023, коносаменту №HS123091479 від 24.09.2023 здійснено поставку ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» товарів (трактори для сільськогосподарських робіт, колісні, нові; машини сільськогосподарські для оброблення ґрунту, навісні грунтофрези до тракторів та мотоблоків), загальною вартістю 267320,00 доларів США. Перевезення товару здійснювалось відповідно до умов Договору ТЕО № KL-584/22 від 07.12.2022, укладеного ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» з експедитором ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТІКС ЛТД». Вартість транспортних витрат товариства до митного кордону з Україною склала 530909,32 грн (14225,87 дол. США).

Після ввезення в Україну товари задекларовані до відділу митного оформлення №3 митного посту «Тернопіль» Тернопільської митниці шляхом електронного декларування за електронною митною декларацією (ЕМД) № 23UA403070006280U3 (номенклатура, кількість, характеристики товару зазначені у графі 31 ЕМД Товари №№ 1-7). Відповідно до п. 3.1 зовнішньоекономічного Контракту, зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB Qingdao (Китай) згідно міжнародних торговельних правил ІНКОТЕРМС 2010.

Митна вартість товару підприємством визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 МК України за основним методом, який встановлений ст. 58 МК України.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № КL/4 від 27.12.2022; додаток (специфікація) до нього № 2023-8 від 11.08.2023; банківська платіжна інструкція щодо оплати вартості товару № 277 від 21.08.2023; заяви на купівлю валюти № 299 від 21.08.2023, № 363 від 15.09.2023; рахунок-фактуру № KL2023-8 від 10.09.2023; пакувальний лист до нього від 10.09.2023; сертифікат країни походження товару № 23C700000889/05404 від 14.12.2023; договір комісії 1503-1 від 15.03.2023; доручення №0707C від 07.07.2023; технічні характеристики товару. Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО № KL-584/22 від 07.12.2022; коносамент № HS123091479 від 24.09.2023; залізничну товаро-транспортну накладну № 06343 від 08.12.2023; заявку на перевезення № 62 від 15.09.2023; рахунок на оплату послуг ТЕО № 342/23 від 16.11.2023; акт виконаних робіт № №342/23 16.11.2023; довідку про транспортні витрати від 17.11.2023.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, позивачу направлено електронне повідомлення про надання документів, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Листом вих. № 134 від 10.01.2024 позивачем додатково надано митниці: прайс-лист від 01.08.2023, комерційна пропозиція від 01.08.2023, банківська платіжна інструкція №332 від 18.09.2023, виписка з банківського рахунку за вересень 2023 року, а також повідомлено митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надані, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

10 січня 2024 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2024/000025/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів №№ 1,2 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - резервний метод, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № 24UA403070000332U6 від 12.01.2024.

Не погодившись з вказаним рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

МК України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 (далі - ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, про що вказано в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 по справі № 826/18258/13-а.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Згідно зі ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з п.2 ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, з таких підстав:

- до митного оформлення надано рахунок на перевезення від 16.11.2023 №342/23, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.11.2023 №342/23, довідку про транспортні витрати від 17.11.2023 №CLL17273, заявку на транспортно-експедиторське обслуговування від 15.09.2023 №62, Договір транспортного експедирування від 07.12.2022 №KL-584/22 де експедитором/виконавцем зазначено «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД», хоча у накладних УМВС від 08.12.2023 № 06343 наявна інформація, щодо перевізників «PKP LHS Sp.z.o.o» та «ТОВ ЛАУДЕ.UA». В коносаменті від 24.09.2023 № HS123091479 зазначено «HUNICORN SHIPPING GO.,LTD». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP LHS Sp.z.o.o», «ТОВ ЛАУДЕ.UA», «HUNICORN SHIPPING GO.,LTD» до перевезення залізничним та морським видами транспорту окрім накладних УМВС та коносаменту відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» та «PKP LHS Sp.z.o.o», «ТОВ ЛАУДЕ.UA », «HUNICORN SHIPPING GO.,LTD».

- прайс-лист від 01.08.2023, комерційна пропозиція від 01.08.2023 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, QINGDAO, що обмежує конкурентність, також зазначені в них ціни діють до 20.08.2023, а інвойс №KL2023-8 датований 10.09.2023.

- в рахунку на перевезення від 16.11.2023 № 342/23, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.11.2023 №342/23 згідно договору від 07.12.2022 №KL-584/22 включає в себе відшкодування витрат на морський фрахт, та міжнародне транспортно-експедиційне перевезення за межами митної території України, хоча згідно заявки на перевезення від 15.09.2023 №62 доставка експедитором вантажу здійснюється за маршрутом QINGDAO-Тернопіль.

- в платіжній інструкції в іноземній валюті від 21.08.2023 №277 не відслідковується яка сума була сплачена відповідно до специфікації від 11.08.2023 №2023-8, також дана платіжна інструкція не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки не містять обов`язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216).

- заявки про купівлю іноземної валюти від 21.08.2023 №299, від 15.09.2023 №363 жодним чином не завірені, відсутні будь-які печатки, штампи, підписи.

- в п.2 специфікації до контракту від 11.08.2023 №2023-8 зазначено: - термін поставки Жовтень - Листопад 2023 року, проте поставка була здійснена в грудні місяці.

Відповідно до частини 5 статті 54 МК України митні органи з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню, тобто митниця повинна мати можливість їх перевірити (наприклад, чи включені в ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на страхування, перевантаження, складування, зберігання товару за межами митної території України, пов`язані з транспортуванням цього товару).

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно- експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).

За поясненнями позивача, перевезення контейнерів з задекларованими товарами з КНР до місця кінцевого призначення здійснювалось на підставі Договору транспортного експедирування 07.12.2022 №KL-584/22, укладеного між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», як Клієнтом та ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД», як Експедитором. Пунктом 2.1.3 Договору визначено, що Експедитор має право укладати від свого імені цивільно-правові договори, угоди, зокрема договорів перевезення, доручення, підряду, зберігання тощо. Відповідно до п. 3.1. Договору, оплата послуг за даним Договором, винагороди Експедитора та компенсація додаткових витрат здійснюється Клієнтом протягом 30 календарних днів з дати виставлення рахунку.

Умовами Договору передбачена можливість залучення Експедитором до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати ТЕП Замовнику, що і було зроблено ним у даному випадку.

Експедитори: «PKP LHS Sp.z.o.o», «ТОВ ЛАУДЕ.UA», «HUNICORN SHIPPING GO.,LTD» були залучені основним Експедитором ТО«КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД`В до доставки вантажу. Позивач не має жодних договірних відносин з означеними суб`єктами підприємницької діяльності, тому зазначені митницею документи у нього відсутні та не могли бути надані позивачем.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У розділі III Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 (далі - наказ № 599), визначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Варто наголосити, що наказ № 599 містить лише приблизний перелік документів, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування.

Вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження транспортних витрат до митного оформлення товару позивачем надано: договір ТЕО № KL-584/22 від 07.12.2022; коносамент № HS123091479 від 24.09.2023; залізничну товаро-транспортну накладну № 06343 від 08.12.2023; заявку на перевезення № 62 від 15.09.2023; рахунок на оплату послуг ТЕО № 342/23 від 16.11.2023; акт виконаних робіт № №342/23 16.11.2023; довідку про транспортні витрати від 17.11.2023, які є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів, враховуючи, що Правилами №599 наведено приблизний перелік документів, які можуть підтвердити витрати на транспортування. При цьому, положеннями МК України не визначено конкретного переліку документів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише договір про перевезення або фінансові га/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, позивач надав наявні в нього документи на підтвердження транспортної складові митної вартості товару, при цьому митний орган не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Твердження відповідача проте, що прайс-лист від 01.08.2023, комерційна пропозиція від 01.08.2023 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, QINGDAO, що обмежує конкурентність, також зазначені в них ціни діють до 20.08.2023, а інвойс №KL2023-8 датований 10.09.2023, суд не приймає як обґрунтовані підстави для коригування митної вартості.

Суд зазначає, що прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Прайс-лист не може вважатися первинним документом і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.

Згідно пункту 13 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положеньМитного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару.

Стосовно зауважень відповідача про те, що в рахунку на перевезення від 16.11.2023 № 342/23, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.11.2023 №342/23 згідно договору від 07.12.2022 №KL-584/22 включає в себе відшкодування витрат на морський фрахт, та міжнародне транспортно-експедиційне перевезення за межами митної території України, хоча згідно заявки на перевезення від 15.09.2023 №62 доставка експедитором вантажу здійснюється за маршрутом QINGDAO-Тернопіль.

Як пояснено позивачем та підтверджується наданими документами, у заявці на перевезення зазначений загальний маршрут, а для підтвердження визначеної декларантом митної вартості, митниці були надані документи, у тому числі рахунок на перевезення від 16.11.2023 №342/23, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.11.2023 №342/23 згідно договору від 07.12.2022 №KL-584/22, якими підтверджується вартість перевезення задекларованих товарів до місця ввезення на митну територію України. Документи, що підтверджують вартість перевезення по території України митниці не надавались, оскільки такі витрати не включаються до митної вартості задекларованих товарів.

Отже, зауваження митного органу щодо ненадання документів, що підтверджують транспортні витрати по всьому маршруту, є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо визначених митницею недоліків, а саме: «в платіжній інструкції в іноземній валюті від 21.08.2023 №277 не відслідковується яка сума була сплачена відповідно до специфікації від 11.08.2023 №2023-8, також дана платіжна інструкція не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки не містять обов`язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216). Заявки про купівлю іноземної валюти від 21.08.2023 №299, від 15.09.2023 №363 жодним чином не завірені, відсутні будь-які печатки, штампи, підписи.»

Судом встановлено, що позивач надав митниці копії платіжних інструкцій та заявок на купівлі валюти, які формувались в електронному вигляді в програмі «Клієнт-банк» з електронним цифровим підписом відповідальної особи платника.

Банківські платіжні інструкції № 277 та 332 містять відмітки банку про проведення валютної банківської операції з переказу грошових коштів, що засвідчено також підписом відповідальної особи банку, що свідчить як про відповідність заповнення реквізитів даних платіжних інструкцій в іноземній валюті вимогам розділу II Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, так і про прийняття та виконання їх банком.

Інформація, що міститься у заявах на купівлю іноземної валюти підтверджена також виписками з банківського рахунку товариства, які надавались митниці в процесі митного оформлення задекларованого товару.

Платіжними інструкціями № 277 від 21.08.2023, №332 від 18.09.2023 підтверджено здійснення повної оплати вартості товару. В графі 70 «Призначення платежу» платіжних інструкцій зазначено, що оплата проводилась і за іншими специфікаціями, окрім специфікації № 2023-8, позивачем саме для можливості ідентифікації суми оплати за зазначено специфікацією надано митниці заяви на купівлю іноземної валюти № 299 від 21.08.2023 (до платіжної інструкції № 277), № 363 від 15.09.2023 (до платіжної інструкції № 332), виписки з банківського рахунку товариства за серпень, вересень 2023 року. За специфікацією № 2023-8 відповідно до платіжної інструкції № 227 сплачено 227152,20 дол. США, а платіжною інструкцією № 332 сплачено 40167,80 дол. США. Загальна сума оплати складає 267320,00 дол. США.

Враховуючи наведене, позивач виконав вимоги діючого митного законодавства (ч. 2 ст. 53 МК України) щодо надання усіх наявних у нього банківських платіжних документів, у разі здійснення оплати коштів за товар, які повною мірою ідентифікуються зі Специфікацією, рахунком-фактурою, задекларованими товарами та у сукупності з іншими наданими митниці документами первинного бухгалтерського обліку підтверджують заявлену товариством вартість товару за Контрактом та факт здійснення оплати за товар.

Зауважуючи про здійснення поставки в грудні 2023 року, проте в п.2 специфікації до контракту від 11.08.2023 №2023-8 зазначено термін поставки жовтень - листопад 2023, відповідачем не враховано, що Міжнародними торговельними правилами «Інкотермс 2010» визначено, що за умовами поставки FOB поставка вважається завершеною з моменту переходу товару через поручні судна.

Відповідно до відмітки на наданому митниці коносаменті, товар завантажено на судно 24.09.2023, що і є датою завершення поставки.

Суд також зазначає, що зазначені відповідачем зауваження жодним чином не впливають на заявлену митну вартість товару, а тому не можуть бути підставою як для витребування додаткових документів так і для коригування митної вартості товару.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Суд вважає необґрунтованим використання наявної у митниці інформації щодо раніше визнаних митних вартостей за іншою ЕМД, оскільки сам по собі факт відмінності ціни, яка наводиться декларантом від ціни наявної у базах митного органу, а саме наявної інформації щодо раніше визнаних митними органами митних декларацій на аналогічні товари, не може беззастережно свідчити про її невірне визначення декларантом, так як ціна товару є результатом домовленості продавця і покупця та залежить від багатьох факторів і в господарських правовідносинах звичайною практикою є встановлення різної ціни на один і той самий товар.

У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

В силу ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 30280,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000025/2 від 10.01.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 30280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (вул.Штабна, буд.13, приміщення 19, м.Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259),

Відповідач - Тернопільська митниця (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400; код ЄДРПОУ 43985576).

Повне судове рішення складено 07.08.2024.

Суддя Б.В. Богатинський