Рішення № 12088919, 04.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.10                                                                                 Справа № 8/250

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком», м. Луганськ, -

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Луга Грант», м. Луганськ, -

про стягнення 441 грн. 70 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Ткаченко Ю.Ю. –юрисконсульт 1 категорії, - довіреність №130 від 12.02.10 року;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за період з грудня 2008 по січень 2010 року за надані послуги електрозв’язку у сумі 441,70 грн., з посиланням на порушення з боку відповідача умов договору про надання послуг електрозв’язку №97702, укладеного між сторонами 19.04.06 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 19.10.10 року розгляд справи доручено судді Середі А.П.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 21.10.10 року до 04.11.10 року - у зв’язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання 04.11.10 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1;54).

Судом на адресу відповідача, вказану у позовній заяві (м. Луганськ, вул.Фадєєва,99) (а.с.2) була спрямована ухвала про призначення справи до слухання, яка вручена уповноваженій особі відповідача 20.10.10 року, що підтверджується письмовим повідомленням оператора поштового зв’язку про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Згідно довідці з ЄДР №7303821 від 19.10.10 року юридичною адресою відповідача до 24.12.09 року була: місто Луганськ, вул. Фадєєва, 99, а з 24.12.09 року - є місто Луганськ, 3-й Балтійський провулок, 7 (а.с.47-49); на останню адресу суд спрямував ухвалу про відкладення розгляду справи (а.с.54), - однак, з невідомих причин відповідач не з’явився до судового засідання, призначеного на 04.11.10 року.

Оператор поштового зв’язку станом на 04.11.10 року не повернув до суду це поштове відправлення, тобто у суду є підстави вважати, що воно отримане відповідачем.

З огляду на викладене суд керується приписами ч. 1 ст. 64 ГПК України та підпунктом 3.6 пункту 3 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами), де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Позивач не заперечив проти вирішення спору по суті за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.4-3,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,36,43,64 та 75 ГПК України, - суд вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

19.04.06 року між позивачем (Підприємство зв’язку) та відповідачем (Споживач) укладено договір про надання послуг електрозв’язку №97702, за умовами якого Підприємство зв’язку надає Споживачу послуги електрозв’язку, перераховані в додатку №1, і безплатні послуги, перераховані в додатку №2 (п. 1 договору), а Споживач має право користуватися додатковими (сервісними) видами послуг, які надаються по телефону (п. 3.1.3), користуватися телефонним зв’язком із спецслужбами (п. 3.1.4), користуватися автоматичним міжміським та міжнародним телефонним зв’язком, якщо це передбачено технічними можливостями обладнання АТС (п.3.1.11), користуватися міжміським та міжнародним телефонним зв’язком за допомогою оператора за попереднім замовленням (п. 3.1.12).

Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. 3.2.8), та плату за користування радіоточкою (п. 3.2.16).

Послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п. 4.1); Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою авансовою системою оплати (п. 4.2); Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги (п. 4.3); розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку та кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (п. 4.5).

У разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6).

У разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки (п.5.8).

Цей договір набирає чинності з дня підписання і діє п’ять років (п.7.1) та може бути продовжений за умов, визначених у п. 7.2 договору (а.с.7-12).

Договір є чинним на час розгляду спору по суті.

На виконання умов договору Підприємством зв’язку (позивачем) за період з грудня 2008 року по січень 2010 року надано відповідачу послуг електрозв’язку на суму 1274,66 грн., які, згідно твердженням позивача, відповідач сплатив частково –у сумі 832,96 грн., у зв’язку з чим станом на 01.04.10 року має перед позивачем борг у сумі 441,70 грн. (а.с.21).

Наявність боргу підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи:

розрахунком суми боргу (а.с.28);

рахунками про надання послуг електрозв’язку №97702 за період з грудня 2008 року по січень 2010 року (а.с.28-42).

У зв’язку з несплатою боргу позивач 24.11.09 року за вих. №15/08ік-570 спрямував на адресу відповідача претензію на суму 244,53 грн., який мав місце станом на 01.11.08 року (а.с.20), але відповідач борг не сплатив.

Позивач просить стягнути з відповідача борг, який має місце станом на день його звернення з позовом до суду у сумі 441,70 грн.

Останній позов не оспорив та не спростував.

ІІ. Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Як сказано у ст.11 ЦКУ, цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, між іншим, являються договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч.1 ст. 626 ЦКУ), при цьому він є обов’язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певних дій а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язання (ст. 509 ЦКУ).

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, при цьому відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання.

          Цивільним кодексом (ст.530) передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Якщо боржник припустився неналежного виконання грошового зобов’язання, то відповідно до правила ст.536 ЦКУ за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

          Правовідносини, які мають місце між сторонами по справі, належать до договору про надання послуг.

          За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

          Отримавши від позивача послуги мобільного зв’язку, абонент (відповідач) повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 903 ЦКУ, - тобто здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором.

          Однак він вартість наданих послуг не сплатив, що підтверджується матеріалами справи, тим самим порушив вимоги як ч. 1 ст.530, так і ч. 1 статті 903 ЦКУ, якою встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у термін та у порядку, встановлених договором.

          Тобто відповідач порушив зобов’язання.

          Згідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на порушення абонентом (відповідачем) своїх зобов’язань за договором позивач правомірно скористався правилом частини ст. 615 ЦКУ, в якій сказано, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 617 ЦКУ встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили

Відповідач не довів суду наявність таких обставин.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Постановка питання про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань є правом, а не обов’язком позивача.

Суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у неналежному виконанні своїх зобов’язань за вищезгаданими договорами та додатковими угодами до них.

          Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ та ст. 20 Господарського кодексу України.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного цивільного законодавства України та з вини якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11,16,509,525,526,527,530,626,629, 901 та 903 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона-Луга Грант», ідентифікаційний код 34020020, яке має юридичну адресу: місто Луганськ, 3-й Балтійський провулок, 7, - на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (м. Київ, б-р Шевченка, 18) в особі Центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ «Укртелеком», ідентифікаційний код 01182820, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Коцюбинського, 1, - заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у сумі 441 (чотириста сорок одна) грн. 70 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням чинності.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 04.11.10 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду у той же термін.

Суддя                                                   А.П.Середа

Рішення складено у повному обсязі та підписано –08 листопада 2010 року.