Рішення № 12088743, 23.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/39423.09.10 За позовом Закритого акціонерного товариства "Софтлайн"

до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів(НАЕР)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Державне казначейство України

про стягнення боргу у розмірі 712 161,30 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Дешевий О.А.- довіреність №2010/05/18-Д-1 від 18.08.2010;

від відповідача: Цукренко О,О.- довіреність б/н від 05.08.2010;

від 3-ої особи: не з»явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Софтлайн" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів про стягнення боргу у розмірі 712 161,30 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором на створення програмно-апаратного комплексу системи електронного документообігу НАЕР (перша черга) № 250 від 13.11.2008р. не розрахувався за надані послуги, заборгувавши позивачу 569 874,15 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 569 874,15 грн. - боргу, 90236, 97 грн. –інфляційних збитків, 56267, 42 грн. –3% річних, 7 122,00 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 06.09.2010 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.09.2010 р. та залучено до участі у справі Державне казначейство України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

23.09.2010р. третя особа повноважних представників в судове засідання не направила, не виконала вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 23.09.2010р. підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача визнав на наявність боргу та вказав на те, що сума боргу виникла з причин, що не залежать від волі відповідача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2008 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 250 (далі - Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався створити програмно-апаратний комплекс системи електронного документообігу НАЕР у відповідності із Календарним планом (додаток 2 до Договору).

Загальна ціна Договору, згідно з п. 2.1 Договору, складає 800 000,00 грн.

18 грудня 2008 року між позивачем і відповідачем було укладено Додаткову угоду № І до Договору, якою змінено предмет Договору, а також зменшено загальну ціну Договору до 796 500,00 гри.

Сторони дійшли, що розрахунки здійснюються поетапно за фактом виконання зобов'язань позивачем за етапами Календарного плану протягом 10 банківських днів з дня підписання сторонами акту здачі приймання виконаного зобов'язання позивача за відповідним етапом Календарного плану (п. 2.2 Договору).

Станом на 24 грудня 2008 року позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання по Договору, що підтверджується наданими суду: Актом № 1086 приймання-передачі обладнання від 19.11.2008 на 50 515.85 грн.: Актом № 1082 про передачу прав користування від 21.11.2008 на 70200,00 грн.: Актом № 1087 передачі-приймання від 21.11.2008 р. на 85400,00 грн.; Актом № 1089 передачі-приймання від 21.11.2008 на 20 940,00 грн.; Актом № 1085 передачі-приймання від 08.12.2008 на 50 000,00 грн.; Актом № 1090 здачі-приймання послуг від 10.12.2008 на 5 670,00 грн.; Актом № 1091 здачі-приймання послуг від 10.12.2008 на 245 074,15 грн.; Актом № 1092 здачі-приймання послуг від 11.12.2008 на 119 200,00 грн.; - Актом № 1093 здачі-приймання послуг від 11.12.2008 на 122 200,00 грн.; Актом № 1192 здачі-приймання послуг від 24.12.2008 на 27 300,00 грн.

Однак, відповідач зобов’язання по Договору в повній мірі не виконав, заборгувавши тим самим позивачу 569 874,15 грн. за наступними актами: Актом № 1082 про передачу прав користування від 21.11.2008 на 70 200,00 грн.; Актом № 1087 передачі-приймання від 21.11.2008 на 85 400,00 грн.; Актом № 1085 передачі-приймання від 08.12.2008 на 50 000,00 грн.; Актом № 1091 здачі-приймання послуг від 10.12.2008 на 245 074,15 грн.; Актом № 1092 здачі-приймання послуг від 11.12.2008 на 119 200,00 грн., що не заперечується відповідачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім того позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 90236, 97 грн. –інфляційних збитків та 56267, 42 грн. –3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 90236, 97 грн. –інфляційних збитків та 56267, 42 грн. –3% річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів(НАЕР) (юр. адреса: 04112, м. Київ, вул. Гонти, 1 пошт. адреса: 01601, м. Київ, провул. Музейний, 12 код ЄДРПОУ 34354520) на користь Закритого акціонерного товариства "Софтлайн" (юр. адреса: 02094, м. Київ, бул-р Верховної Ради, 20, пошт. адреса: 03142. м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37, код ЄДРПОУ 23721848) 569874 (п’ятсот шістдесят дев’ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 15 коп. –боргу, 90236 (дев’яносто тисяч двісті тридцять шість) грн. 97 грн. –інфляційних збитків, 56267 (п’ятдесят шість тисяч двісті шістдесят сім) грн. 42 коп. –3% річних, 7 122 (сім тисяч сто двадцять дві) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко