Рішення № 12088394, 24.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/36524.09.10

За позовомфізичної особи - підприємця ОСОБА_1 До Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВТЗ "Макс-Авто" Третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю “Росавто” Продострокове розірвання договору та стягнення 37 000,00 грн. Суддя Омельченко Л.В. Представники: Від позивачаОСОБА_2представник за довіреністю від 27.08.2010 р. Від відповідача не зявився Від третьої особиБєлік А.В. представник за довіреністю від 01.09.2010 р.Бєлік А.В. представник за довіреністю від 01.09.2010 р. 24.09.2010 р. у судовому засіданні за згодою представників позивач та третьої особи судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про дострокове розірвання договору фінансового лізингу № 1 ФЛ від 04.03.2009 р., що був укладений нею з Товариством з обмеженою відповідальністю “ОВТЗ “Макс-авто” у якості лізингодавця щодо автомобілю ГАЗ-ІТ-330202-01-ПР, а також про повернення 37000,00 грн. лізингових платежів. Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 29.07.2010 р. (дата складання позовної заяви) відповідач не передав позивачеві предмет лізингу. Крім того, позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 36/84 за Товариством з обмеженою відповідальністю “Росавто” було визнано право власності на автомобіль ГАЗ-ІТ-330202-01-ПР. Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/365 від 13.08.2010 р., яку призначено до розгляду на 06.09.2010 р. У судове засідання, призначене на 06.09.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 13.08.2010 р. не виконав. Представник позивача надав додаткові документи по справі, частково виконавши ухвалу про порушення провадження, а також завив клопотання про витребування доказів - копії рішення Господарського суду міста Києва у справі № 36/84 та докази його виконання від Товариства з обмеженою відповідальністю “Росавто”. Розглянувши заявлене клопотання за відсутності у засіданні представника відповідача, який належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Ухвалою суду від 06.09.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю “Росавто”. У судове засідання, призначене на 24.09.2010 р., зявилися представники позивача та третьої особи, які надали пояснення у справі. У ході розгляду спору по суті представник позивача підтримав заявлені вимоги, посилаючись на порушення відповідачем обовязків за договором в частині передачі предмету лізингу позивачу. Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.03.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ОВТЗ “Макс-авто” в якості лізингодавця та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 в якості лізингоодержувача був укладений договір фінансового лізингу № 1 ФЛ (надалі-договір), відповідно до якого лізингодавець зобовязався передати у виключне платне користування на умовах фінансового лізингу на визначений договором строк майно: автомобіль ГАЗ-ІТ-330202-01-ПР з промтоварним контейнерам, спойлером, стабілізатором, ГБО (газобалонне устаткування), яке набувається лізингодавцем у власність на підставі наданої лізингоодержувачем анкети-заявки від 13.02.2009 р. та відповідно до специфікації від 23.02.2009 р. з наступною передачею права власності на це майно лізингоодержувачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно п. 2.1 договору за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі рівними частинами у розмірі і терміни згідно з графіком сплати лізингових платежів.

Відповідно до додатку № 3 до договору авансовий платіж складає 37 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору перший авансовий платіж, передбачений додатком № 3, лізинговодержувач сплачує лізингодавцю протягом 5-ти банківських днів після підписання договору.

На виконання договору позивач перерахував відповідачу авансовий платіж у сумі 37 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 49 від 10.03.2009 р., № 48 від 17.03.2010 р.

Відповідно до п. 4.1 договору передача предмету лізингу лізингоодержувачу здійснюється на підставі додатку № 4, але не раніше дати зарахування предмета лізингу на баланс лізингодавця та оформлення всіх документів на предмет лізингу, необхідних для нормальної експлуатації предмета лізингу лізингоодержувачем згідно з умовами чинного законодавства України. Можлива дострокова передача предмета лізингу.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець зобов'язаний у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

З тверджень позивача, станом на 29.07.2010 р. відповідач предмет лізингу не передав.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.

Відповідно до п. п. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач має право вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках, вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листом від 02.06.2010 р. та претензією від 05.07.2010 р. щодо розірвання договору фінансового лізингу № 1 ФЛ від 04.03.2009 р. та повернення сплаченого позивачем авансового платежу у сумі 37 000,00 грн.

Проте, зазначені лист та претензія були залишені відповідачем без відповіді.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва № 36/84 від 17.05.2010 р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Росавто” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОВТЗ “Макс-авто” позов задоволено повністю, а саме: розірвано договір купівлі-продажу автомобіля № Н12/03-09/1кдт від 16.03.2009 р., укладений між сторонами, визнано право власності на автомобіль ГАЗ-ШТ-330202-ПР куз. 33023080107321 за Товариством з обмеженою відповідальністю “Росавто”, припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “ОВТЗ “МАКС-АВТО на автомобіль ГАЗ-ШТ-330202-ПР куз. 33023080107321.

Зазначене рішення набрало законної сили, що також підтверджується поясненнями Товариства з обмеженою відповідальністю “Росавто”.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Таким чином, враховуючи те, що право власності на предмет лізингу перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю “Росавто”, позовні вимоги про розірвання договору фінансового лізингу № 1 ФЛ від 04.03.2009 р. та повернення 37000,00 грн. лізингових платежів є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати договір фінансового лізингу № 1 ФЛ від 04.03.2009 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “ОВТЗ “Макс-авто” (03115, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 89-А, оф. 102, ідентифікаційний код 32384259) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОВТЗ “Макс-авто” (03115, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 89-А, оф. 102, ідентифікаційний код 32384259) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 37 000 (тридцять сім тисяч) грн. авансового лізингового платежу, 455 (чотириста пятдесят пять) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 29.09.10