Рішення № 12087960, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/24406.09.10

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 3374,67 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники:

від позивача: Орінко О.Л. (довіреність від 11.08.2009р.)

від відповідача: не зявились

В судовому засіданні 6 вересня 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі відповідач) про стягнення 3374,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху особою, цивільно правова відповідальність якого була застрахована відповідачем згідно полісу №НОМЕР_4.

Відповідач відзиву на позов не надав, участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив.

Справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався через незявлення в судове засідання представника відповідача.

Ухвалою суду від 05.08.2010р. розгляд справи було продовжено на 15 днів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №120/02-3781 від 04.07.2007р. позивачем застраховано автомобіль «Опель Вектра»державний номер НОМЕР_1, страхувальником за договором є АКБ «Форум».

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 27.03.2008р., справа № 3-13684/08 встановлено, що ОСОБА_1 26.03.2008р., керуючи автомобілем марки «Рено», державний номер НОМЕР_5 з напівпричепом державний номер НОМЕР_2, перед початком та зміні напрямку руху не впевнився, що це буде безпечно для інших учасників руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Опель Вектра»державний номер НОМЕР_3, у звязку з чим ОСОБА_1. притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

За страховим випадком ДТП що сталась 26.03.2008р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 02-1371-08 (на підставі звіту №2866 від 08.04.2008р. з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу) за заявою страхувальника по договору №120/02-3781 на користь страхувальника виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 2533,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням №24142 від 23.07.2008р.

Крім того, позивачем було сплачено 320,00 грн. за звіт про оцінку матеріального збитку (платіжне доручення №1376 від 05.06.2008р.)

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як свідчать матеріали справи цивільна відповідальність власника транспортного засобу (напівпричеп ), державний номер НОМЕР_2, застрахована відповідачем згідно поліса обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_4 (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, у відповідності до вищевказаної норми, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке його страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності власника транспортного засобу (напівпричеп ), державний номер НОМЕР_2. Сума страхового відшкодування відповідача у відповідності до ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників ,наземних транспортних засобів»складає 2533,07 грн.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування позивачу за договором страхування відповідачем не перерахована, в результаті чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 2533,07 грн.

В силу положень ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Доводи позивача відповідачем не спростовані.

При вирішенні спору судом взято до уваги те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду завдану за участю транспортного засобу (напівпричеп) державний номер НОМЕР_2 застрахована згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідачем, що не є підставою вважати відсутнім обовязок ОСОБА_1 відшкодувати понесені позивачем витрати у звязку із здійсненням виплати страхового відшкодування потерпілому за заявленими позивачем вимогами у даній справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

З урахуванням наведеного заявлені в межах поданого позову вимоги про стягнення 320,00 грн. вартості експертного дослідження є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, а також, здійснивши перевірку наданого позивачем Розрахунку суми простроченої заборгованості, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі та суми індексу інфляції у за період з 10.11.2009р. по 11.05.2010 р. з урахуванням суми боргу 2533,07 грн. підлягають задоволенню в частині 164,65 грн. інфляційних та 38,01 % річних.

Відповідно до положень п. 37.2 статті 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідач-1 за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування на користь позивач повинен сплатити пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня. Розмір пені за прострочений період (10.11.2009р. 11.05.2010р.) з урахуванням розміру боргу в сумі 2533,07 грн. складає 260,35 грн.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2996,08 грн., в тому числі сума збитків у розмірі 2533,07 грн., 260,35 грн. пені, 164,65 грн. інфляційних та 38,01 грн. 3% річних.

Судові витрати позивача покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень статті 49 ГПК України в розмірі 300,08 грн.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(ідентифікаційний код 00034186 адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська 75) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(ідентифікаційний код 31704186, адреса: 02100, м. Київ, вул. І.Дубового 18) 2996,08 грн. (дві тисячі девятсот девяносто шість гривень 8 копійок) та судові витрати в розмірі 300,08 грн. (триста гривень 8 копійок) судових витрат. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 01.10.2010р.