Рішення № 12087958, 23.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/30523.09.10

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкомрезерв»

про стягнення 115440,48 грн.

                               Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача Сперкач І.О., довіреність № 10/786 від 05.02.2010 року;

від відповідача: не з’явились;

23.09.2010р. у судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»(надалі ПАТ «СК «Провідна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкомрезерв»(надалі ТОВ «Промкомрезерв», відповідач) основного боргу 100462,00 грн., 3% річних 2923,04 грн., інфляційних втрат 12055,44 грн., всього 115440,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за укладеним між сторонами договором підряду № 1/1276/1 від 25.12.2008 року позивачем перераховано аванс в сумі 238644,00 грн., однак відповідачем свої зобов'язання у строки визначені договором в повному обсязі не виконано, грошові кошти в розмірі 100462,00 грн. на розрахунковий рахунок товариства не повернуто. На день вирішення справи судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 100462,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Також заявлено до стягнення суму інфляційних втрат та 3 проценти річних.

Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві та знаходяться на його рахунках, а заявлене клопотання судом відхилене через наступне.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 26.08.2010 року наявний у матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2008 року між ПАТ «СК «Провідна» та ТОВ «Промкомрезерв»укладено договір підряду № 1/1276/1 згідно з яким, на умовах визначених договором підрядник (відповідач у справі) зобов’язується на свій ризик виконати за завданням замовника згідно з умовами цього договору ремонтно-будівельні (внутрішні) роботи офісного приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. С. Хохлових, 6, прим. 18, загальною площею 76 кв.м., а замовник зобов’язується прийняти результати робіт і оплатити їх вартість.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, правовідносини сторін що виникають у зв’язку з його укладенням регулюються главою 61 Цивільного кодексу України, а згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Пунктом 3.1. договору, загальна вартість робіт і матеріалів за договором становить 238644,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору, строк виконання робіт становить 30 робочих днів з моменту оплати замовником попередньої оплати, зазначеної у пункті 3.3 договору.

Спір у справі виник у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань, що обумовлене, в тому числі, порушенням строків виконання робіт.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кошти в сумі 238644,00 грн. сплачені позивачем у відповідності з умовами договору свідчать про виконання обов’язку передбаченого договором (п. 3.3, 3.4), згідно з яким попередня оплата у розмірі 50 % вартості робіт становить 57946,80 грн., попередня оплата у розмірі 100% вартості матеріалів становить 122750,40 грн.

Згідно з п. 7.1 договору, договір набирає чинності з моменту укладення його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, якою визначені підстави для зміни і розірвання договору, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Умовами договору (п. 7.3 договору) передбачено, що договір може бути розірвано тільки за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковим договором до цього договору, окрім випадків передбачених пунктами 2.1.2-2.1.4, 2.1.6 цього договору, про що сторона, яка ініціює дострокове розірвання договору письмово повідомляє іншу сторону за 30 календарних днів до дати розірвання про дострокове розірвання цього договору.

Відповідно до п. 2.1.2 договору, замовник має право відмовитися виконувати свої зобов’язання за умовами цього договору та вимагати від підрядника відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав ремонтні роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк стає явно неможливим.

Оскільки, відповідачем було порушено зобов’язання щодо строків виконання робіт за договором, 18.05.2009 року позивач направив останньому лист вих. № 30-11/3722 про дострокове розірвання договору, надіслання якого підтверджується чеком № 3743 від 18.05.2009 року та реєстром рекомендованих листів.

Положеннями п. 2.4.4 договору передбачено, що у разі дострокового розірвання договору з ініціативи замовника, підрядник (відповідач у справі) зобов’язаний повернути замовнику протягом 10 банківських днів, шляхом перерахування на поточний рахунок суму попередньої оплати з вирахуванням суми витрат, фактично зазнаних підрядником за цим договором на дату дострокового розірвання цього договору.

Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за березень 2010 року, вартість проведених відповідачем робіт склала 138182,40 грн.

В зв’язку з тим, що відповідачем не було повернуто попередню оплату, позивач 22.03.2010 року звернувся до відповідача з листом за вих. 30-18/3822 у якому просив повернути передплату у розмірі 100462,00 грн.

Так як, фактично виконані роботи відповідачем, на дату дострокового припинення договору були передані позивачу з порушенням строку, встановленого договором (п. 4.1 договору), а фактична вартість робіт переданих позивачу у березні 2010 року складала суму меншу ніж сума вартості робіт та матеріалів, визначена сторонами договору, заявлені вимоги про повернення грошових коштів в сумі 100462,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих інфляційних збитків та 3 % річних в сумі 14978,48 грн. суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За укладеним договором у відповідача грошових зобов’язань не виникало, на відповідача були покладені обов’язки по виконанню підрядних робіт, які за своєю природою не є грошовими, відповідно у позивача відсутні підстави для вимоги сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, належних доказів виконання договірних зобов’язань передбачених договором підряду № 1/1276/1 від 25.12.2008 року, згідно перерахованих коштів у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача у сумі 1390,41 грн. (1154,41 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1209,93 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промкомрезерв»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 37-А, п/р 26005013490181 КМФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Києва, МФО 322012, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32668825) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 37/122, п/р 265003941501 у ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», МФО 300120, ідент. код 23510137) 100462,00 грн. (сто тисяч чотириста шістдесят дві гривні) перерахованих за договором підряду № 1/1276/1 від 25.12.2008 року, 1209,93 грн. (одна тисяча двісті дев’ять гривень 93 копійки) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 01.10.2010