Рішення № 12087271, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/425-45/10806.09.10 За позовом: Державного комітету України з державного матеріального резерву

До відповідача:Закритого акціонерного товариства “Інструментальник”

Третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю “Автотранспортне господарство”

Про:зобов’язання повернути матеріальні цінності та стягнення 85.298,24 грн. штрафних санкцій

Суддя Балац С.В.?

Представники:

Позивача:           не з'явилися

Відповідача:           Римар І.Ю.

Третьої особи: не з'явилися

Суть спору: зобов'язання відповідача повернути до державного матеріального резерву матеріальні цінності, а саме: сталь сортова конструкційна –3,254 т, сталь сортова інструментальна –0,742 т. Позивач також просить стягнути з відповідача до Державного бюджету України на реєстраційний рахунок Державного комітету України з державного матеріального резерву 85.298,24 грн. штрафних санкцій, у тому числі 100% штрафу за незабезпечення збереження матеріальних цінностей на суму 69.445,62 грн. та 13.889,12 грн. –20% штрафу за порушення правил і умов зберігання та 1.963,50 грн. - пені за період з 04.08.2008 по 15.09.2008.

Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся з позовом про зобов'язання відповідача повернути до державного матеріального резерву матеріальні цінності на загальну суму 69 445,62 грн., а саме: сталь крупносортова –2,26 т, сталь сортова конструкційна –6,296 т, сталь сортова інструментальна –0,742 т. Позивач також просить стягнути з відповідача до Державного бюджету України на реєстраційний рахунок Державного комітету України з державного матеріального резерву 85 298,24 грн. штрафних санкцій, у тому числі 100% штрафу за незабезпечення збереження матеріальних цінностей на суму 69 445,62 грн. та 13 889,12 грн. штрафу за порушення правил і умов зберігання та 1 963,50 грн. пені за період з 04.08.2008 по 15.09.2008.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перевіркою наявності, кількісного стану, якості, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей, що знаходяться на відповідальному зберіганні відповідача, виявлена недостача вищезазначених матеріальних цінностей (акт від 04.08.2008).

Відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що договору про відповідальне зберігання матеріальних цінностей між сторонами спору не укладалося.

Відповідач зазначає, що 05.02.2003 його було повідомлено про скасування завдання і розброньовано матеріальний резерв, що перебуває на відповідальному зберіганні у відповідача. Відповідач зазначає, що він звернувся до позивача з листом від 29.10.2003 № 6-М, в якому повідомив про необхідність вирішення питання по розброньованих матеріальних цінностях, що перебувають на відповідальному зберіганні у відповідача. За твердженням відповідача, позивач отримав вказаний лист, проте відповіді не надав.

Також відповідач зазначив, що він не здійснював продаж матеріальних цінностей разом з майновим комплексом, а передав їх на відповідальне зберігання Підприємству «Автотранспортне господарство»Київської регіональної спілки споживчої кооперації, яке на час вирішення спору реорганізоване у ТОВ «Автотранспортне господарство», що підтверджується договором відповідального зберігання від 07.08.2007.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2009 у справі №32/425 (суддя Хрипун О.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2010 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009, а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою від 14.04.2010 справу 32/425 прийнято справу до провадження судді Балац С.В., присвоєно справі № 32/425-45/108, та призначено до розгляду на 26.05.2010.

Під час нового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача повернути до державного матеріального резерву матеріальні цінності, а саме: сталь сортова конструкційна –3,254 т, сталь сортова інструментальна –0,742 т. Позивач також просить стягнути з відповідача до Державного бюджету України на реєстраційний рахунок Державного комітету України з державного матеріального резерву 85.298,24 грн. штрафних санкцій, у тому числі 100% штрафу за незабезпечення збереження матеріальних цінностей на суму 69.445,62 грн. та 13.889,12 грн. –20% штрафу за порушення правил і умов зберігання та 1.963,50 грн. - пені за період з 04.08.2008 по 15.09.2008.

Зазначене уточнення мотивоване тим, що відповідач повернув частину самовільно відчужених матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, про що свідчить акт закладення від 02.11.2009.

Позивач просить позов задовольнити з урахуванням вищенаведених уточнень.

Відповідач під час нового розгляду справи проти задоволення позову заперечив на тих саме підставах, що і під час первісного розгляду справи.

До суду надійшла заява відповідача про поворот виконання рішення від 22.05.2009 у справі № 32/425 та відкликання наказу від 01.12.2009.

Ухвалою від 26.05.2010 призначено розгляд заяви про поворот виконання рішення суду від 22.05.2009 та призначено до розгляду 16.06.2010.

Судове засідання 16.06.2010 не відбулося у зв’язку з перебуванням судді Балац С.В. на лікарняному.

Ухвалою від 21.06.2010 призначено розгляд справи на 08.07.2010.

Ухвалою від 08.07.2010 відмовлено відповідачеві в задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду від 22.05.2009 та відкладено розгляд справи на 26.07.2010.

В судовому засіданні 26.07.2010 сторони звернулися до суду із спільним клопотанням про продовження строку вирішення спору, яке задоволено ухвалою від 26.07.2010. Також в судовому засіданні 26.07.2010 оголошено перерву до 18.08.2010, про що сторони повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 18.08.2010 оголошено перерву до 06.09.2010, про що сторони повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 06.09.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України №603/2001 від 07.08.2001 Державний комітет України з державного матеріального резерву є правонаступником Державного агентства з управління державним матеріальним резервом України, утвореного на базі Державного комітету по матеріальних резервах згідно постанови Кабінету Міністрів України №1041 від 30.06.2000.

Відповідно до п.4 та п.5 "Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву", затвердженого Постановою КМУ №1129 від 08.10.1997 на підприємствах, в установах і організаціях, що здійснюють відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, розміщення матеріальних цінностей забезпечується Держкомрезервом, виходячи з критеріїв економічної доцільності, наявності у цих зберігачів необхідних для зберігання продукції умов, доцільності територіального розташування зберігачів тощо.

Поставка і закладення матеріальних цінностей до державного резерву здійснюється відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України номенклатури і норм їх накопичення у державному резерві та мобілізаційних завдань у порядку створення, поповнення, освіження, заміни запасів матеріальних цінностей державного резерву та повернення тимчасово позичених матеріальних цінностей.

Указом Президента України №1039/95 від 14.11.1995 "Про заходи щодо поліпшення роботи з мобілізаційної підготовки народного господарства України" (має гриф "дск") визначено, що підприємства, установи, організації всіх форм власності в разі зміни форми власності, власника, організаційної форми підприємницької діяльності чи підпорядкованості виконують раніше визначене їм мобілізаційне завдання.

Відповідно до ст. 154 ЦК Української РСР, договір може бути укладений шляхом прийняття до виконання замовлення, а державним замовником на поставку матеріальних цінностей до державного резерву є центральний орган виконавчої влади (ч.3. ст.8 Закону України "Про державний матеріальний резерв"), яким є позивач (Указ Президента України №603/2001 від 07.08.2001 "Про Державний комітет України з державного матеріального резерву").

Факт закладення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на відповідальне зберігання відповідача підтверджується номенклатурою накопичення матеріальних цінностей, затвердженою Міністерством місцевої промисловості УССР від 09.06.1988 № 11-с та звітами-збережувальними зобов’язаннями по формі 12мр. Відповідачем даний факт не заперечується.

Отже відповідно до ст. 154 Цивільного кодексу Української РСР між позивачем та відповідачем існують договірні зобов'язання зі зберігання (схову), які після набрання чинності з 01.01.2004 року Цивільним кодексом України регулюються главою 66 "Зберігання" вказаного Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про державний матеріальний резерв".

Таким чином, відповідач зобов’язаний зберігати матеріальні цінності мобілізаційного резерву, які є недоторканими і можуть використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України (ст. 12 Закону України „Про державний матеріальний резерв”).

Посилання відповідача про те, що договірних відносин зберігання між сторонами не існує спростовується вищевикладеним.

Листом від 11.02.2003 № 10-2/1183 відповідача повідомлено про розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які зберігаються на підприємстві відповідача та повідомлено, що позивач готовий розглянути заявку відповідача на викуп розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на конкурсній комісії.

Листом від 29.10.2003 № 6-М відповідач повідомив позивача про те, що відповідач раніше звертався до позивача з пропозиціями та заявкою на участь у конкурсі, проте відповіді не отримав, тому пропонував провести переговори між уповноваженими представниками сторін.

На підставі службового завдання Державного комітету України з державного матеріального резерву спеціалістами Контрольно-ревізійного відділу Східного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України була проведена планова перевірка наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що знаходяться на відповідальному зберіганні ЗАТ "Інструментальник" за період з 29.01.2004 по 04.08.2008, за результатами якої складено відповідний акт від 04.08.2008.

Як вбачається з акту від 04.08.2008, перевіркою фактичної наявності матеріальних цінностей, проведеною шляхом звірки облікових даних Держкомрезерву України (довідка станом на 09.04.2008) з даними бухгалтерського та оперативного обліку підприємства та перевіркою за місцем зберігання було виявлено незабезпечення збереження, в тому числі самовільне відчуження матеріальних цінностей мобрезерву, а саме: сталь крупносортова –2,26 т, сталь сортова конструкційна –6,296 т, сталь сортова інструментальна –0,742 т. Крім того виявлено, що облік та звітність матеріальних цінностей мобрезерву згідно з Порядком формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 1129, не ведеться. Відповідачу було запропоновано до 30.08.2008 у зв’язку із скасуванням мобілізаційного завдання та недоцільністю закладання і зберігання самовільно відчужених розброньованих матеріальних цінностей мобрезерву, юридично узгодити з Держкомрезервом України питання щодо відшкодування вартості самовільно відчужених матеріальних цінностей мобрезерву.

Під час нового розгляду справи суду надано копію Акту № 1 від 02.11.2009 про закладку відповідачем частини матеріальних цінностей, які визначені у акті від 04.08.2008 як самовільно відчужені.

Також під час нового розгляду справи позивачем також надано акт від 02.11.2009 № 070/17-68 позапланової перевірки наявності, умов зберігання, обліку, звітності та руху матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні відповідача, що зберігаються на ТОВ «Автотранспортне господарство»згідно з договором відповідального зберігання від 07.08.2007, за період з 04.08.2008 по 02.11.2009. Вказаним актом було виявлено самовільне відчуження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за наступними позиціями: - сталь сортова конструкційна –3, 254 тонни; - сталь сортова інструментальна –0,742 тонни. Також вказаним актом встановлено, що облік матеріальних цінностей не ведеться, чим порушено Порядок формування розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 1129; робота ПТК не ведеться; звітність не ведеться. В зазначеному акті зафіксовано пропозиції негайно вирішити з Держкомрезервом питання щодо відшкодування вартості самовільно відчужених цінностей мобілізаційного резерву.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач не спростував вищевказаних відомостей, а позивач довів факт самовільного використання відповідачем, вказаних у акті від 04.08.2008 та від 02.11.2009 № 070/17-68, матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Посилання відповідача на його звернення до позивача з пропозиціями про викуп вказаних цінностей судом відхиляються, оскільки не впливають на правовий режим матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та не надають відповідачеві права на самовільне їх відчуження.

Таким чином, факти незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх обов’язків, передбачених главою 36 Цивільного кодексу Української РСР, Законом України "Про державний матеріальний резерв".

Виходячи з викладеного, відповідач зобов’язаний повернути до мобілізаційного резерву самовільно використані матеріальні цінності.

Отже, вимоги позивача про повернення самовільно використаних матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, а саме сталь сортова конструкційна – 3, 254 тонни та сталь сортова інструментальна –0,742 тонни є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що в акті від 04.08.2008 досліджувалася діяльність відповідача щодо поводження з цінностями мобілізаційного резерву у період з 29.01.2004 по 04.08.2008, і встановлено факт самовільного відчуження саме в цей період, відповідно підлягає застосуванню норма, яка встановлює відповідальність за порушення, яке мало місце під час дії Закону України "Про державний матеріальний резерв" (у редакції, що діяла до 12.05.2004).

Відповідно до п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" (у редакції, що діяла до 12.05.2004) за самовільне відчуження (використання, реалізацію) матеріальних цінностей державного резерву з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості матеріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пеня з суми відсутнього їх обсягу за кожний день до повного їх повернення.

Оскільки вартість матеріальних цінностей, стосовно яких виявлено факт самовільного відчуження становить 69.445,62 грн., то 100% штрафу відповідно становить 69.445,62 грн. відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 69.445,62 грн. на підставі п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені за самовільне відчуження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, встановлені актом від 04.08.2008, то згідно п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" пеня нараховується до повного відшкодування вартості матеріальних цінностей.

Відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1.963,50 грн. –пені. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Згідно п. 12 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" у разі порушення правил і умов зберігання, несвоєчасного освіження та заміни матеріальних цінностей державного резерву, а також зберігання матеріальних цінностей, що не відповідають затвердженій номенклатурі, діючим стандартам і технічним умовам, несвоєчасного подання встановленої звітності підприємства, установи і організації - відповідальні зберігачі сплачують штраф у розмірі 20 відсотків від вартості матеріальних цінностей, щодо яких допущено порушення.

Оскільки згідно актів від 04.08.2008 та від 02.11.2009 № 070/17-68 виявлено, що облік та звітність відповідача не відповідають нормам чинного законодавства, встановлена звітність до позивача не подається, облік не відповідає порядку, встановленому чинним законодавством, то відповідач вчинив дії за які передбачена відповідальність п. 12 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 13.889,12 грн. –штраф у розмірі 20% від вартості матеріальних цінностей за порушення правил та умов зберігання на підставі п. 12 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Закрите акціонерне товариство "Інструментальник" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, код ЄДРПОУ 02968645) повернути до державного мобілізаційного резерву (Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 00034016) наступні матеріальні цінності:

- сталь сортова конструкційна –3, 254 тонни;

- сталь сортова інструментальна –0,742 тонни.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Інструментальник" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, код ЄДРПОУ 02968645, з будь-яких рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання рішення суду) в доход Державного бюджету на реєстраційний рахунок Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 00034016, Одержувач Шевченківське РВДК у м. Києві, код 26077968, рахунок 31110106600011, Банк УДК в м. Києві, МФО 820019, КЕКД 23030300) –69.445 (шістдесят дев’ять тисяч чотириста сорок п’ять) грн. 62 коп. –штрафу у розмірі 100% від вартості матеріальних цінностей збереження яких не забезпечено, 13.889 (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев’ять) грн. 12 коп. –штраф у розмірі 20% від вартості матеріальних цінностей за порушення правил та умов зберігання, 1.963 (одна тисяча дев’ятсот шістдесят три) грн. 50 коп. –пені.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Інструментальник" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, код ЄДРПОУ 02968645, з будь-яких рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання рішення суду) до Державного бюджету України 1547 (одна тисяча п’ятсот сорок сім) грн. 44 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                      С.В.Балац