Рішення № 12087256, 27.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/7827.09.10 За позовом          Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

                    в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до                    Управління житловими будинками управління справами Верховної Ради України

про                    стягнення 551 730,97 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:                    Цурка Н.О. (Дов.)

Від відповідача:          Шапошнікова Н.В. (Дов.)

У судовому засіданні 27.09.2010р. за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Управління житловими будинками управління справами Верховної Ради України заборгованості у розмірі 551730,97 грн. (481079,97 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 45113,91 грн. пені, 17594,60 грн. збитків від інфляції, 7942,49 грн. 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов’язань щодо оплати теплової енергії відповідно до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520104 від 01.12.1999р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2010р. порушено провадження у справі № 57/78 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.09.2010р.

Представник Відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги в розмірі 481079,97 грн., повідомив про часткову оплату основного боргу в розмірі 140000,00 грн. та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 45113,91 грн. пені, 17594,60 грн. збитків від інфляції та 7942,49 грн. 3% річних.

Крім того, у відзиві Відповідач - Управління житловими будинками управління справами Верховної Ради України просив розстрочити заборгованість в розмірі 341079,97 грн. терміном на 12 місяців.

Представник Позивача у судовому засіданні 27.09.2010р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення просив відмовити.

Розглянувши вищевказану заяву Відповідача про розстрочку виконання рішення по справі № 57/78, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Тобто, підставами задоволення заяви про розстрочення виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що Відповідачем - Управлінням житловими будинками управління справами Верховної Ради України не підтверджено фактичну наявність обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення у справі № 57/78, заява про його розстрочення задоволенню не підлягає.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 1999 року між Позивачем - Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" та Відповідачем - Управлінням житловими будинками управління справами Верховної Ради України був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520104 (далі - Договір), відповідно до умов якого Позивач (Енергопостачальна організація) зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього Договору, а Відповідач (Абонент) зобов’язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного Договору.

Згідно з п. 5.1. Договору облік споживання Відповідачем (Абонентом) теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.3. Договору, Абонент (Відповідач), що має прилади обліку, щомісячно надає Енергопостачальній організації (Позивачу) звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до Договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до Договору, дата зняття Абонентом (Відповідачем) показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця, надання звіту в МВРТ № 5 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до Договору визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до Договору, Абонент (Відповідач) щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту № 5 за адресою: м. Київ, вул. Товарна, буд. 1, розрахункова група, тел. 269-88-93, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до умов п. 3 додатку № 4 до Договору Абонент (Відповідач) зобов’язувався оплачувати вартість використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за Договором, тоді як Відповідач свої зобов’язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.11.2009 р. до 01.08.2010 р. у нього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 481079,97 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу та табуляграмами споживання теплової енергії, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ст. 275 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов’язання щодо оплати заборгованості у розмірі 481079,97 грн. Відповідач - Управління житловими будинками управління справами Верховної Ради України у встановлений Договором строк не виконав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні 27.09.2010р. представник Відповідача надав суду Відзив на позовну заяву, в якому повідомив про те, що Відповідачем було частково сплачено суду основного боргу у розмірі 140000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 140000,00 грн. основного боргу за спожиту енергію підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача за спожиту теплову енергію перед Позивачем становить 341079,97 грн. та підлягає стягненню з Відповідача.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 3.5. додатку № 4 Договору Абоненту (Відповідачу) на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) Енергопостачальною організацією (Позивачем) нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 45113,91 грн., збитків від інфляції - 17594,60 грн., 3% річних - 7942,49 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 45113,91 грн., збитків від інфляції в розмірі 17594,60 грн. та 3% річних в розмірі 7942,49 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 5517,31 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Провадження у справі № 57/78 в частині стягнення основного боргу в розмірі 140000,00 грн. припинити.

2.          В іншій частині позов задовольнити.

3.          Стягнути з Управління житловими будинками управління справами Верховної Ради України (01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 8; ідентифікаційний код 22869342; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 00131305; р/р 260070130718 у АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) 341079 (триста сорок одна тисяча сімдесят дев’ять) грн. 97 коп. основного боргу, 45113 (сорок п’ять тисяч сто тринадцять) грн. 91 коп. пені, 17594 (сімнадцять тисяч п’ятсот дев’яносто чотири) грн. 60 коп. збитків від інфляції, 7942 (сім тисяч дев’ятсот сорок дві) грн. 49 коп. 3% річних, 5517 (п’ять тисяч п’ятсот сімнадцять) грн. 31 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                               О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 05.10.2010р.