Рішення № 12087004, 29.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/30329.09.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Біоленд Вінниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ініціатива" (Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд)

третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Агросервіс"

провизнання договору недійсним

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Солод І.В., Заєць С.А. –представники

від відповідача не з'явились

від третьої особине з'явились           Рішення прийняте 29.09.2010, оскільки 24.09.2010 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоленд Вінниця" про визнання недійсним попереднього договору про продаж 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Агросервіс", укладеного 06.02.2009 між позивачем та відповідачем, та визнання недійсним договору про продаж 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Агросервіс", укладеного 16.04.2009 між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні договори були укладені внаслідок обману позивача, який полягав у тому, що відповідач повідомив неправдиві відомості про те, що на час укладення попереднього договору, він був власником відчужуваної частки. Також відповідач ввів позивача в оману щодо придатності земельної ділянки для будівництва елеватора. Крім того, відповідач повідомив неправдиві відомості про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Агросервіс" є власником цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: вул. Привокзальна, 48, с. Білине, Балтський район, Одеська область, однак після укладення договору та вступу позивача в управління підприємством з’ясувалось, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Агросервіс" не має ніякого майна, яке б було розташоване за зазначеною адресою та належало йому на праві власності.

Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзиву на позов не подав.

Третя особа письмових пояснень на позов не подала, явку своїх представників в судові засідання не забезпечила. У зв’язку з нез’явленням представників третьої особи та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись третій особі рекомендованою кореспонденцією за її місцезнаходженням згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців.

29.09.2010 до Господарського суду міста Києва надійшли телеграми від представників відповідача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 29.09.2010 судом були відхилені клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки жодних доказів на підтвердження викладених у телеграмах обставин суду не надано. Крім того, суд відзначає, що розгляд справи неодноразово відкладався, у зв’язку з нез’явленням представників відповідача та неподанням відповідачем витребуваних судом документів.

В судовому засіданні 29.09.2010 представники позивача підтримали заяву про забезпечення позову, яка була додана до позовних матеріалів, та просили її задовольнити.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. №01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Судом відхилена заява про забезпечення позову, оскільки позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

06.02.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ініціатива" (Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд) (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоленд Вінниця" (далі - покупець) укладено Попередній договір.

За умовами вказаного Попереднього договору продавець зобов’язався в майбутньому продати та відступити покупцю, а покупець зобов’язався купити та прийняти у продавця частку у розмірі 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Агросервіс" (далі - частка) разом з усіма пов’язаними з нею правами, при цьому частка повинна бути вільною від усіх обтяжень.

16.04.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ініціатива" (Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд) (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоленд Вінниця" (далі - покупець) було укладено Договір, відповідно до умов якого продавець зобов’язався продати та відступити покупцю, а покупець зобов’язався купити та прийняти у продавця частку разом з усіма пов’язаними з нею правами, при цьому частка повинна бути вільною від усіх обтяжень.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

У пункті 2 преамбули Попереднього договору від 06.02.2009 та пункті 3 Договору від 16.04.2009 зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Агросервіс" є власником цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: вул. Привокзальна, 48, с. Білине, Балтський район, Одеська область (далі - будівлі).

Згідно з підпунктом (е) п. 3.4 Попереднього договору від 06.02.2009 та підпунктом (е) п. 3.4 Договору від 16.04.2009 продавець гарантує покупцеві, що стосовно майна (відповідно до п. 3 преамбули до Попереднього договору від 06.02.2009, п. 4 преамбули до Договору та п. 1.1 Договору від 16.04.2009, майно включає в себе будівлі) відсутні будь-які права третіх осіб, майно не знаходиться під арештом, у податковій заставі, заставі або під забороною на відчуження, а також не продане.

Спір щодо недійсності Попереднього договору від 06.02.2009 та Договору від 16.04.2009 виник у зв’язку з тим, що, як вказує позивач, вказані договори були укладені внаслідок обману з боку відповідача.

Позивач стверджує, що після укладення спірних договорів з’ясувалось, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Агросервіс" не є власником цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: вул. Привокзальна, 48, с. Білине, Балтський район, Одеська область.

Зазначені обставини підтверджується фінансовим звітом суб’єкта малого підприємництва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Агросервіс" (баланс станом на 31.03.2009).

Також Комунальне підприємство "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості" листом № 3862-05/720 від 06.05.2010 повідомило, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Агросервіс" нерухоме майно не зареєстроване.

Викладене свідчить, що відповідач, як продавець, повідомив позивачу недостовірні відомості щодо наявності у третьої особи права власності на будівлі та підтвердив це у відповідних пунктах спірних договорів.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У параграфі 2 глави 16 розділу ІV Цивільного кодексу України визначені правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

Так, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Під обманом слід розуміти навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину. Обман –це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть.

Отже, для того, щоб кваліфікувати правочин як обман, необхідно встановити, що омана стосувалася природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими та бажаними для однієї зі сторін.

Обман може відбуватись як у вигляді активної поведінки сторони, так і у вигляді свідомого замовчування обставин, що можуть перешкодити укладанню правочину.

Виходячи з наведених положень закону, суд враховує, що відповідач, як продавець 100% частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Агросервіс", не міг не знати про відсутність у третьої особи права власності на цілісний майновий комплекс при укладенні Попереднього договору від 06.02.2009 та Договору від 16.04.2009.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач відзиву на позов, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оскільки позивачем було укладено Попередній договір від 06.02.2009 та Договір від 16.04.2009 з метою будівництва та експлуатації зернового елеватора та допоміжних споруд на ділянці, на якій розташований цілісний майновий комплекс, за адресою: вул. Привокзальна, 48, с. Білине, Балтський район, Одеська область, а згідно матеріалів справи нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Агросервіс" не зареєстроване, суд прийшов до висновку, що відповідачем було введено позивача в оману шляхом повідомлення неправдивих відомостей, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Агросервіс" є власником цілісного майнового комплексу.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а Попередній договір від 06.02.2009 та Договір від 16.04.2009 –визнанню недійсними.

У зв’язку із задоволенням позову судові витрати покладаються на відповідача за відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Попередній договір про продаж 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Агросервіс", укладений 06.02.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ініціатива" (Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд) (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська , 10/5а, офіс 1, ідентифікаційний код 33097725) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоленд Вінниця" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, ідентифікаційний код 32981794).

3. Визнати недійсним Договір про продаж 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Агросервіс", укладений 16.04.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ініціатива" (Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд) (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5а, офіс 1, ідентифікаційний код 33097725) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоленд Вінниця" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, ідентифікаційний код 32981794).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Ініціатива" (Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд) (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5а, офіс 1, ідентифікаційний код 33097725, з будь-якого якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоленд Вінниця" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, ідентифікаційний код 32981794) державне мито у розмірі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                     Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 05.10.2010