Рішення № 12086150, 26.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

26.10.2010Справа №2-24/4407-2010 За позовом Закритого акціонерного товариства «Теодосія» (98100, м. Феодосія, вул.. Володарського, буд. 39-Б).

До відповідача Приватного підприємства «Файзуллін» (98100, м. Феодосія, вул.. Сімферопольське шосе, 24/3).

Про стягнення 280453,94 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача Євсєєв О. В. представник, довіреність №14/Д від 18.08.2010р., паспорт НОМЕР_1 від 06.07.2005р.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Теодосія» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Приватного підприємства «Файзуллін» з позовними вимогами про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу природного газу №К-П/Ф-167 від 26.02.2010р. в сумі 255766,40 грн., пені в розмірі 21339,22 грн. та 3% річних в сумі 3348,32 грн., а всього 280453,94 грн.

Позовні вимоги засновані на приписах статей 193 ГК України, ст. ст. 525, 256, 610 ЦК України та мотивовані тим, що 26.02.2010р. між сторонами було укладено договір купівлі продажу природного газу №К-П/Ф-167, згідно якого позивач зобовязався поставити і передати відповідачу природний газ в обсягах та строках передбачених договором, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити вартість природного газу за ціною і в строки визначені цим договором. Так, у виконання наведеного позивач за період з лютого по березень 2010р. передав відповідачу 103357 м.куб. природного газу, загальною вартістю 255766,40 грн., однак відповідач в порушення взятих на себе зобовязань не здійснив оплату за отриманий природний газ, в звязку з чим за ним виникла заборгованість, яку останній самостійно не погашає, що стало причиною звернення позивача до суду. Крім того, за прострочення оплати отриманого природного газу, позивачем заявлено до стягнення суму пені та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 03 вересня 2010 року позов Закритого акціонерного товариства «Теодосія» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

26.02.2010 р. між позивачем по справі ( Постачальник ) та відповідачем по справі (Споживач ) був укладений договір №К П/Ф 167 купівлі продажу природного газу, який з боку Постачальника підписаний представником ЗАТ «Теодосія» та скріплений його печаткою.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору постачальник зобовязався поставити та передати на межі балансового розмежування газопроводів споживачу природний газ в обсягах та строки, що передбачені цим договором, а споживач зобовязався прийняти та оплати вартість природного газу в обсягах, за ціною та у строки, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору постачання обсягів газу, що визначені в п. 2.1 договору здійснюється протягом місяця рівномірно, виходячи з середньодобових обсягів газу, що постачається. Можливі зміни місячних обсягів газу встановлюються за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору ціна за газ з 01.02.2010 р. формується відповідно до Постанови Національної комісії регулювання електроенергії №57 від 29.01.2009 р.. за одну тисячу кубічних метрів газу 2474,59 грн., в тому числі ПДВ, що складається з:

-Ціни газу за одну тисячу метрів кубічних без врахування тарифів на транспортування 2424,30 грн., в тому числі ПДВ 404,05 грн., відповідно до Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики №1005 від 01.09.2009 р.;

-2% цільова надбавка згідно до Постанови КМУ від 14.04.2009 р. №359 - 48,49 грн., втому числі ПДВ 8,08 грн.;

-Вартість транспортування природного газу за одну тисячу метрів кубічних магістральними газопроводами ДАТ «Чорморнафтогаз», що згідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України №935 від 07.08.2008 р. становить на одну тисячу метрів кубічних 1,80 грн., в тому числі ПДВ 0,30 грн.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору у разі зміни тарифів на газ та послуги з його транспортування відповідними нормативними актами уповноважених на це органів державної влади сторони приймають нові тарифи до виконання без складання додаткової угоди до цього договору, про що постачальник письмово інформує споживача.

Відповідно до п. 4.3 вказаного договору вартість газу, що визначена у п. 4.1 цього договору сплачується споживачем у національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у наступному порядку:

-100% передплати вартості запланованого місячного обсягу газу, визначеного замовленням на планове споживання природного газу, до пятого числа наступного за місяцем, протягом якого відбулося постачання газу.

У виконання вимог вказаного договору, позивач поставив на користь відповідача природний газ на загальну суму 255766,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі газу №2 від 28.02.2010 р. на суму 129124,21 грн. і №3 від 31.03.2010 р. на суму 126642,19 грн., які були підписані представниками обох сторін та завірені відповідними печатками ( а. с. 14 15 ).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Судом встановлено, що відповідачем придбаний газ за вищевказаний період не сплачувався, що привело до виникнення заборгованості у розмірі 255766,40 грн.

Відповідачем доказів сплати вказаної заборгованості суду представлено не було.

При таких обставинах, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 255766,40 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 21339,22 грн. за період з 06.03.2010 р. по 27.08.2010 р.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.4 договору №К П/Ф 167 сторони дійшли згоди про те. що за несвоєчасне здійснення оплати за газ споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період створення та існування заборгованості, розрахункованої від суми прострочено оплати, за кожний день та може бути стягнена постачальником в продовж трьох років з моменту виникнення заборгованості. Пеня нараховується протягом шести місяців, які передують зверненням з позовом до суду.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає пеня у розмірі 21178,38 грн., нарахована за період з 06.03.2010 р. по 27.08.2010 р.

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 160,84 грн. необхідно відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3348,32 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд з ним погодився та вважає, що стягненню підлягає 3% річних за період з березня 2010 р. по серпень 2010 р. у розмірі 3348,32 грн.

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повний текст рішення буде складено 29.10.2010 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 29.10.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Файзуллін», 98100, м. Феодосія, вул.. Сімферопольське шосе, 24/3, ( п/р 26004026515 у КФ АБ «Експрес Банк», МФО 384674, ЄДРПОУ 3251163 ) на користь закритого акціонерного товариства «Теодосія», 98100, м. Феодосія, вул.. Володарського, буд. 39-Б, ( п/р 26009044450002 в ФАКБ «Імексбанк» в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 308304, ЄДРПОУ 30689644 ) заборгованість за основним боргом у розмірі 255 766,40 грн., пеню у розмірі 21178,38 грн., 3% річних у розмірі 3348,32 грн., державне мито у розмірі 2802,93 грн. та 235,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені у розмірі 160,84 грн. у позові відмовити.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.