Рішення № 12086122, 28.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

28.10.2010Справа №2-15/4455-2010 За позовом Приватного підприємства « Фірма южноє сіяніє» (97051, м. Сімферополь, вул. Крилова, 73 , ЄДРПОУ 24502060)

До відповідача Державного підприємства «Санаторій «Алуштинський» (98500, м. Алушта, вул. Октябрська, 16, ЄДРПОУ 32322874)

Про стягнення 45825,59 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Польшина В.І.- представник, дов. від 25.01.2010 p., у справі

Від відповідача - Буриченко М.В.- представник, дов. № 905 від 21.06.2010 p., у справі

Обставини справи: Приватне підприємство «Фірма южноє сіяніє» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Державного підприємства «Санаторій «Алуштинський» про стягнення 45825, 59 грн. заборгованості за поставлений товар за договором №190 від 05.03.2010 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що відповідно договору на постачання хліба і хлібобулочних виробів №190 від 05.03.2010 року відповідач взяв на себе зобов’язання по оплаті товару відповідно до умов договору. Позивач поставив товар відповідачу, однак відповідач свої зобов’язання по сплаті товару виконував частково, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі 45825, 59 грн., що стало причиною для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Відповідач з позивними вимогами позивача не згоден по мотивам викладеним у відзиву на позовну заяву №805 від 17.08.2010 р. ( а.с. 125-127)

Відповідач у доповненні від 28.10.10р. до відзиву на позовну заяву признає наявність 45825,59 грн. заборгованості за поставлений товар за договором №190 від 05.03.2010 року.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.10.2010 р. була оголошена перерва до 28.10.2010 р. до 09:40 годин.

28.10.2010 р. судове засідання відбулось у присутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2010 року між Приватним підприємством «Фірма южноє сіяніє» (постачальник) (позивач) та Державним підприємством «Санаторій «Алуштинський» (покупець) (відповідач) був укладений Договір на постачання хліба і хлібобулочних виробів №190. (а.с. 17-20).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник передає у власність Покупця товар, а Покупець сплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - "Товар"), які зазначені у специфікації Додаток № 1), що додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.1 Договору сторони передбачили, що ціни Постачальника за поставлені товари визначаються згідно цінової пропозиції (яка діє протягом 120-календарних днів з моменту розкриття цінових пропозицій, тобто з 26.02.2010 року) Постачальника (учасника переможця процедури закупівлі - цінових котирувань). Ціни на товар встановлюються в національній валюті України.

Постачальник (Фірма «Південне сяйво») зобов'язується передати у власність Покупцеві (Державного підприємства «Санаторій «Алуштінський») товар, в асортименті, кількості і по цінах, які вказані в специфікації (Додаток №1 до цього Договору, а саме:

- хліб білий - в кількості 32000 кг за ціною 4,50 грн., на загальну суму 144000 грн.

- хліб чорний - в кількості 7500 кг, за ціною 5,70 грн., на загальну суму 42750,00 грн.

- батон - в кількості 500 кг, за ціною 7,60 грн., на загальну суму 3800,00 грн.

Пунктом 2.4 Договору сторони передбачили, що загальна сума Договору складає 190 550,00 (Сто дев'яносто тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень.

Пунктом 3.2 Договору сторони передбачили, що розрахунки за поставлений товар здійснюється після первинної поставки через 150 календарних днів.

Пунктом 10.1 Договору сторони передбачили, що строк дії даного договору з 05.03.2010р. до 31.12.2010р.

Позивач у період з 23.03.10р. по 08.07.10р. поставив відповідачу хліба і хлібобулочних виробів на загальну суму 47217,55грн. згідно витратних накладних, прикладених до позову.

Договір №190 від 05.03.2010 року був розірваний за ініціативою постачальника зі згодою сторін 08.07.2010р.

Позивач у період з 09.07.10р. по 16.07.10р. поставив відповідачу хліба і хлібобулочних виробів на загальну суму 7774,50грн. згідно витратних накладних, прикладених до позову.

За станом на 20.07.2010 року за Відповідачем утворилась заборгованість в сумі 61825,59 грн., з яких:          47217,55 грн. - заборгованість по оплаті поставленого в 2010 році товару (з 23.03.2010р. по 08.07.2010р.); 7774,50 грн. - заборгованість по оплаті поставленого в період з 09.07.2010 по 31.07.2010 року товару; 6833,54 грн. - заборгованість, що утворилася за Відповідачем за поставлений Позивачем в 2009 році товар. У період з 03.03. 2010 по 28.07.2010 року Відповідачем було перераховано 40 тис. грн. на рахунок Позивача в рахунок погашення заборгованості, що утворилася за поставлений Позивачем в 2009 році товар на суму 30833,54 грн. (сума заборгованості підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за станом на 31.03.2010 року - додається); за поставлений в березні 2010 року товар на суму 1391,96 грн.; за поставлений Позивачем в період з 09.07.2010 по 16.07.2010 товар на суму 7774,50 грн., що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку Позивача додаються), а саме: 10 тис. грн. (виписка з особового рахунку від 03.03.2010); 5 тис. грн. (звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку від 13.04.2010); 4 тис. грн. (звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку від 25.05.2010); 5 тис. грн. (звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку від 01.07.2010); 16 тис. грн. (звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку від 28.07.2010).

Таким чином, відповідач не виконав свої обов’язки за договором щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі 45825, 59 грн., що і послужило підставою для звернення Приватного підприємства «Фірма южноє сіяніє» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

Заборгованість за поставлений товар за договором №190 від 05.03.2010 року у сумі 45825, 59 грн. підтверджуються матеріалами справи, а також двостороннім актом звірки розрахунків, підписаним сторонами, за станом на 24.09.2010р.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства зобов’язання за договором по оплаті наданого позивачем товару не виконав належним чином у повному обсязі, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 45825, 59 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а отже підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У судовому засіданні оголошено вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 32, 33, 34, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити .

2.          Стягнути з Державного підприємства «Санаторій «Алуштинський» (98500, м. Алушта, вул. Октябрська, 16, ЄДРПОУ 32322874, р/р 26001310052301 у філії Акціонерного банку «Південний» в м. Ялта, МФО 384522) на користь Приватного підприємства « Фірма южноє сіяніє» (97051, м. Сімферополь, вул. Крилова, 73 , ЄДРПОУ 24502060, р/р 26005060228656 в КРУ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь», МФО 384436) 45825, 59 грн. заборгованості, 458,26 грн. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.