Рішення № 12086116, 22.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

22.10.2010Справа №2-2/3215-2010 за позовом Прокурора Бахчисарайського району (98400, м. Бахчисарай, вул. Кооперативна, 3а) в інтересах держави в особі Кримського басейнового управління водних ресурсів (95034, м.Сімферополь, вул.Київська, 77/4)

до Тінистівського комунального підприємства (Бахчисарайський район, с.Тінисте, вул.Зарічна, 23)

про стягнення 22 717,10 грн.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Буц – кер.ю/к, довіреність у справі.

Від відповідача : Латишев В.С. – представник, довіреність у справі.

За участю прокурора відділу прокуратури АР Крим Сокол - посвідчення №08089.

Суть спору|спору|:

Прокурор Бахчисарайського району в інтересах держави в особі Кримського басейнового управління водних ресурсів звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача про стягнення суми на відшкодування збитків у розмір 22717грн10коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Кримським басейновим управлінням водних ресурсів проведена перевірка дотримання вимог водного законодавства відповідачем. У результаті чого встановлено порушення водного законодавства та спричинення збитків державі, що і стало підставою для звернення із позовною заявою Прокурора Бахчисарайського району в інтересах держави в особі Кримського басейнового управління водних ресурсів до суду.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.7.2010 року надав суду відзив на позов, яким не погоджується із позовними вимогами позивача, у зв’язку із тим, що дані розрахунку ціни позову отримані незаконно та не можуть бути предметом позову. Крім того, у відзиві зазначено, що в результаті перевірки, яка була проведена прокуратурою, порушення діючого законодавства не виявлено.

21 жовтня 2010 року судове засідання відбулося за участю представника позивача Буц – кер.ю/к (довіреність у справі), представника відповідача Латишева (довіреність у справі) та за участю прокурора відділу прокуратури АР Крим Сокол - посвідчення №08089.

У судовому засіданні 21.10.2010р представник позивача надав суду пояснення №1246-10 від 25.8.2010р на відзив відповідача, відповідно до якого позовні вимоги підтримує та спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві.

Також 21.10.2010р у судовому засіданні представником відповідача було надано суду додаток до відзиву, відповідно до якого додатково обґрунтовує свої заперечення.

21 жовтня 2010 року у судовому засіданні оголошувалась перерва на 22.10.2010р, після перерви судове засідання було продовжене.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурору, суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред’явили позов або в інтересах яких пред’явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об’єктами права власності Українського народу і повинні використовуватися відповідно до закону. Право відношення у цієї сфері регулюються Водним кодексом України, Законами України «Про охорону навколишнього середовища» та іншими нормативними актами законодавства.

Згідно ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» і порядку спеціального використання природних ресурсів підприємствам надаються у користування природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах..

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Воно здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних

потреб населення, а також для господарсько-побутових... та інших державних і громадських потреб.

Пункт 9 ст. 44 Водного кодексу України встановлює, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреб у воді, погодженого з державними органами... Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно норм статті50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Відповідно до п. 1.2 Положення про здійснення органами Держводгоспу України контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурси затвердженим Наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.01.2001 №20 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.02.2001 за № 124/5315 до системи органів Держводгоспу України, які здійснюють контроль за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів входять у тому числі басейнові управління водних ресурсів та їх територіальні органи.

У відповідності з Положенням «Про Кримське басейнове управління водних ресурсів», яке затверджене Наказом Державного комітету України по водному господарству від 10.11.2005 №305, позивач є уповноваженою бюджетною організацією спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питання водного господарства, на яку покладено функцію управління та контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів Автономної Республіки Крим та м. Севастополь. Кримське БУВР належить до сфери управління Держводгоспу, є юридичною особою, має самостійний та зведений баланси, рахунки в установах Держказначейства та банків, печатку зі своїм найменуванням. Одним з основних завдань Кримського басейнового управління водних ресурсів є контроль за додержанням вимог водного законодавства. Позивач реалізує основні напрямки державної політики в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів; здійснює контроль за додержанням норм та правил водокористування і водовідведення та встановленого режиму використання вод, а також за додержанням умов отриманих дозволів та правил спеціального водокористування. Кримське БУВР має право обстежувати у встановленому порядку підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності і господарювання, військові та оборонні об’єкти, а також об’єкти органів внутрішніх справ, що використовують водні ресурси чи здійснюють господарську діяльність на водозаборах та на земельних ділянках прибережних захисних смуг і у водоохоронних зонах у будь-який час з метою перевірки додержання вимог водного законодавства; складати акти перевірок і протоколи про порушення законодавства в галузі використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів і у випадках пошкодження водогосподарських споруд (об’єктів) та пристроїв чи при порушенні правил експлуатації; пред’являти у встановленому порядку позови про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог водного законодавства чи пошкодження водогосподарських споруд (об’єктів) та пристроїв.

Тиністивське комунальне підприємства є юридичною особою, його державна реєстрація проведена 01.11.2006 № 1 123 102 0000 000677 Бахчисарайською РДА.

Відповідно до п.2.2 Статуту Тінистівського комунального підприємства затвердженого рішенням від 27.10.2006 № 4 Тінистівської сільської ряди одним з основним напрямків діяльності підприємства є надання послуг у тому числі з комунального і побутового водопостачання.

В ході проведення фахівцями Кримського басейнового управління водних ресурсів перевірки за питаннями дотримання Тінистівським КП водного законодавства встановлено, що підприємство має дозвіл на спеціальне водокористування, яке видане Рескомприроди АР Крим 14.04.2009 УКР-КРИ № 410 строком дії до 01.04.2012р. У дозволі встановлений об'їм забору води підземних вод 61,0 м3/рік на 2 підземних джерела (свердловина № 136, № 137). Однак, Тінистівським КП в період з 01.01.2002 по 13.04.2009 з свердловин № 136, № 137 та з 01.01.2007 по 11.05.2009 з підземних вод із колодязя без номера в с. Красна Зоря Бахчисарайського району здійснено самовільний забір води за відсутністю дозволу на спеціальне водокористування. Вказане порушення було зафіксовано у акті перевірки стану дотримання вимог водного законодавства від 11.05.2010р.

Факт самовільного забору води підтверджується результатами перевірки Кримського БУВР.

Об’єм забраної відповідачем води зафіксований в акті на підставі журналу первісного обліку ф ПОД-12, ф ПОД-11, звітів ф 2ТП.

Постановою за справою про адміністративне правопорушення від 17.5.2010 № 000306 на директора Тінистівського КП Картина В.А. було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення відповідно до ч. 1 ст. 48 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 136,0 грн. Постанова не оскаржена.

Відповідно до розрахунку Кримського басейного управління водних ресурсів, якій розраховано на підставі «Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації», затвердженою наказом № 290 від 29.12.2001 Державного комітету України по водному господарству, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 за № 44/6332 Тінистівським КП державі заподіяні збитки на суму 22 717,10 грн.

Таким чином, Тінистівським КП у порушення водного законодавства про навколишнє природне середовище спеціальне водокористування здійснювало самовільно, що спричинило, державі збитки на суму 22 717,10 грн., які до теперішнього часу не відшкодовані.

Вина відповідача у заподіянні матеріального збитку підтверджується: актом перевірки стану дотримання вимог водного законодавства від 11.05.2010р., протоколом про адміністративне правопорушення №000306 від 11.05.2010р, постановою про накладення адміністративного стягнення №000306 від 17.05.2010р., розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства Тінистівським КП, внаслідок порушення державної власності на води від 17.05.2010р.

У підпункті 7.3 пункту 7 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 N02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (з наступними змінами і доповненнями) визначено: "У справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням вод та іншими порушеннями законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, слід керуватися приписами статей 440, 453 Цивільного кодексу, статті 111 Водного кодексу та статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Згідно норм статті68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

У відповідності зі ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” відповідач зобов’язаний відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Стаття 110 Водного кодексу України встановлює, що порушення водного законодавств тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Згідно із ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища повинні надходити до місцевих бюджетів.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Відповідно до ст.. 32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, тоді як відповідач не довів суду необґрунтованості вимог позивача, а доводи відповідача, викладені у відзиві на позов та додатку до відзиву, не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, на підставі наступного:

Відповідно до п. 3.6. Положення «Про Кримське басейнове управління водних ресурсів», Кримське БУВР здійснює контроль дотримання підприємствами, установами, організаціями умов, отриманих дозволів і правил спеціального водокористування.

Здійснюючи перевірку з дотримання Тінистівським КП вимог водного законодавства і фіксуючи факт незаконного забору води за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, Кримське БУВР діяв у межах своєї компетенції щодо питань, які перевірялися.

Щодо термінів проведення позапланової перевірки, то згідно з п.4 ст. 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» строк здійснення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів: - перевірка, проведена, Кримським БУВР була розпочата 07.05.2010 року і закінчена 11.05.2010 року, тривалість перевірки склала 3 робочих дні. Таким чином, Кримським БУВР не були порушені терміни проведення позапланової перевірки.

Щодо дотримання Кримським БУВР вимог Постанови КМУ від 21.05.2009 року № 502 «Про тимчасове обмеження щодо здійснення заходів державного контролю у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», то відповідно до абз.2 пп.1 п. 1 зазначеної Постанови, вводиться обмеження на проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, які проводяться за зверненням фізичних чи юридичних осіб при порушенні суб'єктом господарювання вимог законодавства. Перевірка Кримського БУВР проводилася за зверненням Прокуратури АР Крим.

Отже позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на відповідача.

В засіданні суду були оголошені вступна і резолютивна частини рішення.

Рішення підготовлене і підписане 27.10.2010р.

Керуючись ст. ст. 49,77,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Тінистівського комунального підприємства (Бахчисарайський район, с.Тінисте, вул.Зарічна, 23) на користь Кримського басейнового управління водних ресурсів (95034, м.Сімферополь, вул.Київська, 77/4, отримувач місцевий бюджет Бахчисарайського району, код платежу 21080600, ЗКПО 34741000, ДУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, р/р 31114102700048) 22717грн10коп. збитків.

3.          Стягнути з Тінистівського комунального підприємства (Бахчисарайський район, с.Тінисте, вул.Зарічна, 23) удоход державного бюджету України (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 в банке получателя: ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь отримувач: Держбюджет м.Сімферополь) 227грн17коп держмита.

4.          Стягнути з Тінистівського комунального підприємства (Бахчисарайський район, с.Тінисте, вул.Зарічна, 23) удоход державного бюджету України (р/р 31214264700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АРК м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22050003 одержувач: Держбюджет м. Сімферополь)236,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

5.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.