Ухвала суду № 120791676, 01.08.2024, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/14216/23

Провадження №6/523/479/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2024 року м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої - судді: Кремер І.О.,

з участю секретаря судових засідань: Орлова В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко Анни Володимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника,-

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. звернулась до суду із поданням, в якому просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України особу (боржника) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов`язань, покладених на неї виконавчим листом № 523/14216/23 виданим Суворовським районним судом м. Одеси від 05.02.2024 року.

Обґрунтовуючи вимоги даного подання вказує на те, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. знаходиться виконавчий лист № 523/14216/23 виданий Суворовським районним судом м. Одеси від 05.02.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» суму заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.07.2021 року у розмірі 18995,90 грн., а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

20.05.2024 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 523/14216/23 виданий Суворовським районним судом м. Одеси від 05.02.2024 року.

В ході вказаного виконавчого провадження виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві власності відсутнє.

Так, 18.07.2024 року складено акт приватного виконавця про намір боржника виїхати за межі України.

Таким чином, на сьогоднішній день рішення суду боржником не виконано, декларацію не надано, будь - яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. знаходиться виконавчий лист № 523/14216/23 виданий Суворовським районним судом м. Одеси від 05.02.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» суму заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.07.2021 року у розмірі 18995,90 грн., а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

20.05.2024 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко А.В. було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 523/14216/23 виданий Суворовським районним судом м. Одеси від 05.02.2024 року.

В ході вказаного виконавчого провадження виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві власності відсутнє.

18.07.2024 року складено акт приватного виконавця про намір боржника виїхати за межі України. Так, згідно вказаного акту боржниця, ОСОБА_1 з`явилась на прийом до приватного виконавця щодо вирішення питання про зняття арешту з коштів. У процесі розмови, ОСОБА_1 повідомила, що має намір виїхати за межі України, у найближчий час. Приватним виконавцем запропоновано боржниці здійснити певні дії щодо погашення боргу. Однак, боржниця повідомила, що «вільних коштів» не має та погашення боргу за рішенням суду, буде проводити після повернення до України.

Даний акт був складений в присутності помічника приватного виконавця Арсенюк А.М. Окрім того, в графі інші особи, що були залучені до проведення виконавчих дій вказана - боржниця ОСОБА_1 , яка від підпису відмовилась.

Таким чином, із даного акту вбачається, що боржнику ОСОБА_1 достеменно відомо про відкрите виконавче провадження щодо неї, однак, на даний час боржником не вживається жодних дій для реального, фактичного та в повному обсязі виконання рішення суду, з жодними заявами, клопотаннями до приватного виконавця Цибакова Ю.С. не зверталася, декларацію про майно та доходи не подала.

З моменту ухвалення рішення, а також видачі виконавчого листа, боржником не вжито жодних заходів з метою виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно приписів ч. 1, ч. 3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Таким чином, право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачає, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, адже пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання, покладеного на неї рішенням суду зобов`язання.

Окрім цього, виходячи зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 року права людини вважаються захищеними лише після повного виконання рішення суду. Невиконання судового рішення є порушенням права особи на суд і стаття 6 Конвенції втрачає свій сенс.

З огляду на викладене, судом знайшло своє підтвердження факт ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язання за рішенням суду, права стягувача залишаються порушеними, в зв`язку з чим боржника слід тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта до виконання покладених на неї зобов`язань згідно з виконавчим листом № 523/14216/23 від 05.02.2024 року, виданим Суворовським районним судом м. Одеси.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Мельниченко Анни Володимирівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до виконання покладених на неї зобов`язань згідно з виконавчим листом № 523/14216/23 від 05.02.2024 року, виданим Суворовським районним судом м. Одеси.

Роз`яснити боржнику, що на підставі ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. На ухвалу протягом 15 днів з дня її складення може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 01 серпня 2024 року.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси: І.О. Кремер