Рішення № 120610009, 23.04.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 752/202/23-ц

Пр. № 2-3653/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Соколов О.М.,

при секретарі судових засідань - Проскурні А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 752/202/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗЕМ ШИППІНГ» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» (далі - відповідач, ТОВ «Везем Шиппінг», товариство), у якому просив : розірвати Попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № ПКП-11634 від 05 січня 2022 року, укладений між позивачем і ТОВ «Везем Шиппінг»; стягнути з ТОВ «Везем Шиппінг» на його користь грошові кошти у розмірі 284 932 грн. 35 коп., у тому числі ПДВ - 47 488 грн. 72 коп. Судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 січня 2022 року між ТОВ «Везем Шиппінг» і ОСОБА_1 укладено Попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № ПКП-11634 (далі - попередній договір), за умовами якого сторони зобов`язались до 31 травня 2022 року укласти договір купівлі-продажу транспортного засобу, належного ТОВ «Везем Шиппінг».

На виконання умов договору позивач здійснив розрахунок за придбаний транспортний засіб відповідно до Рахунку на оплату № 11634-вш 0050 від 05.01.2022 року у розмірі 284 932 грн 35 коп., у тому числі ПДВ - 47 488 грн 72 коп.

Проте відповідач не уклав з позивачем основний договір до 31 травня 2022 року та не передав позивачу транспортний засіб, тобто свої зобов`язання за договором не виконав.

Ураховуючи наведене, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2023 відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» про визнання договору припиненим та стягнення заборгованості (повернення авансового платежу).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗЕМ ШИППІНГ» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, направлено для розгляду за територіальною підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Відповідно до ст. ст. 14, 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду Соколову О.М.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 липня 2023 року цивільну справу № 752/202/23-ц - прийнято до провадження судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року у цивільній справі №752/202/23 - ц закрито підготовче провадження у справі та призначеного розгляд по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, проте в матеріалах справи міститься заява від представника позивача про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, вимоги підтримали, просили задовольнити, не заперечували проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надіслав до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно зі статтею 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З урахуванням викладеного, статей 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.

Суд, у порядку загального позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

За частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1 - 4 статті 2 ЦПК України).

Судом встановлено, що між ТОВ «Везем Шиппінг» і ОСОБА_1 05 січня 2022 року укладено Попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № ПКП-11634, за умовами якого сторони зобов`язались до 31 травня 2022 року укласти основний договір з купівлі-продажу транспортного засобу марки «DODGE», модель: JOURNEY, 2017 рік випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 за погодженою договірною ціною (вартістю) у розмірі 284 932 грн 35 коп., у тому числі ПДВ - 47 488 грн 72 коп.

Позивач свої зобов`язання за попереднім договором виконав повністю перерахувавши 10 січня 2022 року на розрахунковий рахунок ТОВ «Везем Шиппінг» повну суму, а саме 284 932 грн 35 коп., у тому числі ПДВ - 47 488 грн 72 коп., що підтверджується квитанцією № 20Т003DPT від 10 січня 2022 року.

Відомості про укладання між сторонами основного договору купівлі-продажу транспортного засобу відсутні.

Щодо позовних вимог про розірвання попереднього договору та стягнення грошових коштів, суд вказує наступне.

Згідно з частиною першою, другою, четвертою статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною першою статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

В силу положень статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплатою неустойки і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою та другою статті 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до абзацу другого частини першої, другої та третьої статті 571 ЦК України якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Сторона, винна у порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

У разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Суд установив, що між сторонами 05 січня 2022 року було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № ПКП-11634, на виконання умов якого позивач перерахував одним платежем грошові кошти на загальну суму 284 932 грн 35 коп.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 попереднього договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, а саме з 05 січня 2022 року і діє до 31 травня 2022 року, або до укладення Основного договору. Термін дії договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін або за письмовим повідомленням від товариства до ОСОБА_1 , у разі виникнення обставин, які сторона не могла уникнути або подолати під час виконання зобов`язань, або перешкодою, що стали наслідком дій/обставин, що знаходяться поза контролем не виконуючої сторони.

Під час дії попереднього договору від - 05 січня 2022 року, зміни щодо терміну його дії не вносилися.

Основний договір купівлі-продажу транспортного засобу марки «DODGE», модель: JOURNEY, 2017 рік випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , у строк до 31 травня 2022 року, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами не був укладений.

Оскільки сторони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому під час укладання попереднього договору, то сплачена позивачем відповідачу сума коштів у розмірі 284 932 грн 35 коп. є авансом у розумінні статті 570 ЦК України, який підлягає поверненню позивачу, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду України від 18 лютого 2009 у справі №6-23108св08, у постановах Верховного Суду України від 25 вересня 2012 у справі №6-82цс13, від 13 лютого 2013 у справі №6-176цс12 та у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 № 461/5297/16-ц, від 17 червня 2021 у справі №711/5065/15-ц.

Разом із цим вимога позивача про розірвання попереднього договору задоволенню не підлягає, оскільки розірвати можливо лише договір строк дії якого не закінчився, а за встановлених судом обставин оспорений правочин є припиненим, адже відповідач умови попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу у встановлений строк не виконав, майно не придбав та у власність позивача не передав.

З урахуванням викладеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється статтею 141 ЦПК України, зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами статті 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 992,40 грн. - пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями. 509, 526, 530, 610, 611, 629, 651, 655, 662-664, 693 ЦК України, статтями 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗЕМ ШИППІНГ» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 284 932 (двісті вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять дві) грн 35 коп.

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» (ЄДРПОУ 43764369, адреса: 01103, м. Київ, вулиця Менделєєва, будинок 12, офіс 94/1).

Повний текст рішення суду складено 23 квітня 2024 року.

Суддя О. М.Соколов