Ухвала суду № 12057899, 13.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2010 р. м. КиївК-17074/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівБившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Степашка О.І.

при секретаріКравченко В.О.

за участю представника

позивача Пасічника Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

на постанову Господарського суду Хмельницької області від 20.02.2007

та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 17.07.2007

у справі № 10/5-НА

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Містраль»

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 20.02.2007, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 17.07.2007, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому № 0000202340/0/5496 від 20.12.2006 про донарахування 9105 грн. податку на прибуток та застосування 3642 грн. штрафних санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Містраль»3,40 грн. судового збору.

ДПІ у м. Хмельницькому подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального права: п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

ДПІ у м. Хмельницькому, належним чином повідомлена про дату, час та місце касаційного розгляду справи, свого представника в судове засідання не направила.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Податкове повідомлення-рішення від 20.12.2006 № 0000202340/0/5496 про визначення ТОВ «Містраль»податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 12747 грн., в тому числі 9105 грн. основного платежу та 3642 грн. штрафних санкцій, прийнято на підставі акту перевірки від 14.12.2006 № 56/2304/14145156.

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у тому, що позивач неправильно визначав убуток балансової вартості товарів, матеріалів і малоцінних предметів, зокрема у додатку до Декларації з податку на прибуток підприємства К1/1 «розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів»не відображено записи, які не використані у господарській діяльності підприємства у 4 кварталі 2005 року, на суму 36512грн.

Перевіркою встановлено, що станом на 01.12.2005 на підприємстві рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 43814 грн., за якою минув термін позовної давності. ТОВ «Містраль»у грудні 2005 року списало безнадійну дебіторську заборгованість в сумі 28432 грн. за рахунок безнадійних боргів та в сумі 15382 грн. за рахунок резерву сумнівних боргів.

Податковою інспекцією зроблено висновок, що на дату списання безнадійної заборгованості товари, відвантажені і неоплачені, класифікуються як такі, що використані поза межами господарської діяльності платника податку. Оскільки підприємство не отримало доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, то дана операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства.

На думку податкової інспекції, відображені раніше валові витрати при відвантаженні товарів, підлягають коригуванню як такі, що не відповідають вимогам п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». За даними перевірки убуток балансової вартості за IV кварталі 2005 року склав 321107 грн., за даними декларації підприємства 357529 грн., різниця складає 36422 грн. Завищення підприємством убутку балансової вартості запасів призвело до завищення валових витрат на суму 36422 грн. (90 грн. за рахунок заокруглень), в тому числі у IV кварталі 2005 року 36422грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушення судами норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі та надали їм правильну правову оцінку на підставі норм, які підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Як було достовірно встановлено судом апеляційної інстанції, метою укладання договорів продажу товарів було отримання доходу, оскільки всі укладені договори передбачали отримання позивачем від контрагентів компенсації (плати) за відвантажені за цими договорами товари. Позивачем вживались заходи щодо стягнення заборгованості, але такі заходи позитивного результату не дали, зокрема позивачем суду були надані судові рішення Арбітражного суду м. Києва про стягнення із боржників заборгованості за поставлений товар. Відтак, суди правильно не погодилися з позицією податкового органу про здійснення операцій з продажу товару без мети їх використання у господарській діяльності, тобто без мети отримання доходу.

Відповідно до п.п.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

Порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості регламентований п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону.

Відповідно до п.12.1.1 п. 12.1 ст.12 вказаного Закону платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

З огляду на факт затримання покупцем товарів без погодження з продавцем оплати їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості), факт звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості з такого покупця, спростування судами доводів податкового органу про необхідність розглядати при списанні безнадійної заборгованості відвантажені і неоплачені товари як такі, що використані поза межами господарської діяльності позивача, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність у позивача права збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг).

До того ж, судами попередніх інстанцій було достовірно встановлено, що відповідно до акту перевірки про результати комплексної планової документальної перевірки позивача за період з 01.01.2001 по 30.04.2002 у податкової інспекції не було зауважень щодо виявлення порушень позивачем під час проведення коригування валових доходів у зв'язку з неоплатою покупцями відвантажених товарів.

Декларація за І квартал 2001 року подана позивачем 04.05.2001. З часу подання декларації до самостійного визначення податковим органом податкового зобовязання минуло більше ніж 1095 днів. У відповідача протягом 1095 днів з останнього дня граничного строку подання податкової декларації про прибуток підприємства за І квартал 2001 року не було зауважень щодо податкових зобов'язань по операціям позивача за цей період.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про визначення податковим органом спірним податковим повідомленням-рішенням податкового зобовязання з податку на прибуток за закінченням 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, тобто за закінченням строку, встановленого п. 15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Хмельницької області від 20.02.2007 та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 17.07.2007 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, передбаченому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.І. Бившева

Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

О.І. Степашко